Минув рік як селище Ірдинь ввійшло до Білозірської територіальної громади, що на Черкащині. Тут обрали першого на той час в країні сільського старосту.
Як живе селище дізнавалися кореспонденти Gazeta.ua.
В Ірдині живе 864 людини. Працюють школа, дитячий садок, амбулаторія, пожежна станція. Є три магазини, два торфовидобувних підприємства. Одне закривають. На іншому влаштовані біля 70 місцевих. До Черкас п'ять разів на день їздить рейсовий автобус, у Білозір'я треба добиратися власним транспортом.
Дороги ледь прогорнуті від снігу. Сільська рада у двоповерховій будівлі в центрі села на вул. Соборній. На таблиці ще стара назва "Леніна". На першому поверсі – амбулаторія. Староста Олександр Максимов зустрічає на вході.
"Останні роки ходив з протягнутою рукою. Районна адміністрація давала гроші лиш на зарплату, енергоносії, медикаменти та харчування. У громаді стало легше. Замінили вікна і двері в школі, лікарні, клубі. Плануємо відремонтувати гуртожиток і дитячий садок. Залатали близько 15 кілометрів дороги. Маємо відбудувати очисні споруди. До об'єднання безуспішно боровся за це п'ять років. Треба завершити ремонт будинку культури" , – розповідає староста.
У амбулаторії лише сімейна медсестра Ксенія Ладигіна. Вона виконує обов'язки завідувача. Крім неї, працює ще двоє медсестер.
"У нас вакантна посада завідувача амбулаторії. Нема сімейного лікаря. Час від часу їздить спеціаліст із Білозір'я. Але люди хворіють постійно. Бувають виклики вночі, у вихідні. "Швидка" також їде із Білозір'я. Дорога займає біля 40 хвилин", – говорить Ксенія Ладигіна.
Неподалік у невеликому будинку – магазин. Є продукти та побутова хімія. Стелажі прикрашені новорічним дощиком. Банка кільки коштує 9 грн, свинини – від 25 до 48 грн, ковбаса – від 54 до 140 грн за кг. Горілка - від 30 до 140 грн за пляшку. На дверях оголошення: "У випадку виявлення підозрілих осіб, повідомляти чергового військової частини". Вона за 5 км від села.
"Як були не громадою, садочок в нас ніколи на карантин не закривали. Діти не хворіють, але сидимо вдома. Економлять так. Виділили гроші на громаду з держави, то все ділося в Білозір'я. Старосту вже давно треба було зігнати. Його вибрали пенсіонери" , – каже Катерина Тараненко. Прийшла по продукти з сином та матір'ю Ольгою Іванівною.
"Хочеться, щоб торф добували. Була робота і гроші в людей. А так живуть тільки, коли леверда на горах, збирають гілочки з ялинки чи жолуді. Здають і на цьому заробляють 10-20 гривень за кілограм. Їздять і в Кіровоградську область збирати", – каже Ольга Іванівна.
У школі канікули. Дитячий садок зачинений на карантин.
"Відтоді як створили громаду, зарплату отримуємо два рази в місяць. І двічі давали премії. Купили баки для води, бо влітку не вистачало на приготування їжі, помити руки чи вмитися дітям. Ще придбали трохи нового посуду. Обіцяли гроші на іграшки. Малозабезпечені діти їдять безплатно. Добилися ставок для кухаря і двірника", – говорить вихователька Світлана Приходько.
За 2016 рік селище отримало фінансування біля 3,5 млн грн. Всього бюджет Білозірської територіальної громади був 43 млн 300 тис. грн. З них 7 млн 340 тис. отримали від держави.
×
Зараз ви читаєте новину «Рік у об'єднаній громаді: як живе селище Ірдинь».
Вас також можуть зацікавити свіжі новини
України та світу на Gazeta.ua
Коментарі
1