В Інтернаціональному легіоні Збройних сил України служать добровольці з 52 країн. Вони разом із українськими захисниками звільняли Київщину від військ Російської Федерації. Зараз на рівні з іншими підрозділами продовжують захищати Україну від російського вторгнення. З яких країн їдуть добровольці, як їх сприймають українці, які потреби має підрозділ і чому у його лави більше не можна потрапити без бойового досвіду в інтерв'ю Gazeta.ua розповідає норвежець Дам'єн Магру, речник Інтернаціонального легіону Збройних сил України. Він - перший легіонер-доброволець, який підписав контракт із ЗСУ.
Коли вирішили приєднатися до легіону?
Одразу, як президент Зеленський оголосив про створення цього підрозділу.
Я працюю в Києві два роки. У мене ситуація трішки інша, ніж у більшості легіонерів, які зараз прибувають в Україну. Десь за два тижні до початку війни наше норвезьке посольство дуже наполягало, щоб ми покинули територію країни. Або хоча б Київ. У них були розвіддані про повномасштабну війну в найближчий час. Вирішив переїхати. У мене були такі думки, якщо почнеться війна, то не хочу бути за кордоном. Відчуватиму себе там некорисним. Не хотів покидати Україну. Тому вирішив їхати на захід. Коли війна почалася, я був у Львові. Перший день дивився новини і був у шоці. Наступного дня пішов на залізничний вокзал. Допомагав біженцям разом із волонтерами. Того вечора президент Зеленський натякнув про створення легіону. Що було б добре, якби європейці приєдналися до оборони України. Я почав думати, що він мав на увазі. Все стало зрозуміло наступного дня, коли президент оголосив про створення нашого підрозділу. Коли він це сказав, у мене уже було рішення. Не маю бойового досвіду. Завжди був цивільним. До війни працював юристом. Розумів, що приєднаюся до підрозділу не для того, щоб їхати на фронт. Але будуть потрібні люди для роботи в адміністрації чи інших функцій. Я говорю на семи мовах. Тому користь буде. І став першим легіонером, який підписав контракт зі Збройними силами.
Реакції у друзів і близьких були винятково позитивні. Турбувалися про мою безпеку
Яка була реакція ваших рідних і друзів? Одразу розповіли?
Мамі і татові розказав того ж дня. Вони були трохи шоковані. Татові було простіше це сприймати, бо він сам військовий. Мамі складніше. Трохи заспокоїлася, коли розказав, що я більше займатимуся адміністративними справами. Друзям не розповідав спершу. Не знав, як будуть реагувати. І ще не знав, чим буду займатися точно. Брат теж не знав, але здогадувався. Повідомив їм за кілька тижнів. Реакції у друзів і близьких були винятково позитивні. Хтось казав: "Маєш бути обережним". Турбувалися про мою безпеку. А потім оголосив про роботу в легіоні в інстаграмі. Уже мав давати інтерв'ю журналістам. Зокрема і норвезьким. Розумів, якщо знайомі дізнаються про це з медіа, то буде неправильно. Цього разу не всі реакції були позитивні.
Як у Норвегії сприймають цю війну?
Так, як і майже вся Європа. Люди оцінюють це як агресію Росії не тільки проти України, а й європейських цінностей. Україну підтримують люди і в Норвегії, і у Франції, де я виріс. Навіть в Італії, яка нібито була найбільш проросійська.
Буча була переломним моментом. Навіть ті, хто сумнівався в чомусь, почали говорити, що цю війну треба зупинити
Чи міняється ставлення після чергових жахливих знахідок на звільнених від росіян територіях? Наприклад, як було у Бучі.
Так. Буча була переломним моментом. Навіть ті, хто сумнівався в чомусь, почали говорити, що цю війну треба зупинити. Більшість людей і так бачили, що воєнні злочини Росія скоює щодня. А після Бучі вся громадськість у Європі однозначно підтримує намагання вигнати окупанта. Зокрема, можу впевнено сказати про громадян Норвегії і Франції. Вцілому у Європі пересічні громадяни підтримують Україну сильніше, ніж політики. Були опитування, які показують, що понад 70 відсотків громадян підтримують навіть воєнну підтримку Україні.
А як ставляться до Путіна?
До війни і так було небагато тих, хто любив Путіна, якщо можна так сказати. Але був поширений погляд на нього. Що він - диктатор, його цілі не зовсім співпадають із баченням ЄС і США, але тим не менше це досвідчений лідер. З ним можна торгувати, домовитися. Це все швидко змінилося після 24 лютого для всієї Європи. Багато хто каже "Путлєр", як і тут в Україні. Тепер він - воєнний злочинець. Навряд чи знайдеться багато європейців, які мають іншу думку. Диктатор. Навіть гірше. У німецькій філософії Ханна Арендт мала теорію про тоталітаризм. Там було пояснення як він відрізняється від звичайної диктатури. Є аргументи що путінська Росія або дуже швидко наближається, або уже стала тоталітарною державою. Поки Путін залишатиметься при владі, ніяких домовленостей з РФ, ніякого покращення стосунків між Європою і Росією не варто очікувати.
А чи звертаються до вас норвежці, які хочуть приїхати в легіон?
Багато хто з Норвегії уже в легіоні. Питають як потрапити в підрозділ, як приїхати в Україну, як правильно підготуватися, чи підходить для служби.
Пишуть також ті, хто хоче допомогти. Хтось потім зникає, як розмови доходять до реальних справ. Але багато людей справді допомагають. Є речі, на які дефіцит в Україні. Зараз нам потрібні певні аксесуари, яких тут нема уже де купити.
Спочатку війни російські медіа почали називати легіонерів-добровольців "найманцями" і використовують лише це слово. Так хочуть дискредитувати
Чи звертаються російські медіа до вас?
Жодного звернення не було. Спочатку війни вони почали називати легіонерів-добровольців "найманцями" і використовують лише це слово. Так хочуть дискредитувати легіон. Це все пропаганда. Вона не працює на Заході. Атака на нас не вдалася. Їхні меседжі не працюють. Але ми для цього докладаємо і свої зусилля. І у США, і в Європі, і в Південній Кореї розуміють, чим ми займаємося. Є країни, де все складніше. Наприклад, в Південній Америці чи Африці, де є проросійські інтереси. Звідти добровольцям складніше.
Які області звільняв легіон?
Добровольці брали участь у звільненні Київської області. Зокрема, Ірпеня. Інші операції тривають, тому розповісти не можу.
Після Бучі була нова хвиля заявок. Їх було більше, ніж після 24 лютого. Наш підрозділ брав участь у звільненні цього міста теж.
З яких країн найбільше їде добровольців?
Британці та американці їдуть найактивніше. Далі по чисельності йдуть поляки, канадці і балтійські та північні країни.
А з Європи?
Є німці, французи. Їдуть колишні воїни з французького легіону. Але з Великої Британії, Скандинавії, Балтії і Центральної Європи людей більше. Чому так? Думаю, що це через рівень підтримки їхніх урядів. Країни Центральної Європи і Велика Британія допомагають Україні набагато більше, ніж Франція, Німеччина та Італія. Мабуть, більше через політичні та історичні причини. Хоча добровольці прибувають з усіх країн.
Відмовилися брати людей без бойового досвіду. Немає часу на довге навчання. Війна йде зараз і воїни треба вже
А який відбір проходять легіонери? Чи змінилися вимоги?
Найбільші зміни у нас були в середині березня. Тоді відмовилися брати людей без бойового досвіду. Причин було кілька. Головна - це дуже ресурсозатратно навчати цивільних до рівня готовності брати участь у бойових діях. Іноді жартую, що якби сьогодні захотів приєднатися до легіону, то мене б не взяли. Війна йде зараз і воїни треба вже. Не за півроку. Інша справа відновити навички для тих, хто має досвід.
Чи приїздять також медики?
Так, але це військові медики. Ми беремо у підрозділ лише тих медиків, які мають воєнний досвід. Які уже були на полі бою в різних конфліктах зі збройними силами своєї батьківщини.
Чи є військові спеціальності, яких зараз легіону не вистачає?
Набираємо і за спеціальностями. Але цей етап ще у процесі. Зараз у легіоні є певна кількість спеціалістів з різними навиками, але поки застосовувати їх не можуть на 100 відсотків. Більшість - уже використовує свій потенціал на повну. Зокрема, це фахівці з протитанкових систем, снайпер. Загалом всі, хто пов'язаний з піхотою.
А їдуть жінки?
Так. Але їх менше, ніж у ЗСУ. У нас - це біля трьох відсотків.
Росіян у легіон не приймаємо. Можуть воювати в інших підрозділах
Заявки подають і росіяни. Одразу відмовляєте?
У легіон їх не приймаємо. Вони можуть воювати в інших підрозділах. Туди переправляємо охочих. Зокрема, є легіон "Свободи Росії". Це їхній спосіб звільняти свою батьківщину.
Також не беремо у легіон білорусів. Є окремий підрозділ у ЗСУ, де воюють лише білоруси.
Не всі країни підтримують своїх громадян у прагненні вступити в легіон. На початку війни Грузія намагалася завадити воїнам виїхати з країни. Чи були подібні випадки ще?
Так, і не раз, на жаль. Людей затримували або не випускали на кордоні своєї країни. Було таке, що відмовляли у пересадці в аеропортах. Це не тільки в Європі було. Це проблема. Бо є і кримінальна та адміністративна відповідальність у окремих державах. І за це може бути стаття. Вплинути на це з України не можемо - обмежені у своїх ресурсах. Хіба що якісь дипломатичні шляхи. І не можемо коментувати національне право інших країн.
Яке головне завдання легіону зараз?
Робити все для оборони України шляхом виконання бойових завдань, які ставить Генштаб, на рівні з іншими підрозділами ЗСУ. І робити все можливе для перемоги України.
Забороняємо викладати будь-які матеріали у соцмережі
Наскільки допомагає і в інформаційній боротьбі робота легіону?
Є великий інтерес в різних країн до нашого підрозділу. Зокрема, в Канаді і США. Також і в Європі. Людям цікаво, чим займаються їхні громадяни. У нас є певні обмеження через причини безпеки - забороняємо легіонерам викладати будь-які матеріали у соцмережі.
Легіон показує, як сильно підтримує світ Україну. У нас воюють понад 50 країн. Українці розуміють наскільки велика підтримка, що громадяни інших країн їдуть воювати за вашу державу. Люди на вулицях підходять, коли чують, що ми говоримо англійською. Дякують. Нам дуже приємно від цього. Але це і показує наскільки легіон всередині країни може посилювати інформаційну боротьбу. Коли я перший раз був у центрі Львова з колегою-легіонером, мав різні очікування. Думав, що це буде складно. А вийшло інакше. За весь час про себе не почув нічого негативного, що я іноземець і записався у ЗСУ. Думав, що і на блокпостах будуть нас більш суворо перевіряти. Але нічого подібного. До нас ставилися з повагою.
Тому українці не одні. Навіть коли європейські країни підтримують не на всю потужність, на яку здатні, то громадяни цих держав уже тут і роблять все для перемоги.
Коли Україна переможе, Путіну складно буде утриматися при владі. Є ймовірність, що його вб'ють
Можете сказати, можливо, не як речник, а як громадянин, чи буде трибунал над Путіним?
Сподіваюся, що він до нього доживе і його не встигнуть убити. Бо це була б легка смерть. Коли був трибунал над Слободаном Мілошевичем за злочини в Югославії, тоді процес не завершився. Мілошевич помер і процес не завершився. Але в міжнародному кримінальному праві є такі практики і досвід. Проте буде дуже шкода, якщо майбутній міжнародний трибунал над російськими воєнними злочинцями буде без Путіна. Бо це для нього надто легкий вихід, і для світу пропущений шанс показати ефективність міжнародного кримінального права щодо вищих керівників, відповідальних за злочини.
Уже є доведені воєнні злочини та злочини проти людства. І є явні факти геноциду українців за вказівкою Кремля. Це також може стати предметом цього трибуналу. Дуже на це сподіваюся, але багато залежатиме від росіян. Коли Україна переможе, Путіну складно буде утриматися при владі. Є ймовірність, що його вб'ють. Або ж зможе на своє місце поставити якусь маріонетку, як це зробив Назарбаєв. Тоді, швидше за все, до трибуналу Путін ніколи не дійде. Його захищатимуть.
Є також інший варіант - щоб президента РФ усунув від влади народ. Втрачає дію неявний суспільний договір у Росії, який діяв останні 20 років. А саме - режим Путіна забезпечує матеріальне покращення для народу, в обмін на це громадяни погоджуються з обмеженнями їхніх особистих свобод. Матеріального покращення більше нема. Навпаки рівень життя падає. А це порушення "договору" між Путіном і росіянами. Тому не буде дивним, якщо його позбавлять влади. І тоді трибунал стане можливий за участю диктатора. Можливо, тоді росіяни віднайдуть свій революційний дух.
А поки що чим агресивніші дії РФ щодо України і Заходу, тим гірші наслідки будуть для цієї країни.
Треба продовжувати тиснути на західні уряди, щоб допомагали зброєю
Як оцінюєте зараз наші сили?
Прийшли новини від Генштабу, що на сході в РФ зараз в 20 разів більше техніки, ніж у нас. Тому не можна сказати, що ми добре озброєні. Треба продовжувати тиснути на західні уряди, щоб допомагали зброєю. Я не був серед тих, хто думав ніби Київ впаде за 72 години. Не сумнівався, бо український народ зробив вибір у 2014 році і так просто не здасться. Знав, що українці чинитимуть дуже сильний спротив. У перемозі не сумніваюся. Питання тільки в часі. Пришвидшити процес може американська зброя. Якщо дадуть необхідну, то битва за Донбас закінчиться неймовірно швидко. Також багато залежить від українців - як далі підтримуватимуть Збройні сили. Зараз це найбільший ресурс перемоги.
Коментарі