Спадщина Джо Байдена – невпевнена допомога Україні, яка привела до війни на виснаження

Російський диктатор Володимир Путін провів підсумкову пресконференцію, в якій висловив готовність далі воювати і небажання до мирних переговорів. Спадщина президента Джо Байдена – дав Україні достатньо зброї, щоб не програла у війні, але недостатньо, щоб перемогла. Усе через страх перед російською ядерною зброєю. Війну можна було завершити ще восени 2022-го, давши Києву необхідну зброю чи посадивши за стіл переговорів із сильними позиціями. Ось дещо з того, про що писали у світових ЗМІ.

"Путін вважає, що війна зробила Росію сильнішою", The Guardian, Велика Британія

Путін провів пресконференцію в кінці року. Назвав президента Володимира Зеленського "нелегітимним", заявив, що готовий зустрітися з Дональдом Трампом і обговорити мирні пропозиції, але повторив жорстку позицію, що РФ збереже контроль над Кримом і чотирьома областями України, на які він претендує з 2022-го.

Ретельно режисований захід - коктейль кремлівської помпезності та державного телешоу, тривав 4,5 год.

Путін виглядав оптимістичним і впевненим, коли його війська продовжують досягати успіхів в Україні.

"Ситуація на полі бою різко змінюється, рух відбувається по всій лінії фронту. Щодня наші бійці відвойовують територію по квадратному кілометру", - хвалився він.

Він сказав, що Москва "готова до переговорів і компромісів" для припинення війни, але пізніше додав максималістську позицію, яка передбачає відмову від вступу України в НАТО, прийняття нейтрального статусу і проходження певної демілітаризації, вимагаючи від Заходу зняття санкції з Росії.

Він заявив, що Кремль відмовиться підписувати угоди з Зеленським, і відкинув ідею припинення вогню, виступаючи за угоду, яка забезпечить "довгострокові гарантії".

Оскільки Трамп обіцяє швидко припинити війну, Москва та Київ насторожено розглядають перспективу переговорів.

Кандидат на посаду спецпосланника з питань війни в Україні Кіт Келлог заявив, що Трамп має бачення припинення війни. Але життєздатний шлях до мирної угоди залишається недосяжним, бо Путін не демонструє ознак, що відступить від своїх вимог, які є неможливими для виконання Україною.

Путін стверджує, що не говорив із Трампом чотири роки, і "готовий зустрітися у будь-який момент".

Розхвалюючи військову міць Росії, запропонував ракетну "дуель" зі США в Україні, яка б показала, як російська балістична ракета "Орєшнік" може перемогти будь-яку американську систему ПРО.

Зеленський, який був у Брюсселі на переговорах з європейськими лідерами, заявив, що "справжньою гарантією" для України є НАТО, і що європейських гарантій безпеки самих по собі недостатньо.

Щодо запропонованої Путіним ракетної "дуелі" він риторично запитав: "Ви вірите, що розумна людина може таке сказати? Ні".

На запитання російської біженки з Курської області, коли вона зможе повернутися додому, він пообіцяв вигнати українські війська з регіону, але не назвав дату.

Путін також звернувся до вбивства генерал-лейтенанта Ігоря Кирилова під час недавнього вибуху в Москві - сміливого нападу, тріумфу українських спецслужб. Він назвав смерть Кирилова "серйозним провалом" його спецслужб.

Недавнє опитування показало, що частина росіян втомилися від війни, а воєнна економіка раптом почала демонструвати серйозні ознаки напруги.

Опитування Левада-Центру вказує, що найпопулярнішими питаннями росіян до Путіна були б про те, коли закінчиться війна в Україну, і чому ціни так швидко ростуть.

Центробанк Росії був змушений підвищити ключову процентну ставку до історичного максимуму в 21% у жовтні, бо інфляція продовжує тиснути на економіку на тлі різкого зростання військових витрат.

Путін визнав, що ріст інфляції - "тривожний сигнал", але зарплати та реальні наявні доходи також зросли: "Ситуація в цілому стабільна і безпечна".

На запитання, як трирічне вторгнення вплинуло на нього, Путін сказав, що "став менш схильний до жартів і майже перестав сміятися".

Він сказав, що не шкодує про рішення розпочати війну в 2022-му, додавши, що заднім числом почав би її раніше, і був "краще підготовленим".

"Я не тільки вірю, що врятував Росію. Я вірю, що ми відійшли від краю прірви", - сказав Путін.

"Шольц дзвонив Трампу, щоб поговорити про Україну", Politico, США

Канцлер Німеччини Олаф Шольц телефонував Трампу в четвер, домовившись працювати над "чесним, швидким, справедливим і стійким миром" в Україні.

Вони "погодилися, що російська війна проти України триває задовго, і важливо якомога швидше стати на шлях миру. Канцлер підтвердив підтримку обороні України.

Дзвінок відбувся, коли Шольц був у Брюсселі в четвер на саміті Європейської ради, на якому лідери обговорювали роль ЄС у глобальних справах і те, як підготуватися до більш обмеженої підтримки США для України під час другого терміну Трампа.

Зеленський приєднався до лідерів у Брюсселі, й намагався підкріпити зобов'язання європейських союзників щодо оборони. Він заявив, що дуже "хоче, щоб Трамп допоміг закінчити війну".

Дзвінок став другою розмовою між Шольцом і Трампом. Вони спілкувалися після переобрання Трампа в листопаді, і Шольц тоді заявив, що розмова пройшла "напрочуд добре". Листопадовий дзвінок так само був зосереджений на війні в Україні, і тоді два лідери домовилися працювати над "відновленням миру в Європі".

Дзвінок стався після подібної розмови Трампа з британським прем'єром Кіром Стармером. Стармер наголосив, що західні союзники повинні "стояти разом" щодо України.

Президентство Трампа поставило під сумнів підтримку США України, оскільки обраний президент заявив, що очікує, що Європа візьме на себе основний тягар підтримки Києва у військовому плані, і в можливих переговорах про припинення вогню.

"Європейських гарантій недостатньо для України", - сказав Зеленський у Брюсселі, додавши, що "реальні гарантії" мають надходити від НАТО, до якого входять США.

"Замало і запізно - стратегія Байдена коштувала Україні шансів на перемогу", Bloomberg, США

Президент США Джо Байден йде з посади, його адміністрація використовує всі ресурси, які залишилися для надання військової допомоги Україні та додаткових санкцій, спрямованих на послаблення російської економіки.

Попри те, що зробить Байден в останні тижні, Україна прямує до гіркого врегулювання, в якому Зеленському доведеться залишити шматки території в підвішеному стані в обмін на гарантії безпеки, без членства в НАТО, про яке просив. Чиновники кажуть, що такий результат - наслідок рішень, які Байден прийняв або ні за останні два роки.

Попри те, що США дали допомоги і зброї на понад $90 млрд, деякі союзники розчаровані Байденом за те, що зволікав з ключовими рішеннями щодо постачань передової зброї у вирішальні моменти війни.

Восени 2022-го ЗСУ могли дотиснути Путіна, і Зеленський просив Байдена дати більше зброї, щоб використати свою перевагу. Але той вагався. Радник з нацбезпеки Джейк Салліван припустив, що ескалація може задіяти ядерний арсенал Росії.

"Байден розумів важливість підтримки України проти російської агресії. Але підхід часто був надто обережним і нерішучим, стримуючи вирішальну підтримку, необхідну для схилення чаші терезів", - каже колишній британський міністр оборони Грант Шаппс.

У США натомість розчаровані урядами деяких країн Європи, які, за їхніми словами, не поспішали змиритися з тим, що Путін вторгнеться, а потім не бажали відправляти зброю, доки не дізналися про злочини, вчинені росіянами. Європа часто щетинилася від посилення санкцій. Навіть коли позиція США щодо запрошення України в НАТО стала м'якішою, опозиція в Берліні та в інших столицях ЄС залишалася твердою.

Трамп тепер закликає до негайного припинення вогню, а його кандидати на пости з питань нацбезпеки кажуть, що будь-яка угода призведе до того, що Україна буде змушена погодитися на заморожування війни вздовж ліній фронту, окупації територій і фактичної відмови від прагнення вступу в НАТО найближчим часом.

За початковою грою взаємних звинувачень криється глибша правда – попри на розмови, що європейські столиці відновлюють жорстку силу, США залишаються єдиною країною НАТО, яка може схилити шальки терезів у великій війні за участю Росії. Тож результат війни буде залежати від рішень, прийнятих у Білому домі.

Як ветеран холодної війни, який приєднався до переговорів щодо контролю над роззброєнням з СРСР, Байден був одержимий небезпекою ядерної війни. Коли чиновники США закликали його зробити більше, він казав, що ризики надто великі. Інші союзники, як-от Німеччина, мали схожі зауваження.

Фундаментальна проблема в тому, що стратегія Байдена була спрямована на те, щоб запобігти програшу України, не прокладаючи шляху до перемоги. Це призвело до того, що Україна опинилася в затяжній війні, яка коштує десятки тисяч життів.

Але піти в ва-банк був не єдиний варіант для Байдена. Менш ніж через рік після початку війни, тодішній голова Об'єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі пропонував альтернативний підхід, який не мав такого ризику ескалації - підштовхнути Зеленського до переговорів з Путіним.

"Російським військам дуже боляче. Давайте вести переговори, коли ми сильні, а опонент - слабкий", - казав Міллі в листопаді 2022-го.

Але на той момент такі пропозиції відкинули. Мантра західних лідерів полягала в тому, що лише Зеленський та українці вирішать, коли вести переговори.

У Байдена тоді було два стратегічні варіанти: збільшити підтримку, щоб Київ завершив роботу, або просувати мирні переговори. Він не вибрав жодного.

Хоча США збільшили постачання зброї напередодні невдалого контрнаступу 2023-го, двоє колишніх британських чиновників кажуть, що вони намагалися переконати Байдена, що слід дати значно більше й значно швидше, але наштовхнулися на його занепокоєння ядерною ескалацією. Ці страхи були перебільшеними, каже британський чиновник, бо на кожному етапі російські загрози виявлялися ілюзорними.

У Вашингтоні заявили, що США зрештою дали все, що могли, коли це дозволяли запаси, і коли можливості мали сенс на полі бою. Збільшення постачань боєприпасів допомогло звузити перевагу Росії. Вони також заявляють, що жодна зброя не є "срібною кулею", і що Україні зараз більше заважає брак людей, ніж зброї.

Глава ЦРУ Вільям Бернс заявив, що був "справжній ризик використання тактичної ядерної зброї" восени 2022-го. Бернс зустрівся того листопада зі своїм російським колегою в Туреччині, аби застерегти його від її використання.

Проте поки Байден агонізував над тим, чи посилати до Києва більше засобів ППО, ракет більшого радіусу дії або винищувачів, Путін цілив ракети в міста України. Це ослабило українську економіку і рішучість українців, погіршивши здатність країни, яка страждає від війни, дати відсіч, у той час як Москва отримала вирішальний час для підготовки і адаптації оборони.

×