Істерика і погрози: з'явилися подробиці переговорів Порошенка з Путіним

На переговорах перед підписанням Мінських домовленостей президент Росії Володимир Путін із криками до президента України Петра Порошенка погрожував розчавити Україну.

Про це у своїх книжці "Уроки влади" написав колишній президент Франції Франсуа Олланд.

"Як не згадати ту довгу ніч із 11 на 12 лютого 2015-го, що минула у великій бездушній залі Палацу Незалежності в Мінську у Білорусі? Це було в самий розпал кризи, яку переживала Україна після відсторонення від влади проросійського президента Віктора Януковича через його відмову підписати договір про асоціацію з ЄС" - цитує книгу "Тиждень"

"Наміри Владіміра Путіна були цілком очевидними, - згадує Олланд. - Він хотів зберегти свій вплив на російськомовні регіони та максимально послабити проєвропейську владу в Києві. Після провалу режиму припинення вогню бої між українським військом і парамілітарними сепаратистськими загонами зайнялися з новою силою".

Західні переговірники сподівалися "припинити стрілянину та знайти компроміс, який зберіг би територіальну цілісність України". Але, розповідає Олланд, конференція на 1 поверсі тривала нескінченно й була безрезультатною: це відповідало меті російської сторони.

"Я швидко зрозумів, що Путін хоче виграти час і відтермінувати припинення вогню на якомога пізніший час, щоб дати змогу сепаратистам оточити українську армію та завоювати додаткові позиції, - пише Олланд. - Разом із Анґелою Меркель ми пропонуємо відновити переговори у вужчому форматі, відмовитися від вечері та якнайшвидше взятися до роботи".

Переговірників посадовили за "незручний низький круглий стіл" і нагодували "жахливими бутербродами".

Першу чернетку майбутньої Мінської угоди, згідно зі спогадами, писала Меркель.

"Вона нікому, навіть своїм радникам, не дозволяла формулювати статті угоди, - продовжує Олланд. - Такий у неї темперамент і така методика: вона дуже серйозна, старанна та пильна. Порошенко з Путіним постійно підвищували голос один на одного. Російський президент був так рознервувався, що став погрожувати остаточно розчавити військо свого візаві. Це виказало, що російські війська на сході України є. Путін спохопився та взяв себе в руки".

"Порошенко невідступно боронив суверенітет своєї країни, тоді як Путін домагався автономії для повсталих провінцій і хотів відтягти припинення вогню ще на 3 тижні. Він був настільки негнучким, що заперечував свій прямий зв'язок із ватажками сепаратистів, казав, ніби не може за них вирішувати, вимагав, щоб із ними проконсультувалися", - йдеться у книзі.

"О сьомій ранку після безсонної ночі Путін і далі чіплявся за те, щоб перенести припинення вогню на пізніше, - згадує Олланд. - Щоб домогтися результату, ми аргументували антиросійськими санкціями, що вже проголошені. Він вдавав, ніби не розуміє або не чує, про що ми. Врешті узгодили, що припинення вогню настане через 4 дні, затим - відведення важкої зброї та обмін полоненими. Автономію провінцій відхилено. Аж раптом Путін заявив, що треба проконсультуватися з ватажками сепаратистів. Їхні емісари теж у Мінську. Де саме? У якомусь готелі чи в сусідньому з нами кабінеті? Принаймні ми їх так і не побачили".

Володар Кремля пішов, а Меркель, Олланд і Порошенко трохи задрімали в кріслах.

О 9:00 ранку стає відомо, що сепаратистам угода не підходить. Меркель та Олланд мусять поспішати, бо час повертатися до Брюсселя.

"Цього разу нам терпець урвався, - зізнається французький лідер. - Навіть не йдеться, щоб згодитися на поразку. Ми наполягаємо на негайному побаченні з російським президентом і дізнаємося, що, поки ми намагалися, як могли, поспати в переговірній залі, він влаштувався у великому кабінеті з ліжком, яке навіть видавалося комфортабельним... Він відпочив за ці 2 години й мав свіжіший вигляд, ніж ми...".

"Анґела Меркель крижаним тоном пообіцяла Путіну тривалу ізоляцію. Той завагався та все шукав, як виграти час... Його мета - максимально послабити Київ, сподіваючись згодом побачити при владі команду, поступливішу російським інтересам і віддаленішу від Євросоюзу. Найбільше він не хоче вступу України до НАТО та отримання нею зброї, яка могла б змінити баланс сил. Путін виходить зателефонувати. Через кілька хвилин він повертається та повідомляє, що сепаратисти - ті самі, про яких він казав уранці, мовляв, їх не знає, - згодні".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Треба виграти війну і поставити ворога на коліна - Подерв'янський

×