Світова спільнота у форматі "Великої двадцятки" замість обговорення гострих проблем вирішила за краще їх не помічати. У чому причина і що це означає для України, розбиралася Gazeta ua.
У Бразилії завершив роботу один із найскандальніших самітів "Великої двадцятки". Злагоди не було навіть під час протокольного фотографування.
Гості саміту стали до фотографії, але - без президента США Джо Байдена, прем'єра Канади Джастіна Трюдо і прем'єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні. Натомість китайський лідер Сі Цзіньпін вийшов у центрі фото в оточенні президента Бразилії Лули да Сілви, прем'єра Індії Нарендри Моді та президента ПАР Сиріла Рамафоси. Перед фотокамерою був і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Тож виникла версія, що Байден, Трюдо і Мелоні не пішли на спільну фотосесію через нього.
Представники США пояснювали, що це сталося через про погану логістику. Мовляв, низка двосторонніх зустрічей затяглися у часі, а фотозйомку заплановано значно раніше, ніж зазвичай. Бразильська сторона твердила, що ті самі винні, що запізнилися. Врешті-решт, вперше за час існування Групи Двадцяти фотосесію повторили. І вже тоді Байден та Моді в кадрі трималися за руки під пильним поглядом Сі. І це був кадр, який точно не ілюструє єднання Глобального Півдня, якого так добивалися Путін і Сі Цзіньпін.
Недобра воля
У випадковість мало хто повірив. І недарма: Лула да Сілва застосував той же трюк і з підсумковим комюніке. Документ був опублікований на добу раніше, ніж передбачалося, і не всі підписанти схвалили його з доброї волі. Так, президент Аргентини Хав'єр Мілей натякнув на зовнішній тиск.
"Аргентина не є супердержавою, вона у складній економічній ситуації, тиску було достатньо, щоб послабити спротив аргентинської сторони", - пояснив професор міжнародних відносин Університету Бразилія Гуларт Менезес.
Підсумкове комюніке зафіксувало пріоритетними для G20 боротьбу з голодом і протидію змінам клімату. Зокрема, підписанти підтвердили Паризьку угоду про обмеження глобального потепління із закликом значно збільшити фінансування заходів з цього "з мільярдів до трильйонів з усіх джерел". Крім того, Група Двадцяти наголосила на необхідності реформування структур глобального управління (ООН).
Маніпуляції з часом і "чашка кави Орбана"
Зміст документа розлютив європейців. Як пише Reuters, загальне обурення висловив канцлер Німеччини Олаф Шольц: у комюніке не зазначено про відповідальність Росії за розв'язання війни в Україні.
Комюніке, як правило, публікується з підсумками саміту, однак цього разу воно було схвалене у понеділок, 18 листопада, під час пленарного засідання. Гра з часом зрозуміла: наступного дня була тисяча днів війни Росії в Україні, а також день завершення зустрічі G20. Не згадати Україну у відповідних формулюваннях було б складно. Але напередодні, 18 листопада, це вдалося. Щоправда, за відсутності у залі лідерів США, Німеччини і Франції з якими зіграли у "чашку кави Орбана". Відтак "текст не відповідав позиції, котру ми могли б зайняти", пояснював президент Франції Емманюель Макрон. "Наша позиція залишається незмінною", - запевняв він.
Слова і руки
Але під час зустрічі на полях саміту із Сі Цзіньпінем Макрон заявив, що поділяє його прагнення досягти миру в Україні і послався на дотримання Статуту ООН.
Це ще не підтримка китайсько-бразильського мирного плану, але крок Франції назустріч Китаю. Як і у випадку з Аргентиною, президенту Франції довелося зважати на економічні перспективи своєї країни і на вплив Сі на Путіна. Однак китайський лідер не кинувся у французькі обійми, а доволі прохолодно зазначив, що Пекін працюватиме над поглибленням двосторонніх відносин. А на зустрічі з Шольцем підняв питання про обмежувальні тарифи на китайські електромобілі - достатньо чутливе саме для німецької економіки.
Прагнення Макрона убезпечити країну від ризиків підкреслило рукостискання з Лавровим. Жест ілюструє тренд саміту у Бразилії "кожен сам за себе".
Два підсумки
Максимум, на який спромоглися учасники саміту, - в підсумковому комюніке закликати до досягнення всеосяжного, міцного і справедливого миру – без осуду Росії за вторгнення до України.
На противагу, 19 листопада країни Європи (Іспанія, Італія, Польща, Німеччина, Велика Британія та Франція) ухвалили спільну заяву, у якій рішуче засудили Росію. Але цей документ на рівні міністрів закордонних справ за статусом не здатен замінити підсумкове комюніке G20. До того ж, і він містить лише заклик до країн Європи тісніше взаємодіяти з європейськими і трансатлантичними партнерами у сенсі безпеки.
Пильнуй своє
Саміт G20 проілюстрував глобальний розкол, через що Колективний Захід не формує і не визначає порядок денний, вважають в агенції Bloomberg.
Тінь Трампа була незримо присутньою на саміті, ситуація невизначеності надавала країнам Глобального Півдня більше можливостей просувати власні тези. Це дозволило їм наполягти на м'якіших формулюваннях, ніж того бажали західні лідери.
Однак тут є елемент маневру і Колективного Заходу. З одного боку, да Сілва ще до початку саміту заявив, що українське питання, як і близькосхідний конфлікт, не буде включене до порядку денного. Західні лідери могли проігнорувати саміт, але вони вирішили взяти участь і поговорити напряму з країнами Глобального Півдня. Нагадаємо, взимку і навесні 2024 року Макрон говорив про розкол Глобального Півдня як про тактичну мету протидії Росії і Китаю. Для цього за його словами, потрібна була невизначеність. Але саме завдяки невизначеності Китай уклав кілька стратегічно важливих угод: із Болівією (запропонував участь у проекті "Один пояс – один шлях") і з Аргентиною. Росія, як ми припускали раніше, погодила зміну ядерної доктрини, чого навряд би вдалося досягти у більш чітко окреслених політичних координатах.
Зрештою, учасники саміту пильнували кожен свої власні інтереси. Україну на цей саміт не запросили навіть виступити у відео форматі.
Що нам з того
Сі Цзіньпін міг бути задоволений, - відігрався у Бразилії за негативи після зустрічі з Джо Байденом у Перу. Не приховують емоцій і в Москві – власні інтереси держав взяли гору над спільними, і це було не просто наочно продемонстровано, але й зафіксовано в документах.
У Бразилії навіть частково зірвали кліматичний порядок денний, котрий да Сілва оголосив пріоритетним.
Але відстороненість від України на саміті Групи Двадцяти може зіграти Києву на користь. Адже й досі комюніке "двадцятки" не були дієвими, за три роки війни країни-учасниці не спромоглися засудити Росію або бодай рішуче відреагувати на зміну нею ядерної доктрини.
Натомість бразильському президенту вдалося затвердити створення Глобального фонду по боротьбі з голодом і зубожінням, а також забезпечити у комюніке рішучі формулювання по оподаткуванню надприбутків (щоправда, з урахуванням податкового суверенітету країн).
Збалансована риторика
Справді, у підсумковому комюніке саміту простежується збалансований дипломатичний підхід, розповів Gazeta.ua політолог-міжнародник і президент Першого міжнародного фонду розвитку України Микола Волківський, котрий був на цьому саміті у Бразилії. За його словами, учасники уникали прямого засудження, але водночас звернули увагу на ширші наслідки війни.
"Лідери G20 визнали значні людські страждання, спричинені війною, а також значні глобальні економічні та геополітичні наслідки. Вони наголосили на дотриманні Статуту і принципах ООН, особливо на повазі до територіальної цілісності, суверенітету й міжнародного гуманітарного права. У комюніке засуджується будь-яке застосування сили для надбання територій без назв конкретних агресорів. Згадуючи дискусії на саміті у Нью-Делі 2023 року, нині лідери висловили підтримку конструктивним ініціативам, які сприяють всеосяжному, справедливому і тривалому миру. Однак це формулювання залишається неконкретним, залишаючи простір для різних інтерпретацій того, чим є мирне врегулювання", - наголосив експерт.
Також Микола Волківський звернув увагу на те, що у підсумковому документі саміту російська війна в Україні пов'язана з продовольчою та енергетичною глобальними кризами. А це важливо, адже Кремль послідовно відкидає будь-які натяки на такий причинно-наслідковий зв'язок і навіть готовий безкоштовно постачати зерно у країни Африки аби заперечити його. І ось тут саміт у Бразилії поставив Путіну підніжку створенням Глобального альянсу проти голоду і бідності до якого, зазначив Микола Волківський, увійшли понад 70 країн, у тому числі, Україна. "Це особливо актуально з огляду на очікування, що у 2025 році голод загрожуватиме понад 73 мільйонам людей на планеті, - зазначив експерт. – Причому паралельно з цим учасники саміту підкреслили необхідність реформування інститутів глобального управління. Новації включатимуть тіснішу і сталу співпрацю між Північчю і Півднем, а також між Півднем і Півднем". Для України надзвичайно важливими є нові конфігурації співпраці, у тому числі, економічної, активніше долучатися до яких потрібно вже нині. А ще – пропонувати свої ідеї щодо більш потужних механізмів для перетворення зобов'язань на відчутні результати, у тому числі, щодо глобальної безпеки, резюмував Микола Волківський.
Іншими словами, зосередженість лише на внутрішньому порядку денному України далася взнаки на саміті у Бразилії. The Financial Times фіксують втому деяких важливих гравців колективного Заходу від української кризи. Вихід, котрий підказує саміт у Бразилії, - активніше включати Україну до глобальних процесів і пропонувати механізми, можливо, й напрацьовані в екстремальній ситуації, але - дієві.
2 
8759
Коментарі