"Засіяти" округ буде дуже і дуже складно - нардеп про Виборчий кодекс

Тому що він ускладнюватиме життя олігархам, монополістам у політиці. Нинішня виборча система цементує їх. Більшість людей у парламенті представляють монополістські клани. Вони противилися.

Представники олігархів є у кожній фракції. Наприклад, "БПП" – це олігарх Петро Порошенко. "Опоблок" – Ахметов і Фірташ. Десь є люди Коломойського, десь Пінчука. Нова система не дає їм отак просто заводити своїх людей у Верховну Раду, вона їм не вигідна.

На сьогоднішній день у суспільстві є загальний запит на закон про вибори з відкритими списками. Вони розуміли, як і решта, що їхні прізвища буде опубліковано. Могли би втратити рейтинги, якби не голосували. Це дало певний результат.

Не думаю, що він абсолютно не збирається підписувати, швидше – трохи допрацювати. Зеленський сам хотів відкриті списки. З іншого боку, точно не підпише до парламентських виборів. А після виборів можливо все, бо це вже не впливатиме на рейтинг.

Причин не підписувати немає. Для державної політики України цей документ важливий.

Всім партіям потрібно буде шукати людей, відомих на своїх округах. Які можуть заповнити регіональні списки. Які зможуть потягнути всю регіональну кампанію. Тут "парашутисти", якісь самовисуванці вже не проходять. Запустяться процеси здорової конкуренції всередині партії, особливо на місцях. Картинка повністю поміняється.

Він ускладнює вплив. Звичайно, можна купити першу десятку партії. Але це буде відразу видно. По-друге, країна йде у дуже хорошому тренді усунення олігархів з політичного життя. Сподіваюся, до наступних виборів взагалі забудемо, що олігархи можуть впливати на вибори.

Таких можливостей не буде. Навіть, якщо уявити, що хтось купуть перше місце у регіональному списку. Якщо його ніхто не знає і просто голосуватимуть за першу десятку, теоретично пройде. Але якщо будуть працювати інші кандидати у цьому ж списку, їх знатимуть люди, то виборець голосуватиме саме за таких, а не за перший номер у списку. Зрештою такий номер опиниться у кінці списку.

Так, регіональні списки формуватимуться із врахуванням думки партійного лідера. Але їх складатимуть на регіональних партконференціях. І лідеру буде важко впливати. "Закріплених" місць не буде. Пройдуть ті, кого знають люди, а не той, кого хоче бачити лідер партії.

Поки що кодекс не усуває лідерські вади. Перша десятка загальнонаціонального списку залишається. Але партія має набрати голоси. І тут тягнутимуть все одно регіональні списки. І лідерам доведеться дуже серйозно напружуватися.

Великі партії з олігархічними групами не хочуть допускати маленькі до участі в управлінні країною. Якщо бар'єр знизити, то якраз з'являються можливості пройти неолігархічним, молодим, новим партіям.

Не думаю, що є щось критичне. Остаточної версії ніхто не бачив. Треба буде подивитися на порядок проведення реклами, донесення політичної думки і позиції партії, чи є рівний доступ до інформації.

Прохідний бар'єр. Треба робити 2%.

Загалом документ без мінусів. Там чудові норми, зокрема про обов'язковість дебатів, рекламу. Якщо це все лишилося, кодекс треба запускати в роботу.

Внутрішня конкуренція це завжди добре. Кандидати мають зрозуміти, що "мочити" не потрібно, інакше просто розвалять партію. Що потрібно бути нормальним оратором, спікером, людиною з розумом, яка вселяє довіру. У Європі це працює і все нормально. Там ніхто нікого не "мочить".

Ризики зменшуються. "Засіяти" округ, який є областю, дуже і дуже складно. Тим більше, виборець голосуватиме не тільки за конкретну особу, а ще й за партію.

Проводити тематичні заняття. Розробити самим чи за допомогою громадських організацій просвітницьку кампанію. Щоб їздили по країні і розказували про нову систему, у чому її переваги і недоліки. Щоб усі, принаймні окружні виборчі комісії, працювали на професійній основі. Вибори проходять практично щороку. А дільничні комісії комплектувати з людей, які працюють у них постійно – вчителів, медиків, бюджетників. Які розуміють всі нюанси виборчого процесу. Це держава повинна частково оплачувати.