"Геополітичний землетрус" ‒ Боррель зробив потужну заяву про відносини Росії з ЄС

Російське повномасштабне вторгнення в Україну стало геополітичним землетрусом, який мав для Євросоюзу серйозні економічні та соціальні наслідки.

Війна стала поворотним пунктом у відносинах між Росією і ЄС. Це спонукало європейські країни позбавитися залежності від російської енергії, написав голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель у блозі на сайті Дипломатичної служби ЄС.

"Минув бурхливий рік. Вторгнення РФ в Україну спричинило, зокрема, серйозну енергетичну кризу в ЄС. Водночас попри нашу залежність від імпорту російського викопного палива, ми не піддалися на шантаж президента Росії Володимира Путіна. Ми змогли заповнити брак газу й завершити важливі реформи для прискорення енергетичного переходу. Це мало великий геополітичний ефект", – наголосив дипломат.

Він зауважив, що 2022 року путінська агресія проти України стала головною подією. Ця війна вже спричинила загибель десятків тисяч людей і численні воєнні злочини, скоєні російськими військами.

"Коли Путін зрозумів, що не зможе перемогти Україну, він вирішив знищити країну, її енергетичну інфраструктуру, щоб приректи населення на холод і темряву в зимових умовах. Окрім України, ця війна спричинила серйозну енергетичну кризу в Європі. Путін, очевидно, вважав, що глибока залежність ЄС від імпорту російського газу, дозволить йому розділити блок та утримати його від активної підтримки України. Ще з 2021 року він почав обмежувати постачання російського газу попри наявність довгострокових контрактів між російськими постачальниками та європейськими споживачами. Він лише посилив цю політику шантажу після 24 лютого", – додав Боррель.

Він нагадав, що така політика Кремля спричинила кризу на європейському енергетичному ринку. У поєднанні з проблемами на французьких АЕС і зі скороченням виробництва гідроелектростанцій через кліматичні зміни такі дії Росії спровокували серйозні проблеми для бізнесу й для соціальної сфери Європи, поставили під загрозу енергетичне постачання цієї зими.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В ЄС жорстко відреагували на ракетний удар по Україні 29 грудня

Але попри енергетичний шантаж Путіна, країни-члени ЄС зберегли єдність у рішучій підтримці України, включаючи постачання зброї. На енергетичному фронті вони відповіли започаткуванням енергетичної плану RePowerEU, який включає ряд негайних заходів для зниження енергетичного цінового тиску на європейські домогосподарства та бізнес.

Починаючи з серпня поточного року у ЄС вирішили запровадити ембарго на постачання російського вугілля та відмовився від російської нафти з грудня, одночасно погодивши з партнерами запровадження граничної ціни на російську нафту у торгівлі з третіми країнами. Ці заходи призвели до значного зменшення російських надходжень від торгівлі викопними ресурсами.

ЄС зміг компенсувати брак російського газу збільшенням постачання скрапленого газу LNG. Країнам ЄС вдалося вчасно заповнити газові сховища напередодні зими завдяки суттєвим зменшенням споживання газу та електроенергії.

"Цікаво, як швидко відреагувала Німеччина. Газовий імпорт з РФ був скорочений з 55 відсотків на початку 2022 року до майже нуля. Щодо нафти – від 40 відсотків до нуля. Це стало поворотним моментом у відносинах між ЄС і Росією, які були до цього глибоко обумовлені енергетичними проблемами", ‒ ідеться в повідомленні.

У результаті цих зусиль ціна на газ на європейському спотовому ринку повернулася до показників минулого лютого, а ціна на газ ‒ до рівня січня минулого року. Разом із цим, енергетичні ціни все ще залишаються високими, що зробить 2023 рік ще одним важким періодом з погляду постачання газу. Для розв'язання цієї проблеми ЄС вирішив здійснити спільну закупівлю до 15% газових резервів і запровадив граничну ціну на закупівлю газу для стабілізації європейського енергетичного ринку.

Боррель нагадав, що у розпал енергетичної кризи, ЄС ухвалив заходи з боротьби проти кліматичних змін і для прискорення декарбонізації усієї європейської економіки. Це стосується оновлення європейського законодавства та визначення нових цілей щодо скорочення шкідливих викидів СО2 до 2030 року.

×