1 жовтня 2010 року Конституційний суд скасував політичну реформу 2004 року й відновив чинність "кучмівської" Конституції 1996-го.

Відтоді країну з парламентсько-президентської республіки перетворили знову на президентсько-парламентську. А повноваження Верховної Ради продовжили на 5 років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розгляд апеляції на запобіжний захід Януковичу знову відклали

Тодішній президент Віктор Янукович розширив свої повноваження, перебравши частину тих, що належали Раді та Кабміну. Він міг самостійно визначати кандидатуру прем'єр-міністра, призначати і звільняти голову СБУ та міністрів, обирати голову Фонду держмайна та Антимонопольного комітету, керувати роботою уряду.

2010 року багато експертів називали це узурпацією влади. Адже Янукович у сумнівний спосіб отримав значно більше повноважень, ніж надали йому виборці.

Третій президент Віктор Ющенко заявляв, що таке рішення може відновити в країні авторитаризм.

"Скасування політреформи - це прихід авторитарного режиму. Потім не питайте, по кому дзвонить дзвін".

Натомість сам Янукович запевняв, що у процесі конституційної реформи Україна рухатиметься шляхом легітимних рішень.

"Україна була й залишається складовою єдиного європейського демократичного простору. Враховуючи сумні уроки минулого, ми йтимемо шляхом широкого суспільного діалогу та легітимних рішень. Хочу запевнити, що подальший конституційний транзит України буде пов'язаний тільки з посиленням представницької демократії та зміцненням місцевого самоврядування, гарантіями захисту прав та свобод людини".

Передумовою до подій 2010 року стало ухвалення за підтримки Віктора Януковича закону, який суттєво обмежив повноваження Верховного суду України.

У лютому 2014 року, під час Революції гідності, Верховна Рада повернула в дію Конституцію 2004 року, значно обмеживши повноваження президента.

×