Робоча група з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та вдосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи Конституційного суду України дійшла висновку, що за брехню в декларації і за її неподання має бути кримінальна відповідальність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАЗК знайшло порушення в деклараціях 5 міністрів і 7 суддів
Про це на брифінгу розповів голова робочої групи, голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, повідомляє "Укрінформ".
"Ми дійшли висновку, що за брехню в декларації і за неподання декларації має бути кримінальна відповідальність. Це перша позиція. Друге - все ж таки потрібно підняти поріг, з якого стартує кримінальна відповідальність. На сьогодні це 250 прожиткових мінімумів, це приблизно в цифрах - 500 тисяч гривень. Тобто, помилка на 500 тисяч гривень була кримінальною відповідальністю до рішення Конституційного суду. Ми визначаємо, що кримінальна відповідальність стартує з 500 прожиткових мінімумів - це понад мільйон гривень. До цієї суми залишається відповідальність, але адміністративна", - зазначив Монастирський.
Це - узгоджена позиція, яка була прийнята всіма, заявив політик.
"Друге - ми виділили статтю неподання декларації, і визначили, що це може бути кримінальним проступком, а не злочином. Це вид кримінального правопорушення, який містить меншу суспільну небезпеку. Таким чином, ми дійсно в цьому плані виконуємо позиції, мотивації Конституційного суду. Але, все ж таки, за Верховною Радою залишаємо встановлення, і саме кримінальної відповідальності, за ці кримінальні правопорушення".
Робоча група вела дуже довгу дискусію щодо того, чи потрібно передбачати позбавлення волі за ці кримінальні правопорушення, розповів Монастирський.
"Власне, підняли статистику і вона виглядає таким чином, що протягом цих років, коли діяла ця стаття, близько понад тисячу судових рішень було по цих особах, з яких у понад 90% судових рішень особа звільнялася від кримінальної відповідальності. А з тих, що залишалися, - це десь понад 90 осіб, яким винесено вирок, реальне засудження - 25%, це десь 24 випадки, були звільнені від покарання. А з тих, хто залишився, це десь 70 людей, по них було основним покаранням - громадські роботи. І лише один випадок за всю історію - у 2017 році, коли це був вирок про позбавлення волі особи".
Саме тому вирішили не вводити позбавлення волі як покарання за неподання декларації, зазначив голова робочої групи.
"Воно було надскладним, компромісним. Не всі його підтримують у парламенті, але це те, що може також бути і пройти голосування - про те, що за ці правопорушення не буде позбавлення волі. Будуть передбачені штраф, громадські роботи, як основний вид. І також позбавлення права займати певні посади. Тому що ми розуміємо, що основна мета, власне, притягнення до кримінальної відповідальності в цьому випадку - є саме, що людина позбавляється посади, на якій вона збрехала в декларації або чомусь не подала декларацію".
27 жовтня Конституційний суд визнав неконституційною статтю, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
Президент вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду.
Натомість голова Верховної Ради Дмитро Разумков вніс альтернативний проєкт закону. Він запропонував повернути е-декларування в первісному вигляді.
4 листопада депутати від партій "Голос" і "Слуга народу" зареєстрували законопроєкт, який блокує роботу Конституційного суду України.
5 листопада зареєстрували законопроєкт "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний суд України", який пропонує збільшити мінімально необхідну кількість голосів з 10 до 12 для ухвалення рішення Великою палатою КСУ.
3 
8759
Коментарі