Верховна Рада знову на межі кризи. Після п'яти місяців роботи із періодичним блокуванням та сутичками, застосовано новий сценарій: проведення одразу двох засідань — у стінах парламенту та за його межами. Каменем спотикання стали вибори мера Києва та Київської міської ради. Саме після провалу цього питання опозиція вкотре заблокувала трибуну, паралізуючи роботу ВР.
Але на цей раз "регіонали" придумали свою відповідь опозиції і зібралися в актовій залі на Банковій 6-8.
"Ми враховували й враховуємо думку всіх депутатів, - оголосив перед початком засідання лідер фракції ПР Олександр Єфремов. - Але рішення ухвалюють депутати, які об'єдналася в більшість, якщо в них є ця більшість. І регламент нам не забороняє, прийнявши відповідне рішення, проводити сесійні засідання й ухвалювати закони".
Закон "Про регламент Верховної Ради"Стаття 2. 1. Верховна Рада проводить засідання у будинку Верховної Ради (місто Київ, вул. Грушевського, 5). 2. За рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю народних депутатів України (далі - народні депутати) від конституційного складу Верховної Ради, її засідання можуть проводитися в іншому місці.
На альтернативне засідання зібралася рекордна кількість представників більшості — скликали навіть тих, хто в Раду ходити не дуже полюбляє. В результаті нарахували 244 народних депутатів. Вів засідання спікер Володимир Рибак.
Натомість в позиції заговорили про спробу державного перевороту і навіть нагадали події ГКЧП у 1991.
Паралелі були разючі — альтернативне засідання під час кризи, голосування за принципом "одобрямсу". Навіть обстановка не підвела — все ті ж "совкові" стіни та стіл, за яким Рибак виглядав дуже гармонійно.
Опозиція ж провела своє засідання, на якому оголосила про чергову акцію протесту.
"Ми знаходимося в єдиному легітимному приміщенні для проведення засідань Верховної Ради. Ми вимагаємо від Рибака повернутися сюди і вести засідання. Деякі сьогодні помилилися приміщенням і пішли на Банкову, але ми їм пробачимо", - виголосив з трибуни ВР Арсеній Яценюк.
Водночас "регіонали" з комуністами часу не гаяли. За чотири години безперервної роботи нардепи попрацювали досить продуктивно: розглянули більше двох десятків законопроектів, точну половину з яких ухвалили підняттям рук. Щоправда легітимність їхнього голосування залишається під питанням.
Більшість з розглянутих законопроектів стосувалися економічних питань. Найбільш помітні з них — це закон про виділення 5,888 млрд гривень з держбюджету на діяльність Міністерства доходів і зборів і ще 1,723 млрд гривень - на Державну службу з надзвичайних ситуацій.
Опозиціонери переконані, що саме задля розподілу цих коштів і було придумане так зване "виїзне" засідання.
"Думаю, що повторення сьогоднішньої ситуації не буде, - припустив "ударівець" Павло Розенко. - Бо вона виникла лише тому, що ПР з комуністами треба було терміново розділити 6 млрд грошей і забезпечити діяльність Міндоходів, де міністром є представник "Регіонів", а відповідальним за митницю - протеже КПУ. Тому це був одноразовий "договорнячок". Всі інші питання, які начебто сьогодні розглядалися, — димова завіса".
Однак, "регіоналам", певно, працювати у такому режимі не дуже сподобалося і вже завтра вони планують повернутися до звичної будівлі парламенту. Та попереджають: працюватимуть там за умови, що опозиція більше трибуну не блокуватиме, інакше — знову на Банкову.
"Завтра ми будемо в залі і будемо продовжувати там, - розповів про плани ПР "регіонал" Володимир Олійник. - Якщо будуть спроби нам диктувати таку форму бездіяльності, то ми знову можемо провести засідання (поза Верховною Радою — ред.)".
Та чи піде опозиція на домовленості і чим саме доведеться пожертвувати одній чи іншій стороні — не знають, певно, ще ані опозиція, ані більшість.
В опозиції запевняють: готові розблокувати парламент, лише за умови вирішення конкретних питань.
"Компроміс — це домовленості, а ми говоримо про виконання Конституції і законів, - прокоментував "свободівець" Андрій Мохник імовірність перемовин з ПР. - Є питання неконституційної Пенсійної реформи, питання недовіри уряду і є питання київських виборів. І це умова відновлення роботи Верховної Ради".
Запрацює Рада, чи ні, однак під питанням залишається те, що робити із законопроектами, прийнятими у досить сумнівний спосіб.
"Якщо Янукович буде підписувати закони, то відбудеться перенесення кримінальної відповідальності від колективної безвідповідальної групи депутатів, до нього, - вважає політолог Віктор Небоженко. - Бо якщо депутатів допитуватимуть, половина з них не зізнається, що були на засіданні. І тоді політична відповідальність депутатів перетворюється на кримінальну відповідальність президента. Він не має права підписувати будь-які документи, прийняті групою "товарищів".
Натомість політолог Володимир Фесенко зауважив: "У влади на сьогодні було два сценарії: перший — це окрема робота парламентської більшості з подальшим поверненням до нормального режиму функціонування ВР. Другий — спочатку окрема робота, а потім, якщо криза подолана не буде, розпуск парламенту. Якщо нормальної роботи в пленарному режимі не буде, у президента з'явиться формальна причина для переобрання Ради".
Хоч подібна ситуація із проведення "виїзного" засідання Верховної Ради відбувалося в українській історії не вперше, ні до чого хорошого це ніколи не призводило. І чим би не закінчилися чергові парламентські баталії, легітимність такої ВР як в очах українців, так і міжнародної спільноти викликатиме серйозні сумніви.
"Йде мова про дискредитацію української державності і про розкол та самоліквідацію парламенту, - зауважив Небоженко. - Але це не конституційний переворот. У нас президентська республіка і за все відповідає президент. Він, як мешканець Межигір'я, одночасно виконує роль конституційного гаранта. І він зобов'язаний негайно виступити з тим, щоби парламент знову відновився. Бо держава не може існувати без навіть примітивного зібрання представників народу".
Депутати збиралися поза межами парламенту у 2000 році.
Вперше депутати зібралися не у ВР 21 січня 2000. Причиною став указ президента Леоніда Кучми про проведення всеукраїнського референдуму. Проти проведення референдуму заперечували ліві партії.21 січня 2000 парламентська більшість провело альтернативні засідання парламенту в Українському домі. Ініціатором його проведення виступив тодішній віце-спікер Віктор Медведчук. Там депутати проголосували за переобрання керівництва ВР. Спікером став Іван Плющ, заступниками - Віктор Медведчук та Степан Гавриш. Також на засіданнях в Українському домі більшість прийняла низку законів, які Кучма підписав. У цей час ліві фракції парламенту - фракції Компартії, Соцпартії, ПСПУ і СелПУ - проводили альтернативне засідання в будівлі парламенту.
1 
8759
Коментарі
87