"Дуже нагадує російський досвід" – показали найбільші проблеми законопроєкту про мобілізацію

Україні потрібно покращити та оптимізувати систему мобілізації до війська.

Однак запропонований проєкт закону містить багато помилкових рішень і не має вирішення проблемних питань. Про це в коментарі Gazeta.ua розповів військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.

"У суспільстві різко відреагували на посилення мобілізаційних норм - зокрема, на скасування відстрочки для інвалідів третьої групи. Але, важливо не тільки те, що в нього включили, а й те, чого там немає. Насамперед, мова про повноцінний єдиний електронний реєстр військовозобов'язаних, поява і нормальне функціонування якого зніме цілу низку питань. Зокрема, необхідність набрати до 500 тисяч осіб під час нової хвилі мобілізації - про що йдеться у законопроєкті. Але цю досить немаленьку кількість новонавернених військовослужбовців можна набрати і без особливих соціальних потрясінь - просто посиливши контроль за цілою низкою інституцій. Перш за все, за кордоном, через який, згідно із офіційними джерелами, виїжджає до 6 тисяч військовозобов'язаних щодня. На моє переконання, ця система потребує вдосконалення. І Міністерство соціальної політики має врегулювати це питання на законодавчому рівні щоби унеможливити корупційні ризики", – сказав Снєгирьов.

Тож у питанні посилення мобілізації важливо не стільки копіювати Росію із її репресивними методами, наголосив аналітик.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Колективна Безугла" - як хочуть змінити мобілізацію

"Потрібно всерйоз зайнятися контролем за територіальними центрами комплектування, за військово-лікарськими комісіями та роботою над тим, аби нарешті запустити повноцінний електронний реєстр військовозобов'язаних. До речі, про ТЦК. Одним із напрямів посилення мобілізації, про що не йдеться у законопроєкті, мало б бути вирішення такої неочевидної теми, яка не порушується на жодному із рівнів — це роти охорони територіальних центрів комплектації. По-перше, комплектація цих рот є такою, що з них можна було б зібрати кілька бригад для наступного контрнаступу. Крім того, в Івано-Франківській області до лав ЗСУ у цю саму роту охорони ТЦК вступив професійний футбольний клуб "Прикарпаття", гравці якого формально є військовослужбовцями, а насправді продовжують свою професійну кар'єру. При цьому вони отримували від держави грошове та матеріальне забезпечення – їм безпідставно нарахували майже 1,5 млн грн. Наразі вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу та відсторонення від посади, перевіряється причетність до протиправних дій інших осіб. Що це, як не профанація ідеї цих структурних підрозділів, якщо не сказати гірше?", – пояснив Снєгирьов.

Із позитивних моментів у новому законопроєкті відзначу зменшення кількості силових структур, працівники яких отримували відстрочку від мобілізації, уточнив аналітик.

"Зокрема, порівняно із чинним законодавством, таке право втрачають відразу Бюро економічної безпеки та Державна виконавча служба. І це є правильним кроком. Але не варто на цьому зупинятися. Бо тільки у Міністерстві внутрішніх справ у штаті понад 400 тисяч співробітників. В Україні одна з найбільших чисельність прокурорів. Штати силових структур зараз мають бути тимчасово скорочені задля збільшення кількості живої сили у Силах оборони України. Із очевидних мінусів є ідея перекласти частину повноважень і відповідальності щодо мобілізаційного процесу на органи місцевого самоврядування. Єдиний електронний реєстр, який досі не створений, зняв би усі проблеми, які автори законопроєкту намагаються вирішити ідеєю залучення до мобілізації місцеву владу. Без цього реєстру усі інші заходи, у вигляді блокпостів та інших репресивних кроків, дуже нагадують російський досвід, з якого навряд чи варто брати приклад", – додав Снєгирьов.

×