"Героїзувати й реабілітувати ОУН-УПА, винуватців польської трагедії - це нонсенс, - вважає 55-річний Вадим Колесніченко, депутат від Партії регіонів. "Зло повинне бути показане й покаране", - сказав він, коментуючи лист до Польського сейму з проханням визнати Волинську трагедію 1943 року геноцидом українців проти поляків. Його підписали 148 комуністів та "регіоналів", включно з Вадимом Колесніченком, Владиславом Лукяновим, Нестором Шуфричем та Петром Цибенком.
Пан Колесніченко вважає, що українському народу буде пряма користь, якщо Польща визнає Волинську трагедію 1943 року геноцидом польського народу. "Це дозволить позначити примирення з польською стороною й подальші спільні євроінтергаційні процеси, в яких Польща виступає головним адвокатом України", - переконаний він. Депутат також вважає, що винуватці трагедії повинні бути покарані. "Так як зараз існує розшук злочинців по всьому світі, так само повинні бути покарані ті, хто звинувачений в геноциді, етнічних чистках. Кого ж уже нема в живих — мир праху їм. Діти за гріхи батьків не будуть відповідати".
На питання, чи готовий особисто Вадим Колесніченко просити вибачення як громадянин України за Волинську трагедію, він відповів, що українська сторона вже просила пробачення в польського народу в 2003 році. "Була підписана Форма про примирення між двома президентами з одночасною постановою двох законодавчих органів — Польщі й України. Але після 2009 року почалися проблеми в питання Волинської різанини, коли почалась нестримна героїзація ОУН-УПА, колаборантів, фашистських пособників", - розповідає він.
"Між нашими країнами покращаться стосунки, якщо буде визнано ці події геноцидом", - впевнений депутат. Однак на питання, чи покращаться стосунки між Україною та Росією, якщо остання визнає геноцидом голодомор 1932-33 років, пан Колесніченко різко відповів: "Це зовсім різні питання, і я не бачу необхідності їх суміщати".
37-річний Юрій Сиротюк, депутат від ВО "Свобода", переконаний, що цим листом "комуністи й Партія регіонів вчергове засвідчили себе Павліками Морозовими". "Завтра вони засудять героїв Крут за те, що ті противилися встановленню совєтської влади", - припускає пан Сирюток. "Це декласує їх як політиків, показує їхню незрілість, антидержавну позицію. Як партія влади, повни могли сказати, що потрібно шукати розуміння, застосувати формулу вибачення, засуджувати своїх співплемінників за те, що вони на своїй землі оборонялися — це неприпустимо", - впевнений свободівець.
На його думку, цей лист не принесе політичних дивідендів регіоналам та комуністам ні всередині країни, ні на зовнішньополітичній арені. "Якщо приходите до сусіда й кажете: мій тато — бандит, моя мама — невдала, то він ніякої мови з вами не буде вести. Партія регіонів думає, що йде назустріч полякам, але насправді жодна притомна політична сила не буде засуджувати своїх співплемінників за будь-які дії", - каже Юрій Сиротюк. На його думку, після такого листа ці всі депутати повинні "піти й написати донос на свою маму".
"Всі говорять про Волинську трагедію, але забувають що 9-го березня 1944 року була масова відплатна акція поляків на Холмщині. Вирізано було понад 5 тисяч українців — священиків, учителів. В 1930-х роках поляки проводили пацифікацію — заходили в українські школи, били дітей, вчителів. Оце був морд", - розповідає депутат.
"Але ми дуже налаштовані на діалог з Польщею. І Україна, й Польща, є європейськими націями. Без розуміння ми ніколи не побудуємо нормальних відносин", - впевнений він.
На думку пана Сиротюка, польські політики не будуть приймати до уваги лист українських депутатів. "Як Європа поставиться до союзу польської держави з партією регіонів і комуністами? Це декласуватиме також європейських політиків", - впевнений депутат.
"Я прикро вражений, що ми виносимо на міжнародний рівень ті проблеми, які існують у нашій Верховній Раді. Тепер там не тільки вже якісь кулачні бої між фракціями, але й намагання використати наше минуле в цілях, які не мають нічого спільного з національними інтересами України", - каже 76-річний Станіслав Кульчицький, завідувач відділом історії України 20-30 років XX століття Інституту історії.
За його словами, в україно-польскому протистоянні 1918-1943 років було багато складних моментів, але виділяють саме Волинську трагедію. "Звісно, ми нічого не можемо сказати на захист тих сил в українському повстанському русі, які нищили десятки тисяч поляків", - каже історик. "Ми приймаємо факти, бо вони є такими. Але аж ніяк не 100 тисяч поляків загинуло. Надзвичайно сильно завищена цифра. Яка дійсно — ніхто не знає і знати не може. Багато поляків просто втекли в ту частину Польщі, яка називалась генеральною губернією і перебувала під третім рейхом", - розповідає він.
Історик вважає дії українців проти поляків етнічною чисткою. "Але цим займались і уряди Польської народної республіки й радянський уряд. Події з примусового виселення українців з території Польщі на радянську теж можна вважати етнічною чисткою", - каже Станіслав Кульчицький.
Коментарі
281