понеділок, 23 серпня 2021 09:00

Спецтема: 30 років Незалежності

Україна сім разів обирала президента за 30 років: як це було
7

П'ятеро президентів під час прийому до Дня Незалежності у Маріїнському палаці, 24 серпня 2020 року.
Фото: Соня Кошкіна, LB.ua
Леонід Кравчук складає присягу президента України, грудень 1991 року.
Президент України Леонід Кучма і генсек НАТО Хав'єр Солана після підписання Хартії про партнерство, липень 1997 року.
Президент України Віктор Ющенко і Вселенський патріарх Варфоломій під час урочистостей з нагоди 1020-річчя Хрещення України-Руси, липень 2008 року.
Віктор Янукович підписав з Росією угоду, за якою термін перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі подовжили з 2017-го до 2042 року з автоматичним продовженням на 5 років. Харків, квітень 2010 року.

З часу відновлення незалежності України громадяни сім разів обирали президента. Gazeta.ua нагадує, як за 30 років на президентській посаді змінилися шестеро облич.

У 1991 році українці обрали президентом Леоніда Кравчука. У грудні його підтримали 61,59% виборців.

У липні 1994-го на дострокових виборах в другому турі з результатом 52,14% переміг Леонід Кучма. Через п'ять років українці переобрали його. Кучма отримав 56,25 % голосів.

Під час президентських виборів у 2004 році українці вийшли на вуличні акції протесту проти фальсифікацій голосування. У листопаді ЦВК оголосила переможцем другого туру виборів Віктора Януковича з результатом 49,46%. Найближчий конкурент Януковича Віктор Ющенко отримав 46,61%. Екзит-поли показали перемогу Ющенка, на дільницях фіксували порушення.

Після оголошення результатів на Майдані зібралося від 100 до 500 тис. людей, які не погоджувались із рішенням ЦВК. Влада вивела на вулиці 500 спецпризначенців "Беркуту". Протестувальники влаштували наметове містечко. Символом боротьби стала помаранчева стрічка. Ці події увійшли в історію як Помаранчева революція.

Верховний суд зобов'язав ЦВК, яку очолював Сергій Ківалов, призначити переголосування другого туру через порушення закону на виборах.

На переголосуванні другого туру у грудні Ющенко отримав 51, 99% голосів.

Януковича обрали президентом у лютому 2010 року. Він отримав 48,95%. Однак не досидів до завершення п'ятирічного президентського терміну. Люди масово вийшли на Майдан після того, як "Беркут" вночі 30 листопада 2013 року побив учасників протесту в центрі Києва. Протест був викликаний призупиненням владою процесу підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Події увійшли в історію як Революція гідності. Янукович втік до Російської Федерації, з'явився на камери в Ростові-на-Дону.

2014-го РФ почала військову агресію проти України. Окупант захопив Крим та райони Донецької і Луганської областей. Війна триває восьмий рік.

У 2015 році Верховна Рада позбавила Януковича звання президента. У 2019-у Оболонський районний суд міста Києва засудив його до 13 років ув'язнення. Суд визнав Януковича винуватим у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв'язуванні та веденні агресивної війни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Формування нації і свобода слова - українці назвали успіхи за 30 років

На позачергових виборах у травні 2014 року переміг Петро Порошенко, за нього проголосували 54,70% виборців.

Через п'ять років у другому турі він програв президентські вибори Володимиру Зеленському. Зеленський у квітні 2019-го отримав 73,22% голосів.

Україна - демократична країна. Громадяни впливають на владу і на президентських, парламентських виборах змінюють обличчя в ній.

Для прикладу, у сусідній Білорусі з 1994 року президентом був Олександр Лукашенко. Який торік у вересні самопроголосив себе президентом всупереч масовим протестам проти режиму, за чесні президентські вибори.

У країні-агресорі РФ з 1991 року президентські обличчя мінялися лише тричі. Володимир Путін в кріслі президента - четвертий термін.

Зараз ви читаєте новину «Україна сім разів обирала президента за 30 років: як це було». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8759
Голосування "Розумна мілітаризація" від Міноборони
  • Держслужбовців потрібно брати на роботу лише після військової підготовки
  • Це має бути однією з вимог і для балотування в органи місцевого самоврядування, парламент та суди
  • Для держслужбовців військова підготовка не повинна бути обов'язковою
  • Мені байдуже
Переглянути