Гра у переговори: які стартові позиції у Зеленського, європейців, Китаю та США

Сполучені Штати Америки та Україна передали Росії нові мирні пропозиції, стверджує агенція Reuters. Однак офіційний Київ акцентує на "далекобійних санкціях" як на найбільш переконливому спонуканні держави-агресорки до миру на тлі візиту президента України Володимира Зеленського та прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу до США.

У суперечливих сигналах та дипломатичному розкладі напередодні екстреного засідання Радбезу ООН 27 липня 2026 року розбиралася Gazeta.ua.

Чи вступить Іран у війну проти нас відкрито

Іранці останніми ударами по військових базах США у сусідніх країнах показали, що ударів завдати готові та мають для того боєприпаси. Однак офіційно Тегеран наполягає на нейтралітеті.

Чому? Для іранців важливою є саме "війна відплати" проти "невірних". Тому доти, доки Іран не постане переконливою жертвою, широкомасштабних дій проти України не буде. А одиничні обстріли не лише можливі, а й вірогідні. Отримавши "ні" від самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, російський диктатор Володимир Путін може спробувати відкрити "другий фронт" проти нас із Ірану. На користь цієї версії - публікація мапи із дальністю ракет, запущених з іранської території.

Схильним до цього Тегеран є після ядерної угоди президента США Дональда Трампа із Саудівською Аравією, яка поставила іранців під загрозу ядерного удару швидше, ніж вони вироблять або отримають ядерну зброю.

Тому удари відплати можливі - та лише за умови, що іранці не отримають "у відповідь" ядерного чи потужного балістичного удару.

До чого тут санкції

Доки у Саудівській Аравії "ядерки" ще немає, в іранців є "вікно" для ударів по нас. Такі дії мають бути погоджені з РФ та з Китаєм, а ті дадуть згоду лише за власної вигоди. Ця вигода полягатиме у тиску на чинну американську адміністрацію. Якщо "пекельні санкції" (законопроєкт сенатора Ліндсі Грема. - Gazeta.ua) зірвуться або результати переговорів Беньяміна Нетаньягу і Володимира Зеленського з Дональдом Трампом будуть "ні в сих, ні в тих", Іран, скоріш за все, не битиме по Україні.

Але у Білому домі вважають, що вірогідність є високою. Недарма Трамп ще на початку минулого тижня забажав додати до антиросійських санкцій у проєкт Грема ще й антиіранські.

Чому іранці спілкувалися з Каллас

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі вимагав від високої представниці ЄС з питань закордонних справ Каї Каллас "жорсткої реакції" на удар України по іранському кораблю. Вірогідно, на міжнародних майданчиках. Зокрема, в ООН.

27 липня має відбутися екстрений Радбез ООН через обстріл Каспію. Насправді проблема складна і через позицію прибережних країн, які 12 серпня 2018 року підписали Конвенцію про правовий статус Каспійського моря.

Документ забороняв використовувати море для будь-яких військових цілей, а також заперечував присутність третіх країн. Акваторію не можна використовувати проти будь-кого. Підписантами є Росія, Іран, Туркменістан, Казахстан, Азербайджан. Нині офіційний Баку, поки на рівні пабліків, ставить питання про російські військові бази біля Каспію, а Казахстан - про торгові шляхи, які стають небезпечними, якщо перевозити зброю та товари подвійного призначення.

Іран не є підписантом Конвенції. Та Каспій у зоні інтересів Європи з огляду на транспортування нафти і газу, а також - Китаю.

Прогноз: фігури зсунуто - справу зроблено

Мало хто звернув увагу на зустріч Путіна з президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим в Омську. Токаєв озвучив заклик завершити "СВО". Чинний господар Кремля відповів жорстко.

Каспій у зоні інтересів Казахстану, а сам Казахстан останнім часом зближується з Китаєм. Якщо Токаєв передав Путіну сигнали від голови КНР Сі Цзіньпіна, який, у свою чергу, схотів похизуватися перед Трампом своїм впливом на "локальний конфлікт", роздратування господар Кремля зрозуміле. Китай витискає Росію з "вищої політичної ліги".

Єдине, чим міг відповісти Путін, - спробувати зсунути фігури з позицій. Це йому частково вдалося.

Європа має визначитися щодо Ірану та України. Засудить Іран - підставиться під його ракети і, можливо, терористів (з огляду на кількість мусульман у країнах ЄС). Україну засудити не може за визначенням. Але заготовки летять шкереберть і тези до візиту Зеленського у США доведеться переписувати на ходу. Що і спробує зробити новий британський прем'єр Ален Бернем 27 липня.

США можуть знову ухилитися від конкретики, як Трамп робив багато разів до того. Проєкт Грема про санкції проти РФ дає президенту широкі, майже одноосібні, повноваження вводити чи припиняти їх. Тому Білому дому вигідніше "підвісити" дві війни, ніж ескалювати їх. Тим паче, Трамп болісно реагує на войовничість Нетаньягу, а ізраїльський прем'єр здатен закликати до відплати Ірану за нас.

Китай спробував "розхитати простір" і відходить у комфортніші для Сі тінь і невизначеність. У Пекіні розуміють: навіть за війни на два фронти Штати ще здатні ефективно протистояти "Вісі зла" чи конкретно КНР. Доки не буде переваги у зброї, Цзіньпіну не варто затівати нову війну або загрузати у тих, що вже є.

Сукупно це все створює в'язкий ґрунт для Зеленського і Нетаньягу у США. Трампу потрібно якомога більше зброї - або виграти час за рахунок перемир'я або на умовах Росії, або на умовах своїх та України. З'ясувати це потрібно до 24 вересня - дати прибуття Сі Цзіньпіна. Тож наші інтереси будуть захищені тільки за умови, що вони збігатимуться з інтересами США.

×