Демонстративна погроза від Зеленського: що означає справа проти Коломойського

Бюро економічної безпеки та Офіс генпрокурора вручили олігарху Ігорю Коломойському підозру за статтями 190 та 209 Кримінального кодексу: шахрайство та легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Шевченківський райсуд Києва обрав Коломойському запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі майже 510 млн грн.

Судове засідання було закритим на вимогу самого олігарха. Про шлях Коломойського та скандали навколо його персони – у матеріалі Gazeta.ua.

ЧЕРВОНИЙ ДИПЛОМ І ТАЄМНИЦІ ВЛАДИ

Ігор Коломойський закінчив Дніпропетровський металургійний інститут за фахом "теплотехніка й автоматизація металургійних печей". Має червоний диплом інженера. У бізнесі він з 1985 року. Є колишнім членом наглядових рад "Приватбанку", нафтопереробного комбінату "Нафтохімік Прикарпаття", а також нафтовидобувної компанії "Укрнафта".

 

У 2008-му його обрали президентом Об'єднаної єврейської громади України, а 2010-го – президентом Європейської єврейської ради. Колишній президент футбольного клубу "Дніпро".

2 березня 2014 року указом в.о. президента України Олександра Турчинова Коломойського призначили головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Через рік він пішов у відставку.

У 2019-му Коломойський увійшов в "топ-100 найбагатших українців" – посів четверте місце у рейтингу. Тоді його статки оцінили у $1,480 млрд, після чого вони лиш зростали. У лютому перед повномасштабним вторгненням Forbes оцінював його статки у $1,8 млрд.

Однак дев'ять місяців великої війни коштували йому більшої частини статків – вони скоротились майже на 1 млрд. Бізнесмен втратив низку ключових активів і статус мільярдера. А також, імовірно, українське громадянство. До слова, саме тому його немає в оновленій двадцятці найбагатших українців. У листопаді Forbes оцінив його статки у $850 млн і якби він був громадянином України, то посідав би 11-те місце.

Коломойський не один раз потрапляв у публічні скандали з владою та його бізнесом. Співвласника фінансово-промислової групи "Приват" публічно звинувачують у прямому лобіюванні особистих інтересів через підконтрольні йому політичні групи, пише Forbes. Повернення в Україну після поразки Петра Порошенка на президентських виборах створило враження, що Коломойський бачить себе тріумфатором. На ділі ж олігарх виявився для нової адміністрації так само незручним, як і для попередньої, зазначає видання.

"Він чудово знає явні й таємні слабкості української держави і не соромиться цим користуватися: наприклад, в історії з націоналізацією ПриватБанку, яку він усе ще розраховує відіграти назад через суд, закривши Україні доступ до допомоги МВФ. ПриватБанк на початку квітня завдав Коломойському удару у відповідь, подавши на Кіпрі позов про виведення колишніми власниками $5,5 млрд через офшори", – додає Forbes.

АКТИВИ ОЛІГАРХА

У 2007 році "Приват", власником якого був Коломойський, за 100 млн доларів придбав 3% акцій компанії Central European Media Enterprises Ltd, яка контролює телеканал "1+1". У грудні 2021-го Коломойський вийшов зі складу наглядової ради телеканалу, після чого канал почав процедуру переоформлення ліцензії.

В кінці грудня 2007 року він придбав 12,62 % акцій британської нафтогазовидобувної компанії JKX Oil & Gas, близько 80 % нафтогазових активів якої розташовані в Україні.

2009-го група "Приват" почала покупку активів в галузі авіаперевезень. У серпні 2009 року Фонд держмайна України продав 94,5 % акцій Дніпроавіа компанії "Галтера" (Дніпро), яку пов'язують із Коломойським і його партнером Геннадієм Боголюбовим. Того ж року дружні до групи "Приват" фірми - викупили 25%-ву частку в авіакомпанії міжнародного масштабу – "Аеросвіт" (згодом збанкрутіла). Також він – власник МАУ.

У вересні 2010 він став власником авіакомпанії Windrose ("Роза вітрів"). На базі авіакомпаній "Дніпроавіа", "Аеросвіт", "Донбасаеро" і "Роза вітрів" створили Українську авіаційну групу (УАГ), яка дозволила її власникам контролювати 48,5% ринку авіаперевезень в Україні. У 2011 році Коломойський вийшов на міжнародний ринок авіаперевезень, купивши 66,7 % акцій датської авіакомпанії Cimber Sterling.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коломойського можуть "прикривати" від значно серйознішого звинувачення - Сюмар

Також олігарх володіє медіахолдингом "1+1 медіа", до якого входять "1+1 Україна", "2+2", "ТЕТ", "ПЛЮСПЛЮС", "1+1 International", "УНІАН ТБ", "Бігуді", Comedy Central, KVARTAL TV. А також новинні ресурси "ТСН.ua", "УНІАН", "Главред".

Під контролем групи "Приват" Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова перебувала "Укрнафта" та "Укртатнафта". У листопаді 2022-го їх забрали у власність держави. Коломойський є власником багатьох закладів найвідомішого українського гірськолижного курорту Буковель, зокрема тут йому через численні підконтрольні компанії та офшори належить елітний готель Radisson Blu Resort.

СКАНДАЛИ ТА ВПЛИВ

До грудня 2016 року Коломойський був власником ПриватБанку, який було націоналізовано. Однак олігарх почав судитися. 17 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва схвалив рішення про скасування націоналізації банку, яке було оскаржене НБУ. 19 квітня 2019 року, той же суд ухвалив ще одне рішення на користь Коломойського щодо націоналізації ПриватБанку. Зокрема, було скасовано ключове рішення НБУ щодо визначення переліку пов'язаних з ПриватБанком осіб.

У грудні 2017-го вже державний ПриватБанк звернувся до Високого суду Лондона з позовом про повернення виведених активів колишніми власниками Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим і пов'язаними з ними британськими компаніями на суму понад $2,5 млрд та домігся всесвітнього арешту їхніх активів.

У грудні 2018 року суд визнав позов невідповідним його юрисдикції, проте банк оскаржив це рішення в Апеляційному суді Англії та Уельсу у жовтні 2019-го. Припис суду про всесвітній арешт активів лишився чинним до винесення судового рішення по суті, а сума збитків з урахуванням нарахованих процентів зросла до $3 млрд.

З урахуванням позовів банку проти колишніх власників до судів США, Ізраїлю та Кіпру, загальна сума претензій до екс-власників у закордонних юрисдикціях – понад $10 млрд. Нещодавно Високий суд Лондона розширив можливості для всесвітнього арешту активів колишніх акціонерів ПриватБанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Згідно аудиту, борг пов'язаних із Коломойським осіб і компаній перед ПриватБанком на 7 червня 2019 р. становить 212 млрд. грн. 2019-го Коломойський заявив, що хоче отримати частину акцій банку, а також "покарати" тих, хто задумав і здійснював націоналізацію.

Коломойський виїхав з України від червня 2017 року. Спочатку проживав у Женеві, а з вересня 2018 року – в Ізраїлі, у місті Герцлія.

Громадянство

До літа 2022 року Коломойський мав потрійне громадянство. Олігарх одночасно був громадянином Кіпру, Ізраїлю та України. Сам він говорив про це відкрито і жартував, що в Україні заборонене подвійне громадянство, а про потрійне нічого не написано.

Однак у липні 2022 року ЗМІ повідомили, що громадянство Коломойського було скасовано указом президента України – хоча наразі цьому немає підтверджень.

Вплив на Верховну Раду

Коломойський 2019-го консультував новий всеукраїнський політичний проєкт, який намагалися створити для походу на вибори до парламенту. Про це розповідав сам. Зустрічався з лідером партії "Відродження" Віталієм Хомутинніком і бізнесменом Павлом Фуксом. Однак реалізувати цей проєкт не вийшло.

Коломойський допомагав команді Зеленського, починаючи з того, як в новорічну ніч 2019 року "1+1", вирішили транслювати не привітання президента Порошенка, а заяву Зеленського про похід у президенти. Далі була виборча кампанія, масована реклама, нескінченні тізери серіалу "Слуга народу", документальний фільм про актора-президента Рональда Рейгана, який озвучували голосом Зеленського, трансляція продуктів "Кварталу" у дні "тиші". Після кількох років екзилю повернувся в Україну за кілька днів до інавгурації Зеленського.

Про вплив Коломойського говорили і під час підготовки до парламентських виборів. Знову реклама кандидатів, надання їм майданчиків на політичних шоу, тощо. Коломойський зміг завести частину своїх людей в парламент.

Однак далі пішли проблеми – ухвалення законопроєкту про неможливість повернення банків колишнім власникам, який в народі називають "антиколомойським". Наближені до олігарха депутати намагалися його заблокувати, зірвати кворум на комітеті і тому подібне – але нічого не вдалося. Зеленський зумів переконати своїх депутатів. З початком 2021 року удари по Коломойському тільки почастішали. Потім вигнали з фракції "СН" близького до олігарха депутата Олександра Дубінського. Проблем ставало більше.

Після виборів у парламенті утворилася група "За майбутнє". Одним з тих, хто здійснював найбільший вплив на групу, називали саме Коломойського. Згодом партію "За майбутнє" готували до походу на місцеві вибори 2020-го соратники Коломойського. Ігор Палиця, який фактично очолює партію, визнав, що є давнім другом олігарха. Він багато років очолював контрольовані олігархом підприємства та мав з ним бізнес у енергетичній сфері. Телеканал "1+1" активно просував партію "За майбутнє".

Восени 2020 року перед місцевими виборами в кулуарах почали говорити, що Коломойський шантажує президента, писало видання "Українська правда". Одним із елементів цього шантажу була група "За майбутнє" – Коломойський нібито грозився забрати зі "Слуги народу" своїх людей, і Зеленський міг би втратити монобільшість. Однак сварки почалися і в цьому проєкті.

"Політико-правовий серіал "Справа Коломойського" тільки починається"

Володимир Фесенко, політолог:

"Коломойський в СІЗО. Якщо б чотири роки тому сказали, що таке може статися, то це назвали б дурницею або пропагандистською маніпуляцією. Над цим посміялися б і сам Коломойський, і Порошенко, та й багато інших серйозних людей. Таку ситуацію назвали б жартом і ненауковою фантастикою в стилі серіалу "Слуга народу". Але це сталося. І це ще один приклад того, що не має сенсу прогнозувати українську політику на декілька років наперед. В 2014 році дурнуватим жартом здавалася б сама ідея про те, що Володимир Зеленський міг стати президентом України.

Безумовно, СІЗО – це не судовий вирок. Але цікаво, що Коломойський не пішов під заставу. Політико-правовий серіал "Справа Коломойського" тільки починається. І він може тривати роками. Перші резонансні антикорупційні справи і досі в судах, і ще не відомо, коли і чим вони закінчяться. Між іншим, це і про те, що замало посилити покарання за корупцію, треба перш за все навести лад з роботою правоохоронних органів, і особливо з судовою системою.

Очевидно, що підозра Коломойському і його перебування в СІЗО – це демонстративний акт. З точки зору політичної тактики це демонстрація боротьби з корупцією, і що недоторканих не буде. Стратегічно, це – попередження на майбутнє для багатьох представників політичних і бізнес-еліт. І немає сумнівів, що таке попередження їм не сподобається.

У телезверненні президент Зеленський підкреслив, що не буде "багатолітнього "як завжди" щодо тих, хто грабував Україну та ставив себе вище, ніж закон та будь-які правила". Але варто пам'ятати, що закон і правила мають працювати універсально, зокрема і до тих, хто сьогодні є частиною влади. І щоб закон працював ефективно і неухильно, треба певною мірою вдосконалити сам закон, як мінімум в процесуальному вимірі, а також сформувати таку систему судочинства, коли судді будуть працювати на закон, а не на себе".

×