Скільки зустріч не готуй, війна у центрі Європи неминуче внесе корективи. Учасникам ювілейного саміту НАТО довелося поспіхом змінювати порядок денний - посилювати увагу на Україні. Тому саміт у Вашингтоні розпочався з несподіванок.
Ракети стоп
Масований ракетний обстріл України країною-агресоркою не лише зайвий раз підтвердив нелюдський характер дій РФ, але і змусив країни-члени НАТО задуматися про безпеку свого повітряного простору.
Зокрема, однією з тем саміту стане збиття ППО Польщі російських ракет і дронів, котрі прямують у її напрямку. Про це заявив прес-секретар Держдепартаменту США Метью Міллер. Утім, за його словами, формально це питання має порушити прем'єр Дональд Туск. Складність полягає у реакції Путіна на затвердження Альянсом відповідного алгоритму. Офіційно НАТО не є стороною російсько-української війни, але риторика російської сторони стверджує інше. Якщо польські ППО збиватимуть ракети над територією України, Москва радо оголосить Польщу відповідальною за можливі руйнації. Фокус дискусії буде зміщено на з'ясування, "чи майстерно збили" замість "ракету запустила РФ".
Однак, схоже, колективний Захід налаштований на рішучі рішення, оскільки США вже оголосили про намір дати Польщі кредит у 2 мільярди доларів на оновлення зброї. Механізм збиття ракет передбачений безпековою угодою, котру 8 липня Україна уклала з Польщею. Президент Володимир Зеленський зазначив, що очікує від військових якнайшвидшого втілення механізму у життя.
Невловимі формулювання
Офіційний Київ очікує більшого. Президент США Джо Байден оголосив про зустріч з Володимиром Зеленським на полях саміту, після якої очікуються добрі новини для української ППО.
Прем'єр України Денис Шмигаль висловив сподівання на "сміливі та правильні рішення" на саміті НАТО: "Треба більше зброї, ППО та дієвих санкції проти РФ, більше фінансової підтримки України за рахунок "заморожених" російських активів на Заході".
Але за даними президента Франції Емманюеля Макрона, сміливими бути готові далеко не всі: дві країни готові запросити Україну до Альянсу. Проти США та Німеччина. Тому Макрон очікує повторення саміту НАТО у Вільнюсі, коли, за його словами, українська сторона була роздратована недостатньо відкритими дверями до Альянсу (особливо на тлі швидкого прийняття Швеції та Фінляндії).
Тому спекуляції навколо формулювань по Україні стали основним супроводом ювілейного саміту НАТО. З одного боку, більшість країн-членів за зближення з Україною. З іншого, США навіть офіційно твердять про "місток", не більше.
Водночас офіційний Вашингтон докладає зусиль, аби не стався "Вільнюс-2", тому формулювання підсумкового комюніке шліфуватимуться до останнього, стверджують джерела CNN, знайомі з проєктом документа. Станом на 9 липня шлях України до НАТО вирішено визначити як "незворотній". Саме це слово, як вважають джерела, стане тим сильним сигналом Росії, котрий так потрібен офіційному Києву. Принаймні, українська сторона наполягала саме на такому слові. Водночас у Білому домі наголошують - готові погодитися на таке формулювання, якщо буде зазначена умова - продовження роботи Києва над демократичними реформами. Такий додаток може нівелювати значення будь-якого формулювання, оскільки не містить достатньої конкретики аби убезпечити Україну від зачіпок зволікати з прийняттям до НАТО. Більше того, такий "додаток" дасть можливість Альянсу не вступати у пряму словесну конфронтацію з РФ. Утім, у підсумку формулювання може бути зовсім іншим, конкретним. На цьому наполягає більшість європейських країн-членів Альянсу.
Сюрпризи на втіху
Натомість українській делегації обіцяють більше зброї та ППО. Амбасадорка США при НАТО Джуліанна Сміт зазначила - українці отримають "дуже позитивну" відповідь на своє квітневе прохання "більше систем ППО "Patriot".
Загалом у Вашингтоні буде що обговорити й окрім питання російського вторгнення в Україну: арабо-ізраїльський конфлікт, ризики та загрози світовому порядку від "вісі зла" (Китай-Росія-КНДР-Іран), а також хуситів у Червоному морі. На тлі явного примноження "гарячих точок" НАТО, на думку екс-міністра закордонних справ, а нині керівника Центру досліджень Росії Володимира Огризка, демонструє слабку позицію замість показати силу й можливості. І нині ситуація у світі настільки напружена, що "або НАТО
буде демонструвати, що воно є, або НАТО перетвориться в ООН, коли будуть багато говорити, але нічого не будуть робити", застеріг він у коментарі "Українському радіо".
Іншими словами, за всіма рішучими формулюваннями та обіцянками зброї вимальовується сутнісне питання - ефективність Альянсу.
Наприклад, частина країн-членів переконані, що НАТО у жодному разі не має бути стороною конфлікту у російській війні на території України. Про це заявив президент Туреччини Реджеп Ердоган, перш ніж відбути на саміт. Вочевидь, Туреччина не одна така, раніше про невтручання казав угорський прем'єр Віктор Орбан. Цікаво, що президент Чехії Петр Павел заявив - Україна навряд чи у найближчому майбутньому увійде до Альянсу, бо має збройний конфлікт, котрому не видно кінця-краю. А спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон заявив, що поставить питання про збільшення витрат країн-членів НАТО на оборону.
Продовжувати стримувати
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, схоже, ці сумніви та актуальні питання усвідомлює. 9 липня він задав тональність роботі саміту: засудив ракетні удари РФ по Україні, анонсував рішення "по посиленню підтримки України з боку Альянсу". А також пообіцяв: НАТО продемонструє, що "є сили, готовність та засоби продовжувати стримувати будь-якого агресора".
Для України такий зачин означає, можливо, більше зброї, рішучіші формулювання у підсумковому комюніке, але й продовження тактики і стратегії Альянсу щодо країни-агресорки. Іншими словами, сильної відсічі від НАТО Путіну чекати не варто. Хоча той же Столтенберг в інтерв'ю телеканалу CBS зазначив: Росія і Китай хочуть невдачі НАТО в Україні. Водночас він спростував кінцеву дату вступу до Альянсу - 2030 рік, наголосив, що це є результатом консенсусу.
Невизначеність з термінами раніше викликала роздратування офіційного Києва. Володимир Зеленський відкрито заявляв: немає термінів, отже, не хочуть приймати.
Місток до дверей
"То нам відкривають двері, а то будують перед ними місток. Головне, щоб по ньому був рух, бо кожного разу нам його обіцяють, але кожного разу він неочевидний, - нарікає керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук. - Від того, як ми впораємося із загрозою залежить не тільки наше майбутнє".
Тому, на думку експерта, країни-члени НАТО зосередяться на конкретних рішеннях по протистоянню Росії в Україні. Можливо, це і краще, бо радикальні рішення НАТО несуть також ризик ескалації ситуації. А от обережна тактика, зокрема США, зумовлена тим, що вони "бояться самі себе, самі визначають "червоні лінії", але ми очікуємо зрушень", зазначив Лакійчук. Власне, як не варто чекати радикальних рішень і від Радбезу ООН через обстріл ОХМАТДИТу.
Країна зі збройним конфліктом не приймається в НАТО і це є позиція, що стосується не тільки України, зазначив голова ВГО "Україна в НАТО" Юрій Романюк. Тому до завершення війни навряд чи варто очікувати конкретні сигнали. До того ж на погляд країн-членів Альянсу, Україна не виконала домашнє завдання: реформи судів, подолання корупції, наголосив експерт.
"Крім вступу та запрошення все на саміті для України буде максимально позитивним, - анонсує експерт. - Найбільше, що нам треба - це озброїти 14 новостворених бригад. Якщо "рамштайн" не може озброїти 14 бригад плюс ті 35 бригад, котрі планує створити НАТО на східному фронті, то незрозуміло, коли, власне, надійде збройна допомога Україні".
Більш результативною він очікує зустріч українськоїх делегації з представниками Південної Кореї, Японії, Австралії та Нової Зеландії. Обговорюватимуть підтримку зброєю з боку Південної Кореї.
3 
8759
Коментарі