26 березня 2006 року відбулися перші в новітній українській історії чесні демократичні вибори до Верховної Ради України.
Демократичні стандарти, право і закон повинні дотримуватися завжди – це було моєю принциповою і відповідальною позицію до і після формування парламенту.
Водночас змушений констатувати, що усвідомлення особливого політичного обов"язку і відповідальності за долю держави і добробут людей досі не стало визначальним мотивом діяльності багатьох українських парламентаріїв.
Замість того, щоб вести політичний процес конституційним шляхом окремі політичні сили почали маніпулювати буквою Основного Закону держави і перекручувати його положення.
За вісім місяців існування чинної парламентської коаліції ми стали свідками цілеспрямованого наступу на конституційний лад країни, постійної боротьби за повноваження з одночасним порушенням волі виборців.
Політична нестабільність створила серйозну загрозу національній безпеці, суверенітету та економічному розвитку країни. Країна втрачає можливості для гостро необхідної боротьби з бідністю, наростаючою злочинністю, корупцією, для проведення політики підвищення соціальних стандартів, для реформи системи охорони здоров"я, для забезпечення першочергових потреб людей.
За останній рік Україна зіштовхнулася з багатьма цинічними прикладами політичних інтриг і зрад, однак найбільш загрозливою стала тенденція до узурпації влади.
Більшість у парламенті схвалила нелегітимний закон про Кабінет Міністрів, який ставить уряд поза межами Закону, системно порушує Конституцію України і обмежує конституційні права громадян України.
Зухвало і відверто у Верховній Раді розгорнулась кампанія з організації переходу окремих депутатів до діючої коаліції всупереч національному законодавству.
Згідно з Конституцією України, у Верховній Раді коаліція формується депутатськими фракціями протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання парламенту або протягом місяця з дня припинення діяльності попередньої коаліції депутатських фракцій.
Підкреслюю: Конституція визначає чіткі часові рамки формування коаліції і її природу – на основі депутатських фракцій, а не на основі індивідуального чи групового членства.
Те, що сьогодні відбувається у Верховній Раді, – це не просто коаліційне переродження, а неприхована ревізія волі українських виборців, порушення Конституції України і пряма дорога беззаконня.
Сукупність таких дій створює підстави для визнання антиконституційним характер роботи парламентської більшості і нелегітимною діяльність Уряду України.
З усію відповідальністю стверджую – результати року діяльності Верховної Ради України не відповідають очікуванням громадян України, окремі позитивні досягнення знівельовано системним політичним і правовим свавіллям, а темпи негативних тенденцій вкотре підтверджують пустопорожність обіцянок і декларацій.
Такий стан справ повинен бути негайно змінений. Як всенародно обраний Глава Української держави я вимагаю від парламентсько-урядової більшості відмовитись від антизаконних дій, закликаю Конституційний Суд України невідкладно оприлюднити висновки з найбільш принципових справ його провадження та наполягаю на затвердженні парламентом у вигляді Закону України ключових домовленостей між більшістю та опозицією, спрямованих на реалізацію стратегічних пріоритетів країни та її громадян.
Час безрезультатних "круглих столів" минув. Політики повинні нести відповідальність. В іншому випадку своє слово скаже Український народ.
Коментарі
3