Коли Зеленський може зустрітися з Байденом

Реакція вже відбулась. Після досить відвертої розмови Джозефа Байдена з очільником Росії спостерігаємо емоційні дії з боку Москви, які можна тлумачити як виклик або розгубленість. Можливо, далі буде ескалація. А може, в якийсь момент у Росії зрозуміють, що тягатися зі Сполученими Штатами собі дорожче. Тому поки виставляють на торги заяви з Кремля. Але послаблення санкцій не дочекаються - позиція буде послідовна. Це залежить не тільки від нової американської адміністрації, а від національних інтересів США. Зараз вони співпадають із інтересами України. Тому ми повинні озвучувати свої пропозиції: яким чином реагувати на продовження російської агресії.

Сподіваюся, що в Офісі Президента України проаналізують програмний виступ Джозефа Байдена стосовно пріоритетів зовнішньої політики. Він наголосив на центральній ролі дипломатичної роботи, а не лобістських дій чи закулісних домовленостей. Це сигнал, який треба почути Україні. Ключові речі треба робити відповідно до дипломатичних правил, традицій та протоколу. У цих традиціях, скажімо немає запрошення президента Сполучених Штатів на рівні керівництва Офісу президента України. Немає публічного оприлюднення запрошення Президенту США здійснити візит на святкування 30-ї річниці Незалежності України до обговорення цього питання з Білим Домом і Держдепартаментом. Не повинно бути заяв, які ставлять в незручне становище візаві ("Для мене перше питання звучало б так: "Містере президенте, чому ми досі не в НАТО?" - так уявив Зеленський свою першу розмову з президентом Байденом у відповідь на питання журналіста HBO, якої допомоги Україна потребує від США. - Gazeta.ua).. Це не просто моветон, а помилки, які насправді створюють проблеми в атмосфері двосторонніх відносин і відновленні довіри. Очевидно, що треба менше говорити, а більше робити. Позитивно оцінюю, що відбулась розмова на рівні міністрів закордонних справ, тобто Держсекретаря США Ентоні Блінкена і Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Наслідком має стати планування засідання Комісії стратегічного партнерства між Україною і Сполученими Штатами та серйозна підготовка ключових питань, які б лягли на стіл лідерів двох країн під час їхньої безпосередньої зустрічі.

Цілком реалістично, при відповідній підготовчій роботі - під час саміту у Вашингтоні 22 квітня цього року. Про плани провести такий захід у День Землі заявив Джозеф Байден. Буде велика кількість країн-учасників. Щоб отримати повноформатну двосторонню зустріч, треба працювати вже зараз дуже активно. Мало вірю, що ще до цього відбудеться візит президента України до Вашингтону і зустріч в Овальному кабінеті. Питання пробуксовує, як і немає телефонної розмови між двома президентами. Це, на жаль, не випадково. Адже минулі ходи, що називається, записані. Скоріше за все наші стосунки будуть відбуватися головним чином по лінії Держдепартаменту США і Міністерства закордонних справ України. Українським дипломатам треба надати більше можливостей і самостійності на американському напрямі, а не як зараз, коли усе скеровується з Офісу президента. Глава держави, очевидно, є ключовою фігурою зовнішньої політики, але його дії не можна замінити діями оточення, яке потім не відповідатиме за свої кроки. Потрібна координація усіх напрямів взаємодії. Це зустрічі на рівні парламентів і делегацій, візит Міністра закордонних справ України до Сполучених Штатів і зустріч двох президентів. До цього має бути підготовленою Дорожня карта українсько-американського стратегічного партнерства.

Спочатку треба їх осмислити. Не переносити всі проблеми на "попередників", а взяти на себе відповідальність, вислухати професійні поради, діяти ініциативно, але не ставити публічними заявами партнерів в незручне становище - тоді можна досягнути результату. Основними принципами мають стати професійність, реалістичність і активність в досягненні цілей.