Лідери опозиції запропонували доволі змістовний план дій для учасників Майдану. Основний акцент в ньому робиться на апеляцію до міжнародної спільноти. Абсолютно логічний крок, оскільки саме в розпорядженні західних держав містяться найболючіші санкції для Януковича та його оточення. Таку думку Gazeta.ua висловив політолог Михайло Басараб.
"Цьому плану, однак, ще бракує три моменти:
Формалізація кінцевої точки реалізації плану – наприклад, перемога над Януковичем в ході президентських виборів шляхом висунення єдиного кандидата від опозиції;
Календарний графік реалізації системи завдань – таке-то до такого числа, інше - до такого-то;
Враховуючи особливості непоступливого опонента, план дій за вимогами жанру повинен мати ультимативну форму – приміром, якщо до такої ось дати влада не приймає такого-то рішення, наші дії наступні...
Ймовірно, опозиція не вдалася до такої конкретики на цьому етапі свідомо. Залишаючи про запас певні лаги і для себе, і для президента, і для західних політиків.
У нас є ще одне дуже важливе питання для консолідації опозиційного руху. Представники громадського сектору опозиції відмежовуються від "офіційної" опозиції, подекуди намагаються діяти автономно, критикують лідерів опозиційних партій. Нині вже обговорюється ідея створення альтернативного колегіального органу координації дій, який нібито пропонують обрати на віче, що відбудеться 8 грудня.
Альтернативна думка, звісно ж, завжди корисна справа. Однак, нині особливий час - маємо бути єдині. Водночас, керівникам трьох партій таки потрібно вловити настрої громади. Саме тут на допомогу можуть прийти представники ініціативи "1-го Грудня". Ініціатива об'єднала справжніх моральних авторитетів нації. Це ті представники громадянського суспільства, за якими підуть мільйони. Це ті відомі українці, які могли б ефективно контролювати, влучно радити. Водночас, вони не будуть створювати політичної альтернативи в опозиційному русі в такий відповідальний для консолідації момент.
Також варто зазначити, що впертість президента – нині не перевага, а найбільший ворог Януковича. Ігноруючи вимоги повсталих, глава держави зменшує шанси на "тихі" наслідки протестів. Поки що мітингувальники офіційно вимагають відносно безболісних для нього кадрових рішень. За своїм наслідком це означало б – Янукович визнає, що міліціонери перевищили службові повноваження в трагічних подіях 30 листопада. Кабмін поніс би лише політичну відповідальність. Розслідування кримінальних справ проти посадовців та виконавців побиття могли б затягнути на тривалий термін. Врешті-решт, прокурори із суддями знайшли б якогось стрілочника в погонах.
Все це виглядало б як компроміс, оскільки за таке побоїще годилося б вдатися до негайного кримінального покарання найвищих посадовців. Однак, Янукович хоче вирулити з ситуації без найменших втрат, навіть політичних.
Західні дипломатичні кола сигналізують, що відставка уряду має для них принципове значення. Питання стоїть мало не в ультимативній формі і настільки гостро, що з цим Кабміном ніхто не збирається продовжувати перемовин про асоціацію. Європейці вважають, що відставка уряду допомогла б усім вийти зі ступору із збереженим обличчям. З Януковичем та іншими українськими високопосадовцями Захід інтенсивно розмовляє на цю тему.
Президент, у свою чергу, поки спускає все на гальмах, вичікує, що все вгамується саме собою. Він сподівається, що мітингувальники злякаються холоду, а Захід проявить слабину. Безумовно – погода робить свою роботу... Невизначеність на морозі розстроює і водночас злить. Пригніченість змінюється намірами до рішучих дій. Щоб вловити ці двоякі почуття, треба бути на Майдані, читати емоції і погляди людей. Янукович позбавлений такої можливості, тож не відчуває настроїв революції.
Цинічно проваливши саміт Східного партнерства, жорстоко проливши дитячу кров на граніті у серці столиці, ігноруючи волання мільйонних мітингів і сигнали тисяч київських автоклаксонів, президент викопав глибоченну прірву між собою та українцями. Навіть якщо український комп'ютер зависне і повстанці покинуть Майдан лише з половинчастим результатом, умовна прірва між Януковичем і нами не стане меншою.
За останній тиждень кількість його ненависників суттєво примножилася. Точку неповернення у стосунках зі своїм народом президент вже пройшов. Питання лише в часі та обставинах поразки Януковича. З кожним наступним каліцтвом чи смертю в ході революційних подій час для нього наближатиметься дедалі швидше, а обставини безславного кінця ставитимуть жорсткішими".
1 
8759
Коментарі
23