Українська делегація у США не змогла "вибити" конкретику по українському питанню з оточення обраного президента Дональда Трампа, але дещо таки прояснилося. Про деталі розповідає Gazeta.ua.
Українська сторона дипломатично взяла США у "лещата". З одного боку, перша віце-прем'єрка Юлія Свириденко з міністром оборони Рустемом Умєровим і з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком у Сполучених Штатах мали на меті зустрітися з членми команди Дональда Трампа.
З іншого, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук приймав у Києві представників республіканських дослідницьких центрів і консервативних організацій.
Єрмаку та іншим членам української делегації вдалося зустрітися з номінантами на посади радника президента з нацбезпеки Майком Волтцом і спецпредставника по Україні Кітом Келлогом. The Wall Street Journal доповнює - був і майбутній віце-президент Девід (Джей Ді) Венс. The New York Times підтверджує - так, була зустріч з Венсом, з української сторони ще й амбасадорка Оксана Маркарова. За іншими джерелами, Єрмак встиг відвідати Флориду заради переговорів із майбутньою керівницею апарату президента США Сьюзі Вайлз.
Про спілкування Стефанчука з американськими консервативними гостями відомо більше: обговорили оборонні потреби України і Формулу миру.
Фінансовий аспект
Юлія Свириденко у США встигла поспілкуватися щодо санкції проти РФ та продажів української сталі на американському ринку із першим заступником міністра торгівлі США Доном Грейвсом і з конгресменом Доном Бейконом. Другий тайм зустрічей - з представниками кредиторів. Свириденко у США мала перемовини з першою заступницею директорки-розпорядниці МВФ Гітою Гопінат, з віце-президенткою Світового банку з Європи і Центральної Азії Антонеллою Бассані. Представнки України закликали американський бізнес інвестувати в українську енергетику.
Фінансове питання постало не випадково. NYT звертає увагу на послідовність подій: у вівторок, 3 грудня (у Києві це була середа, 4 грудня) спікер Палати представників Конгресу Майк Джонсон відмовився ставити на голосування запит адміністрації Джо Байдена на надання додаткової допомоги Україні обсягом у 24 мільярди доларів США. Хоча Пентагон швидко заявив про 725 мільйонів доларів пакету термінової допомоги і цим частково перекрив поразку у Конгресі, паралелі з минулою зимою, коли зволікання з наданням фінансової підтримки призвели до низки криз і вплинули на ситуацію на полі бою, занадто очевидні.
Стурбованість дається взнаки
На думку американських ЗМІ, у Києві стурбовані тим, що може чекати нас після 20 січня 2025 року. Наприклад, народний депутат і голова парламентського комітету з зовнішньої політики Олександр Мережко в одному з інтерв'ю зізнався, що планує відвідати Вашингтон у грудні, "щоб зустрітися з людьми, які близькі до Трампа". У The Washington Times припускають, що підстави для тривоги у Києві є, адже "саме існування країни може залежати від рішень, котрі прийме Дональд Трамп і його команда з безпеки і зовнішньої політики".
Певні порухи до цього здійснюються і вони не додають конкретики, але додають тривожності. За доволі скупими інформаційними повідомленнями про зустрічі Андрія Єрмака відомо, що українська делегація знайшла підтримку щодо постачання зброї до України. Прибічником цього є Кіт Келлог. Інших деталей перемовин джерела в оточенні Трампа не розголошують, офіційні запити ЗМІ залишені без коментарів.
Натомість у США пролунали цікаві заяви, що безпосередньо не пов'язані з візитом Єрмака, але котрі створюють інформаційне тло для них. Чинний радник президента США Джейк Салліван, котрий нещодавно порадив Києву посилити мобілізацію (і цей заклик повторив держсекретар Ентоні Блінкен у Брюсселі 4 грудня), звернувся до команди Трампа з проханням прискорити збільшення обсягів виробництва американського ВПК, розпочате при Джо Байдені. Якщо цього не відбудеться, США можуть відчути дефіцит боєприпасів у разі війни з Китаєм, попередив він.
Таємниці розмови двох генералів
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США і найближчий військовий радник Байдена, генерал Чарльз Браун повідомив про свою телефонну розмову з начальником Генштабу РФ Валерієм Герасимовим. Запит на дзвінок був від міноборони Росії, росіяни нібито просили не повідомляти про нього заздалегідь. Вони обговорити низку глобальних і регіональних питань безпеки, з конфліктом в Україні виключно, про це сказано у пострелізі представника генерала Брауна. З інших джерел відомо, що Герасимов попередив Брауна про військові навчання у Середземному морі, а також заявив - удар "Орєшніком" був призначений "задовго до надання США дозволу Україні на використання ракет ATACMS". Міноборони РФ згодом підтвердило факт дзвінка - першого з 24 лютого 2022 року. Американський телеканал АВС з посиланням на джерело в американських посадових колах інформує, що Браун і Герасимов обговорили, як уникнути прорахунків та ескалацій між країнами щодо України.
Контрапункти майбутнього
Вихід такої інформації назовні через ЗМІ може свідчити про бажання продемонструвати факти консультацій по Україні на різних рівнях, що автоматично позбавляє делегацію Свириденко-Умєрова-Єрмака статусу виняткової. Водночас висловлювання Саллівана частково є проявом роздратування чинної адміністрації Джо Байдена тим, що президент Володимир Зеленський та посадові особи з його оточення натякають на провину Заходу у тому, яка нині ситуація на полі бою.
Водночас контури майбутньої вірогідної угоди з Путіним уже очевидні, вважає президент і головний виконавчий директор Атлантичної Ради Фредерік Кемп: Україна віддає більшу частину з 20% своєї території, що нині тимчасово окупована РФ, в обмін на залізні гарантії безпеки, шлях до ЄС і до НАТО. Але Трампу доведеться відмовитися від передвиборчої обіцянки закінчити війну за 24 години, вважає Кемп.
Цікаво, що у китайських експертних колах наголосили, - перша ідея Трампа - натиснути одночасно на РФ і Україну - зазнала поразки. Утім, подальша тактика нового президента США може призвести до того, що інтереси альянсу "РФ- Китай" будуть суперечити інтересам кожної з цих держав у питанні війни в Україні. Зокрема, якщо РФ і Україна укладуть угоду за посередництва США, американські війська посилить тиск на КНР.
Залишається питання, чи буде голос української сторони почутий при формуванні деталей такої угоди. Тривожні дзвіночки для Києва лунають звідусіль. Сергій Лавров відвідує Мальту - вперше приїхав до країни Європи після 24 лютого 2022 року на міністерське засідання ОБСЄ. Але візу для Марії Захарової Мальта все-таки скасувала.
Нерви не канати
Але і в Росії неспокійно. Кіт Келлог різко відповів російському олігарху Костянтину Малофєєву, котрий в інтерв'ю Financial Times пообіцяв послати Келлога до біса, якщо той приїде до Москви зі своїм планом. Натомість вимоги РФ у вигляді Малофєєва такі: скасування "далекобійки" для України і усунення Зеленського з посади президента. "Ви не розумієте, хто такий Дональд Трамп, - відповів Келлог. - Поверніться до свого сховку і подумайте над цим".
Росія не хоче миру, натомість прагне виграти час для перегрупування, оздоровлення економіки, відновлення ВПК, вважає ексдипломат і експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара. На його думку, потрібно брати до уваги особливості особистості Дональда Трампа, його амбітність, на котру, можливо, б'є Путін, піднімаючи ставки і представляючи нашу країну як не згодну на мир. "Ми чудово розуміємо, що будь-який мир із Росією - це просто відкладена смертна кара. Через два-три роки Росія знову розпочне війну", - наголосив він.
На початку вторгнення Росія мала перевагу у раптовості та у ресурсі, але нині ресурс виснажується. РФ, як і Україна, зараз залежать від допомоги зовні, розповів військовий експерт Олександр Коваленко The Washington Times. Путін намагається продемонструвати Трампу силу і довести, що перемога РФ на полі бою є справою часу, хоча це далеко не так.
Вірогідно, реальний стан справ і намагалася донести до оточення Дональда Трампа українська делегація у США і Стефанчук к Києві.
2 
8759
Коментарі