Особистість Олександра Третьякова і в українському суспільстві, і у журналістів, і серед політиків викликає різні емоції. Він часто буває прямолінійним. І ця риса подобається не всім. Але прямолінійний він також і у своїх політичних уподобаннях - до нього неможливо пришити ярлик "тушки"-зрадника. У цьому інтерв'ю звучать часом досить різкі оцінки колишніх політичних соратників, але й дії влади Третьяков характеризує виключно як терор проти власних громадян. І закликає опозицію якнайшвидше визначитися з єдиним кандидатом. На його думку, тільки така стратегія дасть шанси ефективно протистояти авторитарній системі влади і, в результаті, перемогти Януковича.
Як ви прокоментуєте інцидент з побиттям вашого соратника по "Третій Українській Республіці" Юрія Луценка?
Знаєте, питання полягає не в тому, що Луценко - відомий політик і його побили. Він такий само громадянин, як і всі. Хіба що його більше, ніж інших, влада намагається оббрехати, переходячи всі межі нахабства і абсурду.
Головна проблема в тому, що 10-го січня режим Януковича вкотре продемонстрував, що йому абсолютно все одно, кого тероризувати і кого бити за допомогою кийків "Беркуту" - 17-річних першокурсників, 75-річних дідусів, відомих політиків, пересічних активістів чи випадкових перехожих. Влада робить це "тому що послідовна" у своєму терорі проти всіх без винятку громадян України .
Побиття Луценка викликало великий резонанс в українському суспільстві і закордоном. Проте, реакція опозиційних лідерів відверто запізнилася. Чим це було викликано, на вашу думку?
Я вважаю, що неквапна реакція опозиційних лідерів на цей інцидент (а їх спільна заява з'явилася ближче до вечора наступного дня), говорить лише про нескоординованість роботи партійних штабів. Це ще одна ілюстрація того, що опозиції потрібно якнайскоріше визначитися з єдиним кандидатом. Якби на цей момент існував єдиний штаб, то реакція була б негайною.
У ЗМІ пишуть, що домовленості про єдиного кандидата від опозиції нібито вже існують або, принаймні, вийшли на фінішну пряму. Як ви вважаєте, опозиційна трійка все ж прийде до такого рішення чи особисті амбіції візьмуть гору?
Думаю, такі переговори ведуться. Для мене очевидно, що формула перемоги - "бути разом". На президентських виборах має бути єдиний кандидат від опозиції, а, значить, і єдиний штаб. Тоді й з'явиться єдина стратегія кампанії - абсолютно зрозуміла, сильна і адекватна головному завданню. Проти єдиного штабу Партії регіонів щось протиставити зможе тільки єдиний фронт опозиції, як це було 2004-го року. Інакше президентські вибори не виграти. Тому я буду голосувати за будь-якого єдиного кандидата від опозиції, незалежно від особистих симпатій і обсягу негативної інформації про нього, яка мені відома. Оскільки в будь-якому випадку це набагато краще за нинішню владу.
Мене, відверто кажучи, дивують розмови: мовляв, ми йдемо вп'ятьох, вдесятьох на вибори, тому що когось із нас можуть зняти. Це все від лукавого. Яка владі різниця скількох знімати - одного чи п'ятьох? І хіба не можуть "за нововиявленими обставинами" зняти опозиційного кандидата між першим та другим туром? Більше того, ще зовсім не факт, що навіть після президентських виборів не з'явиться рішення суду, згідно якого обраного президента позбавлять президентського мандату. Як це вже було з кількома обраними депутатами парламенту, яких позбавили мандата через суд.
Якщо влада прийняла рішення йти "по бєспрєдєлу", то, повірте, кількість знятих кандидатів нічим не лімітовано.
Що особисто Вас змусило вийти на Евромайдан?
Безумовно, вийти на Майдан мене змусили емоції - як особистісного плану, так і громадянського. Якщо говорити про особисті емоції, то можу сказати, що наче помолодшав на 9 років і повернувся у часи початку Помаранчевої революції.
Що стосується громадянського, то моя мотивація була абсолютно чіткою - висловити свій протест проти того, що у нашої країни відібрали європейську перспективу. Відмовившись від курсу євроінтеграції, влада Януковича забрала можливість гідного життя у кожного з громадян України. І , звичайно ж , мене обурив розгін і побиття студентів на Майдані 30-го листопада. Як і для багатьох, це стало останньою краплею.
Які події, пов'язані з масовими акціями протесту, згадуються в першу чергу?
Якщо говорити про конкретні події, то найбільші враження, безумовно, залишилися від ночі з 10-го на 11-е грудня, коли влада спробувала зачистити Майдан, але поламала собі зуби завдяки мужності, завзятості активістів і масовій підтримці киян. Мені вночі подзвонив мій друг Едуард Зейналов, і, знаходячись в епіцентрі подій, розповів, що відбувається на Майдані. Я сів за кермо і поїхав туди. Як і всі - з рішучістю захищати.
Коли я поставив машину біля Бессарабки і йшов пішки по Хрещатику, то побачив, яка кількість людей прямує в бік Майдану. Явно з тим же настроєм, з тими ж емоціями - захищати свободу і демократію. Тоді я остаточно переконався, що громадянське суспільство в Україні не просто народжується, воно вже існує.
У чому головні відмінності Євромайдану від Помаранчевої революції?
Знаєте, я довго думав над питанням: чому Помаранчева революція відбулася, але не змогла захистити свої досягнення? І знайшов для себе тільки одну відповідь. Ми всі порушили заповідь: "Не сотвори собі кумира". І я в тому числі. Створив собі кумира в особі Ющенка, за що вже достатньо поплатився.
Хто б що не говорив, але у 2004 -му році люди виходили за Ющенка і проти фальсифікації виборів. Сьогодні ж у людей немає кумирів. До лідерів опозиції ставляться досить критично, і це видно. Люди виходять за себе і за своє майбутнє - це і є головна відмінність Євромайдану від Помаранчевої революції.
Як Ви вважаєте, кого зараз можна назвати справжнім лідером протесту? Або хто ним може стати?
Давайте спочатку визначимося, хто такі лідери. Поява лідера - це завжди природний процес. Штучно виростити лідера неможливо, фальш завжди відчувається .
Ось, наприклад, Кличко - природний лідер. Вийшло так, що його підтримали люди, це не якийсь спецпроект. Як не прикро, той же Яценюк - штучний, неприродний лідер, який виріс на піарі та об'єднанні з "Батьківщиною", яку він до цього нещадно критикував, і лідер якої перебуває у в'язниці.
Давайте чесно згадаємо, завдяки чому Янукович переміг у 2010-му році? У тому числі і завдяки таким політикам, як Яценюк та Ющенко, які закликали голосувати проти всіх, і цим однозначно допомогли нинішньому президентові виграти вибори. У результаті Яценюк на парламентських виборах 2012-го року очолив список "Батьківщини". А такі політики, як Луценко, які закликали голосувати за Тимошенко, сиділи у в'язниці, як і сама Юлія Володимирівна.
Тому на місці Яценюка після об'єднання з "Батьківщиною" я б почав з визнання помилок 2009-го року, коли він закликав голосувати проти всіх, тим самим привівши Януковича до влади. Це мало стати його першими словами. Абсолютно впевнений, що суспільство б його пробачило.
Віталій Кличко зміг би реально очолити протестний рух? Наскільки він до цього готовий?
Якщо Кличко, як потенційний кандидат у президенти, покаже свою команду: в першу чергу назве чотири прізвища - прем'єра, глави АП, секретаря РНБО та генпрокурора - і люди це сприймуть, то я абсолютно впевнений, що він переможе вже у першому турі. Потрібно дати відповідь на конкретне питання по персоналіях, щоб люди розуміли, чого очікувати і на що розраховувати.
Чому Ви вирішили продовжити політичну кар'єру в команді Юрія Луценка?
Луценка особисто знаю більше 10 років, вважаю його молодим, але досвідченим політиком. Знаєте, в політиці немає іншого механізму, окрім як "вірю чи не вірю". Ось йому я вірю, хоча і "не творю кумира". Як і будь-яка інша людина, він робив помилки, але завжди головне питання полягає в тому, чи може людина їх аналізувати і виправляти. У Луценка я бачу велике бажання виправляти свої помилки. Він справжній.
Крім того, я з великою повагою ставлюся до Романа Безсмертного, який теж в нашій команді, і вважаю його одним з кращих технократів в Україні. Він як ніхто вміє організовувати робочий процес.
Серед учасників Євромайдану багато представників малого та середнього бізнесу. Причому у різних ролях - і в якості спонсорів протесту, і в якості рядових активістів. Що їх спонукало вийти на протест?
Думаю, масово вийти на Майдан підприємців змусило те, що бізнес в Україні в буквальному сенсі вже став закінчуватися. Вони вийшли тому, що не можуть зрозуміти: як взагалі при цій владі можна займатися бізнесом? У нинішніх умовах не можна спрогнозувати доходи, гарантувати заробітну плату своїм працівникам. Тому вони вийшли за своє майбутнє, за забезпеченість власних сімей, за свої доходи, за хорошу зарплату тим, хто у них працює.
Приміром, якщо раніше в аеропорту я зустрічав друзів, які їхали закордон, то ми питали один у одного: куди їдеш? А зараз запитують: куди біжиш? Весь бізнес говорить, якщо Янукович виграє другу каденцію, вони поїдуть з цієї країни. Ми вже втратили наукову еліту, яка виїхала з країни, тепер можемо втратити і бізнес-еліту, від якої, як не крути, багато в чому залежить благополуччя економіки.
Український середній клас гостро потребує політичної сили, яка б виражала його інтереси. І якщо нинішні партії не будуть помічати цієї потреби, не виключено, що на базі громадських рухів така політична сила незабаром з'явиться.
Які події минулого року Ви б могли назвати найбільш знаковими і важливими в житті країни?
Безумовно, ключовими подіями стали Євромайдан і саміт у Вільнюсі. Щодо підсумків поїздки Януковича у Вільнюс, я, до речі, виграв всі суперечки. Ще у вересні говорив, що він Угоду про асоціацію з ЄС не підпише. Вже тоді я розумів, що відбувається просто звичайний шантаж і політичні ігри з Кремлем. Розумієте, Януковичу ментально Путін ближчий, ніж будь-який з європейських політиків. У них однакове мислення, вони говорять однією мовою. Найстрашніше, що заручником цього рішення стало майбутнє всієї країни.
По суті, у Януковича було два виходи. Перший - підписати Угоду про асоціацію з ЄС і таким чином увійти в історію України. Тоді і він, і його "сім'я" у свідомості людей отримали б амністію за все, що встигли накоїти. Але при цьому він би точно програв президентські вибори.
Другий шлях: розкол країни, як у 2004- му році, зближення з Росією, орієнтування на свою електоральну базу на Півдні та Сході. Таким чином він забрав перспективу у країни, але отримав би перспективу особисто для себе на виборах 2015 -го року.
Він - людина, яка не мислить макропоказниками або ідеями, а мислить, що називається, "від кишені". Природно, що він обрав другий шлях. Ось і все. Основна причина тільки одна: він вибрав, як вигідно особисто йому.
Наступний рік в політичному житті країни пройде під знаком президентських виборів. Що за цей період повинна зробити опозиція?
Вважаю, що цей рік має пройти під знаком єдиного кандидата і єдиного штабу опозиції. Коли вони прийдуть до спільного рішення — хоч би й не на початку року, а навесні - то тоді весь наступний рік пройде, як виборча кампанія. Звичайно ж, влада посилить тиск на опозицію. Те, що ми увійдемо в ту ж ситуацію, яка була у 2004-му році, у мене не викликає сумнівів.
Регіонали вважають, що тоді у них не вийшло зробити Януковича президентом, тому що вони не мали абсолютної влади. Тому що Кучма не допустив кровопролиття на Майдані. Життя показало, що він вчинив як мудрий політик і не увійшов в історію як Леонід Кривавий. Хоча його повноваження на той момент були абсолютно схожі з тими, якими зараз володіє Янукович. А нинішній президент вже увійшов в історію, як Віктор Кривавий - тому що пролилася кров.
Чи можливе в 2015-му році повторення ситуації 2004-го, коли у розпалі Помаранчевої революції Рада проголосувала конституційну реформу, яка урізала повноваження президента?
Особисто я не вірю, що вдасться провести зміни до Конституції. Якщо Янукович не залишить собі нинішні повноваження, то і вибори ніколи не виграє. Більше того, правляча більшість в парламенті впроваджуватиме більш жорстке законодавство, що обмежує права і свободи людей. А Янукович, як президент, підписуватиме ці закони.
Якби він хотів миру в країні, то підписав би Угоду про асоціацію з ЄС, що саме по собі було б фактичним обмеженням його повноважень. Адже довелося б жити за правилами, за якими живе весь цивілізований світ, а не за своїми власними.
Думаю, що все може закінчитися досить передбачувано: вибори будуть сфальсифіковані, ЦВК оголосить Януковича президентом, збереться масовий Майдан. Не виключаю, що після цього Янукович полетить до Донецька, звідки і закликатиме силові відомства скласти присягу йому, як обраному президентові. У цей час у Києві опозиція може створити тимчасовий уряд, який також закликатиме силовиків стати на свій бік. Так що результати виборів можуть залежати від того, на чий бік стануть МВС та Міністерство оборони. І все це, на жаль, може призвести до розколу країни.
Загалом, нам усім треба чітко усвідомлювати, що головні випробування для українського народу ще попереду.
2 
8759
Коментарі
27