Рік перемоги: чи стане 2023-й тріумфом України й Заходу?

14

Фото: Генеральний штаб ЗСУ

Уже перший тиждень нового 2023 року став приємним сюрпризом для України. Схоже, Захід остаточно ухвалив для себе стратегічне рішення не зволікати з наданням українським захисникам усього інструментарію, необхідного для перемоги над російським агресором.

Чи стане цей рік роком перемоги України й тріумфу Заходу над агресивним, мілітаризованим російським нацизмом ХХІ ст.? Спробуємо оглянути перспективи.

Ситуація на фронті

За 10 місяців від початку повномасштабної агресивної війни РФ проти України, практично всі стратегічні цілі, які ставило перед собою російське воєнно-політичне керівництво розбилися вщент об стійкість і героїзм українського народу.

Від ідей "взять Киев за 3 дня" наприкінці лютого 2022-го, російські нацисти в грудні-22 були змушені перейти до "а сможет ли российское ПВО защитить Москву?" – і це ще далеко не максимальна глибина їх стратегічної поразки.

Коли гібридний підхід до планування війни проти України зазнав фіаско, російські генерали були змушені шукати "план Б" – якого у них не виявилося. Річ у тім, що в Україні російська армія потрапила в ситуацію, до якої вона була принципово не готовою – ані морально, ані з точки зору організації й підготовки.

Впродовж останніх 20 років колишня "вторая в мире" привчила себе воювати в основному з мирним населенням або в кращому разі – з напів-організованими, нерегулярними партизанськими формуваннями.

Досвід обох чеченський війн і Сирії виростив ціле покоління російських генералів, які не мали найменшого уявлення, як це – коли на полі бою тобі протистоїть мотивована, добре організована і оснащена професійна армія.

Саме тому ситуація на полі бою на кінець 2022 року виявилася для росіян, м'яко кажучи, не найкращою.

Саме це змушує російське військово-політичне керівництво шукати вихід з глухого кута майже гарантованої поразки, плануючи додаткові хвилі мобілізації і спроби проведення великої наступальної операції.

Вибір у росіян невеликий.

 

Це може бути спроба наступу на східному напрямку – якщо дозволить ситуація на фронті (звідси російські потуги взяти Бахмут і Соледар). Другий варіант – спробувати знову відкрити Північний фронт. Навіть враховуючи слабші позиції росіян і велику ймовірність провалу такої спроби, це все одно дозволить РФ скувати сили українських захисників і не дозволити нам задіяти додаткові ресурси на сході та півдні.

Збройні сили України, розуміючи ситуацію, також готуються до проведення власних контрнаступальних операцій. Насамперед фокусуються на півдні, де вже тривалий час йде інтенсивна підготовча робота з виснаження оборони противника.

Все це перетворює ситуацію на фронті у своєрідні "перегони". Де кожна зі сторін – і Україна, і РФ, намагаються випередити одна одну у підготовці й початку активних наступальних дій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рік звитяги: підсумки довгого лютого 2022 року

Водночас продовжує відчуватися суттєва різниця в підходах. Там, де росіяни намагаються брати кількістю і грубою силою, засіваючи (в прямому сенсі цього слова) поле бою тілами своїх вбитих бійців, Україна йде шляхом максимального збереження нашого ресурсу і використання на полі бою своєї якісної й технологічної переваги.

Від перебігу й результатів цих "перегонів" багато в чому залежатиме динаміка і темп бойових дій 2023-го.

Міжнародний вимір

Захід, очевидно, теж зрозумів всю важливість моменту.

До того, цілком очевидно, що Захід нарешті усвідомив повну безперспективність власних спроб використати політико-дипломатичні інструменти для завершення війни – нинішнє російське керівництво зробило все, щоб за 10 місяців війни показати, що у випадку з Росією цей підхід просто не працює, даючи повністю протилежний результат.

Відтак, минулорічний тренд, закладений рішенням Вашингтона передати Україні новітню ЗРК Patriot отримало динамічне продовження вже у перший тиждень нового 2023 року.

Все почалося з рішення Франції надати Україні легкі колісні танки АМХ-10R і БМП Bastion Хоч кількісні показники Париж поки тримає в таємниці.

І вже буквально за кілька днів США оголосили про надання Україні чергового рекордного пакету допомоги у $2,8 млрд, в який, з-поміж іншого, увійшли 50 БМП Bradley М2, апробованих у величезній кількості конфліктів "вбивць танків".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Візит Патріота: що принесе поїздка Зеленського в США для перемоги України

На цьому фоні Берлін теж вирішив зробити величезний крок вперед і оголосив про надання Україні додаткової батареї Patriot, а також 40 БМП Marder, які ефективно доповнять на полі бою американські Bradley.

І це все напередодні чергового "Рамштайну", запланованого на 20 січня.

Очевидно, провідні західні держави зробили все можливе, щоб на черговому раунді "Рамштайну" можна було швидко рухатися далі з наданням Україні ще серйознішого козиря проти російського агресора – сучасних основних бойових танків.

З двох основних опцій, які розглядаються – американські М1А2 Abrams і німецькі Leopard 2, в останніх трохи більше шансів, оскільки:

(1) цей тип основного бойового танку найбільш поширений у збройних силах країн Західної Європи (сумарно близько 2 тис. одиниць), що означає набагато ширшу базу з ремонту і обслуговування, і

(2) американські М1А2 Abrams трохи "ніжніші" в експлуатації, що може додати більше проблем в їх обслуговуванні/ремонті – а це в умовах використання їх у бойових діях може стати критичним фактором.

Таке суттєве якісне нарощення військової допомоги Україні відкриває шлюзи і для надання Києву сучасних бойових літаків. Насамперед американських F-16, що стане вирішальним фактором якісної трансформації Збройних сил України у сучасну технологічну, боєздатну армію, яка відповідає усім ключовим критеріям НАТО на тактичному й оперативному рівнях.

Вже перший тиждень 2023 року показав, що Захід налаштований набагато рішучіше, ніж минулого року. Готовий до не менш рішучих практичних кроків, аби гарантувати остаточну і однозначну перемогу України на полі бою.

І хоча до нашої перемоги над російським агресором треба пройти ще довгий і важкий шлях, вже зараз можна впевнено говорити про те, що 2023 рік стане вирішальним роком стратегічної поразки Кремля не лише на полі бою в Україні, але й на глобальному рівні.

×