"По дорозі бачив, що дурні та провокатори обклеїли місто листівками, де Фаріон разом із Гітлером. Хіба так можна? І в залі світло вимкнули, щоб зустріч з нею не пройшла. Але люди йдуть аби лиш почути, а треба буде світити — будемо сірники палити як прийдеться", - каже 61- річний Микола Стещенко. Одягнутий у теплу сіру куртку. Шукає місце у залі Будинку культури ім. І. Кулика 26 жовтня у Черкасах.
Депутат від "Свободи" Ірина Фаріон має тут презентувати свою книгу "Мовна норма: знищення, пошук, віднова".
"Оце все за 100 гривень купив. Після презентації попрошу Фаріон підписати і віднесу онукам", - каже чоловік. У руках тримає три новеньких книжки Ірини Фаріон та Юрія Іллєнка .
О 14:30 у фойє будинку культури виставляють стіл. На них активісти продають дві книжки Юрія Іллєнка "Апостолові Петру", "Криниця для спраглих" та книгу Фаріон. Поруч — синя скринька із наклейкою "На допомогу сиротинцю", в ній купюри по 2 та 5 гривень.
Захід запланований на 15.00. За десять хвилин до початку презентації немає місць. Люди стоять у проходах. Фаріон представляє нардеп-свободівець Юрій Сиротюк. У залі напівтемрява, освітлюється тільки сцена, під нею дві лампи, що працюють від генератора. До нього приєднаний і мікрофон.
Невизнаний переможець парламентських виборів по 194-му окрузі Микола Булатецький дарує Ірині букет червоних троянд. Вона у сірій приталеній сукні із білим коміром та великою трояндою-брошкою, взута у чорні лаковані чобітки. На спині сукня застібнута на довгу чорну блискавку. Має рожевий манікюр, волосся підкручене. Коли починає говорити, зал замовкає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фаріон надіслала Азарову власну книжку з української граматики
"Якщо представник народу даруйте, мабуть, і насєлєнія, каже "Яка разниця, якою мовою общатися, то яка разниця, з ким ти спав? Яка разниця, що ти нині їв? Яка разниця, чи коле твоя дитина наркотики чи не коле? П'є горілку чи не п'є? Яка разниця? Тоді створи партію пофігістів, і за неї проголосують. І вона пройде п'ятивідсотковий бар'єр, бо таких насправді в нас в Україні багато. Якщо в державі більше 15% людей зі споживацьким мисленням, держава не має перспективи у розвиткові. Який наш шлях? — Не примножувати ті 15%".
Жінки у перших рядах кивають головами, дехто нотує щось у записники. Фаріон активно жестикулює руками під час промови. Біля сцени стоїть кілька осіб, які не дозволяють на неї виходити.
"Мене запитували сьогодні, як я ставлюся до того, що в Черкасах народні депутати відкривають курси української мови. Найкращі курси вивчення української мови — кримінальна відповідальність. Це треба висміяти себе на цілий світ, щоб на 20-му році незалежної держави, попри тисячолітній вік нації влаштовувати курси української мови. Піди купи книжку та й вчи. Тут треба діяти як це робили французи, поляки та інші народи", - каже Ірина Дмитрівна, зал аплодує.
"Прийшов, бо Фаріон багато хвалять у народі, - у шостому ряді сидить 71-річний Михайло Гнатович. - Я люблю патріотів. Чув, вона обіцяла Азарова з Януковичем рідної мови навчити. Ми в Україні живемо, а президент із прем'єром мови не знають. Чірікають російською, це ж неповага до народу. Якщо вона навчить — то честь, слава і хвала Фаріон".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фаріон пообіцяла знищити комуністів
У залі шумно. Десь чути жіноче:"Слава Україні!". Коридором прямує сивий вусань у футболці із написом :"Я люблю Україну".
"На видання книжки мене надихнув знавець української мови Ніколушка Азаров, - Фаріон показує брошуру і диск, які привезла з Києва, - Коли я його почула, подумала або політично упереджений або розумово відсталий. До книжки, що я йому відправила на Миколая, додався диск із малюнками. Розраховувала, що з їхньою допомогою прем'єру буде легше вчитись. Коли люди про це почули, почали писати у фейсбуці: "А где нам такую взять? Когда к нам приедете?".
Мікрофон вимикається, але за пару секунд знову працює.
"Знайомий живе в Росії в Краснодарському краї. Там в українських поселеннях всі рідною мовою розмовляють. Уявіть, в Росії. А ми тут ладу не наведемо, - шепоче Людмила Косенко, у неї рожеві щоки, одягнена у фіолетовий пуховик. Розтирає руки, бо замерзла. - Вчора тільки з Києва приїхала, там голодувала. Нас із дітьми викидають з гуртожитку. Губернатор Тулуб та екс-мер Одарич перепродали його. Тепер ми бомжі, не знаємо що робити. Піду до Фаріон, може хоч вона допоможе. Політикою не цікавлюсь, але знайомі зі Львова порадили її послухати".
Після кожної нової тези депутатки зал аплодує. Незважаючи на те, що темно люди знімають її виступ на відеокамери, телефони, фотографують.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Русофобка Фаріон почепила на телефон матрьошку
"Я не уявляю, якби мій коханий знепритомнів від яйця, аби я жбурнула. Як можна бути таким плазуном? - обурюється Фаріон, раптом згадавши інцидент у Івано-Франківську із президентом Януковичем. - Завдяки нашій партії, навіть примат-Чечетов почав говорити українською мовою. А от Єфремов тікає з зали, робить брифінг і там русскоязичить".
Біля виходу на стільчиках сидить родина Матвієнко. Поряд із Людмилою Іванівною у драповому пальто, голосно аплодує її 25-річний син Демид. Він має довгий світлий плащ та яскравий помаранчевий шарф.
"Я взагалі то з Донбасу, - каже російською жінка. Потім переходить на ламану українську, зітхає і знову продовжує російською. - Я там народилася, це моя батьківщина. У Черкасах живемо тільки рік. У школі вчителі питали, чи хочемо ми вивчати українську, батько сказав "надо". Тому мову знаю, хоч і говорю по-російськи. На Донбасі нас лякали бандерами. Через те, я так жодного разу на Західну не поїхала. Зараз зрозуміла, яка це нісенітниця неймовірна. Стала підтримувати "Свободу". Вже була на зустрічі з Тягнибоком, тепер прийшли родиною до Фаріон".
Після промови депутатки, яка тривала годину, слухачі почали задавати питання. Андрій Слободянюк із міста Ватутіно, у квадратних окулярах та картатому шарфі питає думку депутатки, щодо намірів Віталія Кличка йти у президенти.
""УДАР" поводив себе так завжди. Мене це не дивує. Під час виборів до парламенту ми узгоджували кандидатури із об'єднаною опозицією. Подобалося нам це чи ні, обирали округи, виставляли кандидатів. Партія "УДАР" не брала в цьому жодної участі. Очевидно, вони вважають, що заступили всіх. Я так не думаю. Хай роблять, як хочуть, але тільки на моєму окрузі ударівець програв так, що його рейтингу не було видно. Як і всі вони на Галичині".
За годину біля сцени люди займають чергу, щоб отримати автограф Фаріон. Дехто тримає по п'ять її книг. Із книжкою Іллєнка підходить жінка із пишною копною коричневого волосся. Питає чи не ображаються на Фаріон євреї, коли та називає їх жидами.
"Всі називають жидів "жиди", - вигукує депутатка. - А як по вашому їх поляки та чехи називають? Так само! Я про це із жидівським послом сперечалась. А потім вирішила: "Чого це жид буде мене вчити моєї рідної мови?".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ірина Фаріон знайшла своє кохання у Верховній раді
У молодих дівчат та хлопців — питає де вчаться та чи відвідували Львів. Хвалить коли чує: "так" у відповідь. Коли бачить людей із державною символікою та у вишиванках — тисне руку. Автограф-сесія триває годину. За цей час Фаріон списує пасту у двох ручках, у кожного запитує яким іменем підписати, додає побажання від себе. Встає та фотографується з усіма охочими, дозволяє себе обійняти. Люди дякують їй за виступ, дарують мед, календарі, диски із українськими піснями, букети троянд та дубків. Одна з прихильниць йде зі словами: "Дякую за правду та за Бандеру".
Поки Фаріон підписує книги, Юрій Сиротюк говорить із Миколою Булатецьким на кріслах у першому ряду.
"Світло відключили, - каже Сиротюк. - За три дні до заходу нам подзвонили з міської ради і сказали, що не буде світла, бо згорів якийсь трансформатор. Перепросили і сказали, що дадуть автобуси, якщо буде потрібно, щоб ми перевезли людей в зал в іншому кінці міста. Ми вирішили, що знову будуть провокації, тому залишилися у цьому залі. Нам Булатецький дав генератор, ми ще купили лампи і вийшли з ситуації".
Люди, що проходять повз, вітаються.
"Ми готувалися до провокацій. Могли знову прийти хлопці у футболках "Бий жидів", - говорить нардеп. - Провокацій очікували. На кожній зустрічі Фаріон вони бувають, "тітушки" приходять. Ми б не сховалися за сценою і не кричали "Рятуйте!", а давали б здачі".
Близько 18:30 глядачі розходяться. У фойє працівниця будинку культури світить ліхтарем, бо через темряву не видно, де двері.
Коментарі
298