На Донбасі і в Криму вирішується, яким буде ХХІ ст.

Є 2 сценарії розвитку світу. Про це в інтерв'ю журналу "Країна" розповів філософ Олексій Панич.

"В Криму та на Донбасі вирішується, яким буде ХХІ століття. Є дві несумісні моделі. Перша – це, умовно, модель Френсіса Фукуями: західна цивілізація, яка вже встановила найкращі правила гри з того, що можна досягнути у взаєморозумінні різних людей та держав. Це закони устрою світу, які Захід нав'язує решті планети: всі мають підкорятися закону. Це шлях до єдиного правового поля людства", - говорить філософ.

Другою моделлю він називає теорію американського соціолога і політолога Самуеля Гантінгтона. Згідно з нею, на зміну двополярності другої половини XX століття, що ґрунтувалася на конфлікті ідеологій, прийде багатополярність, в основі якої - конфлікт культур або цивілізацій. Їх він виділяв такі: західну, конфуціанську, японську, ісламську, індуїстську, православно-слов'янську, латиноамериканську, африканську. Світ розпадається на цивілізації, кожна з яких сама собі планета. Вони домовляються між собою тільки на основі сили, тобто "реальної політики", Realpolitik, каже Панич.

"Не думаю, що за другим сценарієм майбутнє. Насамперед, з економічних міркувань. Світ глобалізується, ринки також. Ті хто випадають з цієї системи, опиняються в такій економічній дірі, що навіть якщо це Росія, вона там довго не проживе. Світ іде до більшої інтеграції. А без єдиного правового поля це неможлива річ. Економіка підштовхуватиме до того, щоб все людство корилося одним законам. Хоча б якомусь мінімальному пакету. А хто не кориться, того ефективно карають", - пояснює експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому ЛНР не підтримала Малоросію

"До цього все людство йде. А Росія грає проти розвитку світової цивілізації. У цієї території з цим правлінням немає завтра. Тому вони так чіпляються за бутафорські рімейки вчорашнього дня. Це постмодерна методика на службі в модерних правителів, які підкорили собі домодерне населення. Воно мислить примітивними категоріями. Правителі - ідеалами після Другої світової, з розподілами на зони впливу, а економіка вже пручається. Бо світ їх карає тим, чим має карати у ХХІ столітті – відрізає від найновіших технологій. Цього достатньо. Воно само згниє", - підсумовує Панич.

Повну версію інтерв'ю з Олексієм Паничем читайте в новому номері журналу "Країна" від 27 липня 2017 року.

×