42,5% українців вважають олігархів головним гальмом розвитку країни. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.

Gazeta.ua поцікавилася, чи зроблено щось з 2014 року для обмеження впливу олігархів і чи буде тема деолігархізації однією з ключових на виборах 2019 року.

 

"42% - мало. Вважати олігархів гальмом мали би 90% українців. Бо це факт", - каже філософ Ігор Лосєв.

"Порошенка обирали президентом в ситуації загрози повномасштабного російського наступу. Країна залишалася без легітимної влади. Тоді потрібна була якась фігура. Ніхто не міг подумати, наскільки великий рівень морального занепаду олігархів. Українці сподівалося, що Порошенко усвідомить величезну відповідальність, яка на нього лягає. Але — не усвідомив. А суспільство отримало урок — олігархи невиправні, не стануть іншими.

Порошенко розуміє: якщо говорити про деолігархізацію, то таку боротьбу треба починати із себе. Він олігарх номер один. А починати із себе не хочеться.

З 2014-го суспільство не помітило якихось обмежень впливу олігархів. Хоча деякі із них навіть проявили здатність змінюватися на краще. Завдяки тому ж Коломойському немає "Новоросії" від Одеси до Маріуполя. Тоді Порошенко чомусь не пристав на його пропозицію заплатити всім олігархам за копійчану приватизацію і наповнити державний бюджет.

Якщо Порошенко не піде на вибори, то тема деолігархізації буде однією з ключових в кампанії. У іншому випадку — ні.

Не виключено, що окремі олігархи можуть піти на президентські вибори чи претендувати на інші керівні посади. Враховуючи хаотичну систему державної влади і тотальну корумпованість. Піде той, на кого поставить Москва — та почне допомагати фінансовими і медійними ресурсами, використовувати "п'яту колону". Деякі телеканали вже зранку до вечора піарять доволі одіозних осіб", - говорить Лосєв.

 

"Навряд чи суспільство стало більш зрілим. Швидше таке ставлення є відображенням трендів ЗМІ та громадської думки. Зараз всі говорять про корупцію та олігархів — це позначається на суспільній свідомості", - каже політолог Петро Олещук.

"Порошенко мовчить про деолігархізацію, бо з його вуст це звучатиме як "бджоли проти меду". Тема для нього не дуже приємна, бо відразу постає запитання: хто він? Яким чином оцінювати його статус олігарха? Президентові вигідніше акцентувати увагу на євроінтеграції.

Олігархи взяли під контроль старі, великі підприємства, монополізували доступ до прибутків. І щоб зберегти це, почали активно втручатися у політику. У нинішніх умовах деолігархізація може завершитися зміною одних іншими. Бачимо це на прикладі Порошенка. Він після концентрації влади із рядового перетворився на топ-олігарха. Викорінити олігархів можна лише економічними способами — створювати умови для розвитку малого і середнього бізнесу, якщо такий почне домінувати. Тоді олігархія, як явище, вимре. Бо заснована на розшаруванні — невелика купка людей у державі контролюють все і є загал, який ледь виживає. Суспільство перебуває у жебрацькому стані, тому олігархи можуть скуповувати голоси на виборах, просувати свої партії.

На виборах президента 2019 року більші шанси перемогти будуть у того, хто краще нав'яже дискурс. Для Порошенка — це ЄС, Тимошенко - соцвиплати і тарифи. Третя сила може "виїхати" на деолігархічному і антикорупційному гаслі.

Як правило, українські олігархи не претендують на керівні посади. Їм важливо бути не публічними, розкладати яйця в різні кошики. Швидше за все, домовлятимуться між собою, щоб хтось став президентом. Такий консенсус зробив президентом Порошенка", - розмірковує Олещук.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порошенко прокоментував похід на другий термін

×