Минулого разу кремлівський диктатор відвідав свого ровесника і друга Сі перед вторгненням в Україну 2022 року. Які наслідки може мати нинішня зустріч, розбиралася Gazeta.ua
Нічого особистого
Це перший візит Путіна до Китаю після так званих президентських виборів і, що особливо важливо, чисельних кадрових призначень у російській владі. Ключових осіб він узяв із собою до Пекіна. Чисельність російської делегації викликала здивування. Тим паче, там був і новий секретар Радбезу Сергій Шойгу, який, за певними ознаками, перебуває в опалі та новий міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов.
Поїздка у Піднебесну для Путіна не перша - останній раз він там був пів року тому. Тоді на підсумковій пресконференції говорив про економічну взаємодію двох країн. Нинішній візит має підкреслено політичний характер.
Обов'язковий пункт
Про це свідчить те, що "Україна неодмінно обговорюватиметься", наголосив перед виїздом з Москви речник Путіна Дмитро Пєсков. Утім, навіть якби він цього не сказав, про російсько-українську війну згадав би голова КНР Сі Цзіньпін. Адже саме це питання стало каменем спотикання під час його європейського турне, котре завершилося 10 травня (тоді про це писала Gazeta.ua). Але війну РФ на нашій території Сі та Путін обговорюватимуть під час зустрічі віч-на-віч. Вірогідно, такий формат зумовлений ескалацією ситуації на Харківському напрямку та критичним дефіцитом електроенергії внаслідок обстрілів росіянами українських об'єктів енергетичної інфраструктури. 16 травня по всій країні за графіками відключатимуть світло. Напруженості додав і замах на прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо - перший за останні роки випадок силового політичного протистояння у державі-члені ЄС та НАТО. Тому лідери західних держав закликали не допустити будь-якого насилля.
Еталон на еталон
Під термін "насилля" підпадають і дії Росії в Україні, тому Путін спробував пом'якшити ґрунт. В інтерв'ю китайському ЗМІ він зазначив, що готовий до врегулюванню конфлікту "мирними засобами" та "відкритий до діалогу по Україні" за умови "надійних гарантій". Принаймні, так йому видавалося у Москві. Прибувши до Пекіна, очільник країни-агресорки підтвердив раніше висловлену думку про важливість "китайського плану".
Головною формальною подією першого дня перебування Путіна у КНР стало підписання спільної заяви про поглиблення стратегічного партнерства та стратегічної взаємодії. Нагадаємо, аналогічні заяви Сі підписував під час європейського турне, тому тут Росія не унікальна. Але саме цим документом Сі Цзіньпін був особливо задоволений, назвав його "еталоном відносин між двома великими державами". Бо заява "не спрямована проти будь-кого", а є "основним стабілізуючим чинником на міжнародній арені".
Британці попереду
Іншими словами, Китай потужно заходить на ринки РФ. Офіційно оголошено про більш ніж 80 спільних інвестиційних проєктів та галузевих угод. Натомість Москва дістає так званий спільний фінансовий простір про 90% розрахунків із Китаєм у нацвалютах, відмінних від долара США, Путін на цьому наголосив.
Ще в інтерв'ю "Сіньхуа" кремлівський диктатор окреслив свою позицію відносно Заходу: відмовився від рівноправного діалогу, бо той нібито хоче "розчленувати Росію". Натомість Китай, як заявив Сі, "завжди буде РФ добрим партнером".
Економічна пастораль мала продовження у вигляді зустрічі Путіна з прем'єром КНР Лі Цяном, коли гість звернув увагу на "безпрецедентно високий" рівень російсько-китайських відносин та запросив Лі до Москви. Цікаво, що Лі Цян напередодні мав зустріч із головою Китайсько-британської ділової ради Шерардом Каупер-Коулзом, який висловив зацікавленість британського бізнесу у тіснішій співпраці з бізнесом китайським. Заява пролунала на тлі антикитайських санкцій, запроваджуваних США. Отже, КНР запропоновано спробувати активізуватися у Британії.
За лаштунками
Сполучені Штати Америки висловили своє ставлення і до російсько-китайських перемовин. Речниця президента США Карін Жан-П'єр заявила: "Ми вважаємо неприпустимою допомогу китайських компаній Путіну вести цю війну проти України". Такі різкі вислови означають посилення санкцій як наслідок незадоволення Білого дому політикою КНР щодо України.
Але ця політика поки що детально не озвучена. Єдине, що можна сказати за підсумками першого дня візиту: Китай ще більше посилює свою присутність у Росії. Про це говорить, зокрема, ідея "обмінних років", коли у Росії рік Китаю, і навпаки. До слова, ця практика не нова, існувала ще за часів СРСР. Тому можна очікувати, що з посиленням присутності та впливу Сі на Кремль зміниться і тактика Путіна. Пекін не схвалює "різких рухів", хоча публічно і не закидає російському гостю розв'язання війни на Європейському континенті. Сі Цзіньпін постійно наголошує на взаємоповазі та дипломатичних шляхах врегулювання конфліктів. З огляду на те, що з Путіним він обговорить ще й арабо-ізраїльський конфлікт, жодного схвалення ескалації РФ в Україні очільник РФ у Пекіні не дістав. У свою чергу, це зумовлює варіант виходу на переговори. Формально Путін на них погодився, але США досі не дали сигналів у відповідь.
До перемовин (не) готові
Насправді ніхто на перемовини і не збирався, розповів Gazeta.ua соціолог-аналітик Інституту незалежних соціологічних досліджень Кирило Хмарський.
"Для РФ перемовини - це щоб Україна віддала землі, відмовилася від шляху до ЄС, а також знову почала бути "регіоном" Росії, - зазначив він. - Усі інші слова та меседжі є спробою перетягнути світ, а також і українців, які вже втомилися від війни, до позиції "ось Росія пропонує, а влада України не бажає", чим ще більше вплинути на війну і розум людей".
У Пекіні не вірять у перемогу у війні ані України, ані Росії, наголосила головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко. Тому Китай і говорить про переговори як про єдиний шлях врегулювання конфлікту, але для України є свої перестороги до КНР в якості посередника "через активну підтримку російської сторони", звернула увагу експертка.
Водночас Європа, за її словами, надії на плідне посередництво Китаю не втрачає, що було помітно у висловах президентки Єврокомісії Урсули фон дел Ляєн про вплив КНР у сенсі стримування ядерних посягань РФ. Тому, не виключено, китайський представник на Глобальному саміті миру у Швейцарії все-таки буде, припускає вона. "Якщо це відбудеться, однозначно буде низький рівень представництва. Скоріш, там буде Лі Хуей як спецпредставник китайського уряду. Тим більше, український посол зустрівся із ним минулого місяця. Скоріш, вони обговорювали цю тему", - припускає Аліна Гриценко. Більше того, за ї версією, у цьому може бути зацікавлена і сама Росія, бо в інтерв'ю "Сіньхуа" Путін підкреслив зусилля Китаю саме по дипломатичному врегулюванню.
4 
8759
Коментарі