Міжнародна група розслідувачів Bellingcat опублікувала звіт щодо зриву спецоперації із затриманням бойовиків російської приватної військової компанії Вагнера. Українські спецслужби рік готували арешт 28 найманців, які воювали на Донбасі. На всіх етапах доповідали Володимиру Зеленському. Коли дійшли до завершального, у президента нібито не було часу зустрітися із керівництвом розвідників. Їх прийняв глава його Офісу Андрій Єрмак. Попросив відкласти спецоперацію "Авеню". В результаті вона провалилася, злочинці повернулися до Росії. Влада заперечувала, що Київ готував таку операцію. Пізніше Зеленський визнав, що знав про неї, але організовували нібито не ми. За три дні до появи розслідування до преси вийшла голова парламентської тимчасової слідчої комісії з цього питання, нардеп від "Слуги народу" Мар'яна Безугла. Заявила: Зеленський не скасовував операцію із затримання "вагнерівців", а Єрмак не має повноважень віддати такий наказ.

- Єрмак – клерк. Цю людину не обирали, а він приймає такі важливі рішення, - каже в інтерв'ю Gazeta.ua Олександр Данилюк, колишній секретар Ради нацбезпеки і оборони. - Його вже називають другим президентом чи віцепрезидентом. Зеленський мав думати про безпеку країни та громадян. Зокрема, наших розвідників. А він головною метою ставив гарні стосунки з Кремлем. Був готовий здати все інше. Президент не діє в інтересах держави.

А в чиїх?

- Коли йшов на вибори, його головною обіцянкою був мир на Донбасі. Пропонував прості рішення - припинити стріляти, подивитися в очі Путіну. Зробив і те, й інше – не допомагає. Багато людей хотіли в це вірити. Зеленський все ще намагається втримати їх. Від цього залежить його рейтинг. Він переживає лише про це.

Зрив спецоперації по "вагнерівцях" б'є по президентові. Чому не бачимо хоча б відставки глави Офісу? Його попередника Андрія Богдана швидко позбулися.

- Єрмак обійняв Зеленського, як ніхто в світі. З усіх сторін. Богдан теж намагався контролювати всі процеси і бути поруч із президентом ледь не щохвилини. Але припустився помилок. Перше, намагався щось робити. Для цього треба було спускатися з президентського офісу у власний. У цей момент туди заходив Єрмак і порушував герметичність. Тому Єрмак зараз ні на крок не відходить від Зеленського. Друге, Богдан дратував своїм стилем поведінки, президента зокрема. Як і я, міг прямо сказати правду, а не тільки, яке Зеленський велике сонечко. Наприклад, я був проти того, щоб формувати список "Слуги народу" так, як це робили.

Що саме не влаштовувало?

- Якість людей. Має бути система підбору кадрів, за них має хтось відповідати. Понапихали своїх. Їх потім купили грошима чи погрозами. Коли люди слабкі, їм тільки покажи грошину, то роби з ними що хочеш.

Відверто говорив із Зеленським про Ігоря Коломойського, коли той почав агресивно діяти: блокувати судові процеси, намагався збити співпрацю з МВФ, роблячи заяви "а чому б не помиритися з Росією"? Чи коли спалили будинок колишньої голови Нацбанку Валерії Гонтаревої. Підозрювали, що за вказівкою Коломойського. У всі ці моменти я приходив і казав: ми домовлялися про інші речі. Так само і Богдан не мовчав, тому дратував.

Єрмак – інша історія. Створив враження у Зеленського, що прокидається і засинає з його іменем. Не допускає розгерметизації його оточення. Тому президент тільки й чує, який він величний. Навіть негатив Єрмак перекручує в позитив. Ця інтерпретація створює в Зеленського відчуття месії. Це традиційна технологія. Людина з комплексами хоче, щоб її посадили в тепле місце та пригріли. Такими користуються люди типу Єрмака.

Як Єрмак потрапив у команду Зеленського?

- Він завжди позиціонував себе як дуже близький друг родини. Але Сергій Шефір (перший помічник і давній товариш президента. –Gazeta.ua) мене питав: "А хто такий Єрмак? Я його раніше не бачив".

 

В який момент зрозуміли, що із Зеленського не буде діла?

- Я приєднався до команди на початку 2019 року. Тоді в "меню" українців були два прізвища: Порошенко або Зеленський. Інші здулися в нуль.З Порошенком я працював, знаю сильні і слабкі сторони. З ним було непросто, але вдалося чимало зробити. Це й відбудова антикорупційної структури, націоналізація Приватбанку, заморозка активів Коломойського. Далі – відшкодування ПДВ. Ми прикрили цю найбільшу корупційну схему в Україні. Там було 300 мільйонів доларів відкатів на рік. Колосальна сума кешу, з яким можна робити що завгодно. Тому проти мене порушували різні кримінальні справи. Працював, а спертися було ні на кого. Pозумів, що з Порошенком буде лише погіршення. Зеленський став надією отримати щось нове. Розумів ризик, що може стати пшиком. Давав на це 30-40 відсотків. Але моя мета полягала, щоб цього не відбулося.

Я першим пішов з команди і зробив це публічно. Інші тихенько вичікували, розсілися і є базою команди Зеленського. Це слабкі люди, підлаштовуються. Ні на що не здатні. Якщо щось робиш – виникають конфлікти. Наступаєш впливовим людям на ноги, тоді отримуєш на горіхи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Данілов: Якщо буде час "Ч" - Захід допоможе

Ви багатьом наступили на мозолі?

- Коли був міністром фінансів, служба подарувала плакат з усіма моїми ворогами. Тоді з великих було десять. Серед них - Віталій Хомутиннік (нардеп IV-VII скликань, належав до Партії регіонів і групи "Відродження". – Gazeta.ua), Роман Насіров (ексочільник Державної фіскальної служби. – Gazeta.ua). Останнього я дотис на Кабміні, його звільнили.

Зеленський зараз дедалі більше розбирається в процесах та інформації. Але не спроможний приймати правильні рішення. Схоже на "Поле чудес", коли вгадав усі букви, але не зміг прочитати слово.

Не здатен?

- Міг стати успішним президентом. Для цього потрібно мати команду вірну не йому, а країні. Бо в нього зараз ключовий фактор – особиста лояльність. Україні не слуги потрібні. Мають прийти здатні до змін лідери. Доти "слуги" вбиватимуть країну.

Поки Зеленський лишається найпопулярнішим політиком. Як пробитися новим лідерам?

- Його популярність падає.У Стародавній Греції було декілька тисяч виборців. Вони особисто знали, кого вибирали - його досягнення, часто військові, сильні і слабкі сторони. Зараз мільйони громадян обирають. Вони голосували за Зеленського як телевізійного персонажа. Це міг бути хто завгодно. Кого українці знають? Зірок, старих політиків, спортсменів. Це дає цим людям перевагу. Треба бути з цих сфер, щоб мати впізнаваність. Або побудувати її. А як? Коли медіа контролюють олігархи. Треба домовлятися. Ця перепона не дозволяє розкручуватися. Це зміниться, маємо пройти один електоральний цикл. Навіть олігархи зацікавлені, щоб країна розвивалася. Розвиватиметься Україна, то й їхній бізнес теж.

Зараз президент розпочав деолігархізацію.

- Націоналізація Приватбанку – ось реальний приклад деолігархізації. Коли Коломойський фактично втратив "ядерну кнопку" в Україні. Це було непросто зробити. Це реальна війна, коли треба переховувати свою родину.Зеленський чому бореться з олігархами? Бо вони його ображають. Він же такий великий, а його не слухаються. Як це їхні канали запрошують політиків, які його критикують?

Закон про олігархів примітивний і небезпечний. Що робить Зеленський? Запроваджує реєстр, в який потрапляють олігархи. Їм буде важче залучити фінансування з-за кордону. Відповідно не розвиватимуть свій бізнес. Програють усі – конкурентоздатність падає, рівень зарплат теж. Якщо за ними ганятимуться, то ще й припинять реінвестувати. Це фактично рекет. Почнуть битися із Зеленським. Врешті решт ослабнуть і вони, і країна.

Чи можуть найбагатші українці об'єднатися проти президента?

- Ніколи такого не було. Вони знаходяться в своєму клубі і хочуть насолити один одному.

Коли йшли від Зеленського, то сказали, що одна з причин – його співпраця з Коломойським. Наскільки сильним зараз є його вплив?

- Олігарх його зберіг. Але його загальна вага зменшилася. Коли я був міністром фінансів, то проти нього почали судові процеси. Один – у Лондоні, заморозив усі його активи по світу. Найближчим часом очікується рішення, яке буде дуже неприємною несподіванкою для Коломойського. Друге – розпочали кримінальні справи у Сполучених Штатах Америки. Він сяде за ґрати за відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом.

До виборів Коломойський жив у Швейцарії. Потім полетів в Ізраїль, має там громадянство. Але зрозумів, що безпека і там не гарантована. Приїхав в Україну. За Конституцією, не може бути екстрадований.

Усі ці справи сильно тиснуть на Коломойського. Від цього виграє Зеленський. Олігарх стає залежним від президента, бо той може різними шляхами дозволити вивезти його з України. Саакашвілі теж якось прокинувся у Польщі і проривався назад через кордон. Тому Коломойський дає свій канал "1+1" у повне користування Офісу президента. Підконтрольні йому депутати зараз повністю під Зеленським, зокрема у "Слузі народу" їх 35-40. Голосують, як зайчики. Раніше Коломойський шантажував ними. Зараз уже ні.

Чи можуть західні партнери дотиснути, аби їм видали Коломойського?

- В якийсь момент – так. Зеленський, як надійний партнер, здасть його з потрухами.Коломойський украв 5,5 мільярда доларів. Він має відповісти. Якщо це відбудеться – стане сигналом для всіх інших. Зеленський може боротися з Ахметовим, Пінчуком. Але вони дивляться і питають: а де Коломойський? Тому Зеленський не може займатися деолігархізацією, поки поруч Коломойський, який довів найбільший банк до банкрутства. А скільки ще вкрадено через "Укрнафту"? Мільярди. Зеленський вважав, що це некомандна поведінка - порушувати такі питання. Але ж не плутайте команду і банду.

Який запас міцності у влади?

- Рівень життя українців падає. Але багато залежить від того, в якому інформаційному просторі вони живуть. Завдання Зеленського - показувати, що все добре. Викладає фоточки, що сходив у спортзал, скинув пів кіло, заслужив обід. Чи попив пивка під футбол, з'їв хачапурі.

 

Один із викликів - напруга біля українських кордонів зростає.

- 2014 року Росія скористалася моментом і пішла на нас. Зараз вона готова до військової агресії. Путін спровокував енергетичну, міграційну кризи. Є багато можливостей. Як на роялі – тут натиснути, там чи зіграти акорд. Зараз Кремль показує, куди може дотягнутися. Це вже впливає. Бо на зовнішніх фінансових ринках наші облігації суттєво впали в ціні. Інвестори бояться, продають. Бачать ризик вторгнення Росії в Україну. А це вплине на економіку, фінансову спроможність. Як і що гратиме Путін – подивимося. І ще – коли. Для нього сформовано багато вигідних позицій.

Ризики колосальні. Зустрічався з західними партнерами. Постійно контактую з американцями, британцями. Їхні розвідки підтверджують наміри Росії напасти. Питання часу. Пам'ятаємо, як почалася Друга світова війна. Розвідники інформували Сталіна про наміри Німеччини. А він не повірив. Зараз схожа історія.

Атака Росії може статися у січні-лютому наступного року, за даними нашої розвідки і Міноборони. Може включати авіаудари, застосування артилерії та бронетанкових військ.

- Дивно, що влада тільки зараз почала хоч якось про це згадувати. Я отримував цю інформацію зі своїх контактів давно. Західні видання про це мінімум місяць пишуть. Напасти Путін може на новорічні свята. Або й раніше. Є символічна дата - 8 грудня. Річниця Біловезької угоди 1991-го (підписана президентом України Леонідом Кравчуком, президентом Росії Борисом Єльциним та головою Верховної Ради Білорусі Станіславом Шушкевичем. Констатувала припинення існування Союзу РСР і створення Співдружності Незалежних Держав. –Gazeta.ua). Історична подія для Путіна. Свого часу казав, що це найбільша трагедія ХХ сторіччя.

Чи готова до цього наша влада?

- Суспільство точно не готове. Влада не спілкується з ним, не інформує. Зеленський пояснює нашим партнерам, що не хоче сіяти паніку. Не довіряє власному народові? Можливо, він сам панікує? Українці з 2014 року у війні і не панікують.Зеленський думає: може, пронесе? Все залежить лише від Путіна. На нього дуже серйозно тиснуть наші партнери. Хтось каже, що застосують власні збройні сили, хтось – що будуть жорсткі санкції. У них відчуття неминучості. Готові всі, крім української влади. Наші Збройні сили готуються, навіть якщо верховний головнокомандувач не розуміє небезпек. Західні партнери нас теж підтримають.

Кажуть, що Мінськ і Москва влаштували міграційну кризу на кордонах Євросоюзу, аби відволікти увагу від намірів напасти на Україну.

- Це позиція США.Проблема з мігрантами роздута. Ідеться про 10-15 тисяч людей. Для країни, яка зуміла зупинити російську агресію, зможемо локалізувати і це. Для цього є Нацгвардія, прикордонники.Чому ми не чуємо про загрозу від Росії? Чому це не обговорюється? Там все набагато страшніше. Як і енергетична криза. Недавно була дискусія: чи правильно і варто брати електроенергію від Білорусі? Лукашенко диктатор. Чи яка різниця, якщо нам треба це. Питання в іншому: якщо розраховуємо на електроенергію від Лукашенка, в найбільш непідходящий момент він може обрізати її. Далі що? Маєш розраховувати на стабільність постачальника. Зараз влада потроху визнає кризу. Почали попереджати про віялові відключення – це неминучість. "Центренерго" не має вугілля.

Мігранти – ключовий ризик, наприклад, для Німеччини. Можуть піти через Балтію, Польщу. А нам треба загерметизувати свій простір, Європа дасть на це ресурси.

×