Секретар Європейської комісії „За демократію через право" (Венеціанська комісія) Томас Маркерт у інтерв'ю Gazeta.ua попередив, що Європа пильно стежитиме за наступними парламентськими виборами в Україні.
Як ви оцінюєте співробітництво Венеціанської комісії з українською владою?
- У багатьох випадках наші рекомендації беруться до уваги лише частково. Один із останніх прикладів – Закон про вибори народних депутатів. Ми рекомендували ухвалити його широким консенсусом головних політичних сил, і це було зроблено. Водночас визначена законом виборча система не відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії.
Зараз нас турбує покращення судочинства. Нацкомісія зі зміцнення демократії та верховенства права при Президенті України підготувала низку законопроектів, які ми оцінили позитивно і які могли б бути доброю базою для подальшої реформи. Наскільки я знаю, їх було надіслано президенту, але до парламенту вони не потрапили.
Яка виборча система була би найоптимальнішою для України?
- На думку Венеціанської комісії та Парламентської асамблеї Ради Європи, найкращою була би пропорційна система. Але не загальнонаціональна, а регіональна - наприклад, з відкритими обласними партійними списками. Тоді б виборці знали кандидатів і могли б впливати на місце в списку тих, перевагу кому вони віддають.
Що думаєте про минулі маневри з виборчим законодавством: вам на експертизу було надіслано один закон, але зрештою ухвалили зовсім інший?
- Підготовлений Міністерством юстиції первісний законопроект відбивав бачення парламентської більшості й не отримав би широкого консенсусу в Раді. А закон, який було врешті ухвалено, підтримала й опозиція. Вона добилася низки важливих положень, які утруднюють маніпуляції результатами виборів. Натомість опозиція погодилася на запропоновану більшістю виборчу систему. Я знаю, що ті домовленості влади й частини опозиції стали несподіванкою для багатьох в Україні. Це добре, коли виборче законодавство ухвалюють таким широким консенсусом.
Чи є цей Закон про вибори народних депутатів таким, що може максимально точно відобразити волю виборців?
Складне питання. Адже закон – це одне, а його втілення у життя – інше. Думаю, вільні й чесні вибори на основі ухваленого закону можливі. Водночас гарантій цього немає, оскільки багато залежить і від виборчих комісій та влади загалом. Але слід мати на увазі, що наступні вибори перебуватимуть під пильним спостереженням Ради Європи та Євросоюзу. В інтересах України переконати Європу в тому, що вибори пройшли справді демократично.
Чому Україна часто спочатку формально просить рекомендацій та порад Венеціанської комісії, але потім їх ігнорує?
- Я б не сказав, що зовсім ігнорує. Часткове виконання рекомендацій трапляється й у інших державах. Існують національні та політичні інтереси. Парламент та інші суверенні інституції мають право самі вирішувати, що робити. Україна в цьому не виняток. Найважливіше – наявність політичної волі до реформ.
Ви відчуваєте таку політичну волю в Україні?
- Ми бачимо демонстрацію зовнішньополітичної волі щодо наближення до Європи. Але це не надто відображається на проведенні необхідних реформ всередині країни. Ілюстрацією є ситуація з Угодою про асоціацію з Євросоюзом. Україна нині повинна вирішувати, чи готова провести внутрішні перетворення для досягнення задекларованих зовнішньополітичних цілей.
Президент Янукович постійно говорить про намір реформувати українську Конституцію. Що в ній варто було би поміняти?
- Недавні події та процеси чітко вказують на проблеми з судочинством. Нинішня Конституція недостатньо забезпечує незалежність судової влади. Це має бути змінено. Інша проблема - місцеве врядування. Україна надто централізована держава, тому внесення відповідних змін у Конституцію було би корисним.
Але найголовнішим питанням є розподіл повноважень між президентом, урядом і парламентом. Важливо, щоб реформування Конституції супроводжувалося демократичною дискусією. Неправильно, що попередній Основний закон було повернено рішенням Конституційного суду, а не демократичним голосуванням
Як ви загалом оцінюєте законодавчий процес в Україні?
- Є певні притаманні цьому процесу риси. В Україні існують різні суперечності та тенденції, немає добре функціонуючої демократії, багато проблем із дотриманням якогось чіткого й послідовного курсу. Це провокує численні конфлікти в країні, позначається і на законодавчому процесі. З іншого боку – Україна не має такої стабільності в негативному сенсі, як у середньоазійських державах.
2 
8759
Коментарі