Сирія готується до виборів уряду, котрі заплановані на початку березня. Це оголосив міністр закордонних справ тимчасового уряду, сформованого угрупованням Хайят Тахрір аш-Шам" (ХТШ). Його лідер Ахмад аш-Шараа є тимчасовим президентом і закликає до єдності у країні, котра після повалення режиму Башара Асада переживає внутрішні суперечності.
Тому Конференція національного діалогу, котра відбулася 26 лютого у президентському палаці, мала ознаменувати перехід від повоєнного до мирного існування Сирії. Вочевидь тестувався принципово новий формат, коли широкі верстви суспільства залучені до процесу побудови нової системи влади.
У теорії задум гарний, а що вийшло на практиці?
Хто нині у палаці
У Дамаску 26 лютого зібралися понад 600 делегатів і делегаток, щоб сформувати робочі групи по шести напрямках: підвалини нової Конституції, перехідне правосуддя, економічна реформа, суспільні та особисті свободи (права людини), територіальна цілісність Сирії.
Сам факт зібрання представників різних верств населення у президентському палаці надихнув старшого політичного радника сирійської правозахисної групи Citizens for Secure America (C4SSA), Мохаммеда Алаа Ганема на оптимістичні очікування. "Я побачив чоловіків і жінок, молодих і старих, людей із різних верств, різних релігій". Однак він мусив визнати, що присутніми були не всі, хто мав би брати участь у такому заході.
Залишилися за бортом
У Палаці народів (так тепер називають Президентський палац) не було представників жодного з численних курдських угруповань. Переважна більшість курдів має претензії до організаторів. "Відсутність прозорості у критеріях добору учасників і розуміння того, чи запрошені представляють самих себе чи організації", - поскаржився DW виконавчий директор британської організації Madinya, котра виступає за громадянське суспільство Серії, Савсан Абу Зайнедін.
Представники деяких курдських угруповань нарікали на малі терміни, невизначеність формату і порядку денного заходу в запрошенні. Дехто з курдів проігнорував Конференцію на знак протесту - угруповання контролюють території на північному сході країни.
Тимчасовий президент Ахмад аш-Шараа досі не конкретизував своєї позиції по курдах, тоді як деякі сусідні країни, як-от Туреччина, у будь-який момент готові розпочати бойові дії проти них. Відтак виникає проблема: якщо курди зберігають контроль над деякими територіями Сирії, чи готові вони співпрацювати з новою владою країни?
Теоретично, ініціатором Конференції зокрема і широкого національного діалогу є тимчасовий президент, і цей крок логічний для країни, котра опинилася на межі внутрішнього конфлікту. Утім, невизначеність із курдами плюс недоліки організації не дозволили отримати максимальний результат.
Антитеза і результат
Конференція за підсумками своєї роботи ухвалила Всеосяжну заяву. У документі визначені основні принципи постконфліктного розвитку Сирії. Учасники підтвердили територіальну цілісність країни, засудили військову присутність Ізраїлю і зажадали "негайного і безумовного" виведення військ.
Також у Заяві зафіксовано принцип рівності, відмову від дискримінації за будь-якою ознакою, прискорення формування законодавчої влади і тимчасової конституції як необхідних складових переходу до мирного життя. Документ містить заклик до світового співтовариства скасувати санкції, котрі після падіння режиму Асада є суттєвим тягарем для Сирії.
Формально ініціатором Конференції є тимчасовий президент. Вочевидь, далося взнаки багаторічне опозиційно-бойове минуле нинішнього керманича Сирії. Оскільки ХТШ прийшло до влади на антитезі авторитарному режиму, то тепер має дотримуватися найвищих стандартів демократії та широкого суспільного представництва. Для цього угропованню може бракувати досвіду.
Цікаво, що значимість Конференції залежатиме від того, чи будуть втілені у якихось документах рекомендації робочих груп. Принаймні, цього очікують делегати. "Якщо ні, це було просто шоу", - зазначив правозахисник Мохаммед Ганем. Національний діалог має бути значно тривалішим і ширшим, більш інклюзивним, наголосив директор правозахисної групи "Сирійська асоціація за гідність громадян" Лабіб аль-Наххас.
Зовнішні зв'язки
Можливо, свою роль зіграло і те, що саме 26 лютого тимчасовий президент Сирії аль-Шараа зустрічався з королем Йорданії Абдаллою ІІ. З Абдаллою сирійський керівник домовився про спільну роботу з захисту спільного кордону від незаконного постачання зброї та наркотиків. Цікаво, що король Йорданії також засудив, як і учасники Конференції, Ізраїль, але за удари по півдню Дамаску. І наголосив на важливості Конференції.
Натомість за курдів, котрих не запросили або які не доїхали до Дамаска на Конференцію, образився Іран. Заступник міністра закордонних справ Ірану Саїд Хатібзаде під час нагадав про вирішальний внесок іранської сторони у розгром ІДІЛ у Сирії. Тому, на його думку, чинна влада Сирії має поважати свою обіцянку інклюзивного уряду.
Що для України
На відміну від Сирії, у нас зовнішня агресія, тому на перший погляд паралелі не мають сенсу. Водночас США наполягають на виборах як на інструменті зміцнення єдності українського суспільства. Офіційний Київ може ініціювати широкий діалог, як у Сирії, наприклад, для розгляду ініціатив для повоєнного відновлення країни.
Утім, успішність спроби нової влади Сирії показати приклад дієвої демократії може вплинути на аналогічні пропозиції в Україні. Жодна із зацікавлених сторін мирного процесу по нашій країні не висуває таких ініціатив. З іншого боку, Сирія після Асада залишається суттєвою геополітичною противагою низці авторитарних режимів. Україна також є противагою авторитарній Росії на європейському континенті. У цьому сенсі важливою є позиція країн-сусідок. Тимчасовий сирійський президент відвідав Туреччину, Саудівську Аравію і Йорданію, дбаючи про непорушність кордонів. Україна покладається на ЗСУ і на допомогу союзників. А це означає, що демократія в одній країні не може існувати відокремлено, для її збереження і розвитку надзвичайно важлива партнерська підтримка. І, не виключено, що це і є кроком до принципово нової геополітичної моделі демократичної співдружності.
1 
8759
Коментарі