Президент Віктор Янукович на своїй прес-конференції продемонстрував, що або не розуміє, що відбувається в державі, або не хоче цього визнавати. Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів народний депутат від фракції "УДАР" Павло Розенко.
Як оцінюєте прес-конференцію президента, які висновки для себе зробили?
- Я нічого нового для себе не почув. Якщо взяти в цілому три події, які відбувалися протягом останнього періоду — спілкування з громадськістю у прямому ефірі, засідання Кабінету міністрів і прес-конференцію, то для мене склалося враження, що президент або не володіє всією ситуацією, яка сьогодні є в країні і яка дуже тривожна і негативна, або не розуміє справжніх причин цієї ситуації, або ж дуже ретельно це приховує.
Насправді, сьогодні проблема одна і вона полягає в тому, що те, що робилося протягом трьох років у країні, те, що називається "реформи", дає однозначно негативний результат, як в цілому для держави, якщо брати економічні показники, так і для громадян України, якщо брати заробітні плани, пенсії та рівень життя громадян.
Янукович цього не розуміє?
- Проблема в цілому влади і президента: з одного боку є враження, що він бачить, що щось не те відбувається, а з іншого боку, він не хоче визнавати цього. Він не хоче цього визнавати ні з власних помилок, ні з помилок команди. І він не хоче робити жодних висновків із цієї ситуації.
Що саме маєте на увазі?
- Характерний приклад - його випад у бік Дмитра Табачника. Яка логіка? Він же ж своїм указом розігнав Міністерство сім'ї і молоді, назвавши це адміністративною реформою, об'єднав Міносвіти, внаслідок чого система спорту в Україні завалилася. Він це побачив і зараз от наче відновлює міністерство (молоді та спорту). Виходить, що півтора роки тому це було неправильне рішення. Йому хтось його готував. То яка відповідальність цих людей перед суспільством за те, що було прийнято неправильне управлінське рішення?
Пенсійна реформа — те саме. Нам два роки тому розповідали, що завдяки пенсійній реформі через два роки буде бездефіцитний бюджет пенсійного фонду. Сьогодні ж дефіцит у 1,5 рази більший, ніж тоді.
Виходить, що таким чином президент подає дуже негативний сигнал для системи управління держави. Він подає чиновникам сигнал, що за неправильні дії, за неправильні управлінські незаконні рішення жодної відповідальності не буде. Можна все валити на кого завгодно — на попередників, на світову фінансову кризу, але, в принципі, за це все відповідає сам президент.
Виходить, що такі рішення йому хтось підказує, надиктовує?
- Так. І ці рішення підказують неправильні, реформи здійснюються теж неправильно. І це всі бачать. Суспільство бачить, що країна рухається в неправильному напрямку. Є внутрішнє відчуття незадоволеності самого президента. Але звідси не витікає жодних рішень. Президент робить вигляд, що в країні все нормально. І він переконує країну, що у нас все в порядку, що у нас все збільшується, що у нас все зростає. Іде колективний дисонанс між тим, що говорить президент, і що відчувають люди.
Як взагалі оцінюєте відповіді президента?
- На жодне конкретне питання ми не почули більш менш чітких відповідей. Ні на запитання про сина — як так сталося, що він став мільярдерів за дуже короткий строк, ні про його особисті речі, наприклад, про книги, ні про Луценка, ні про Тимошенко, ні питання навіть газової домовленості з Росією. Нічого конкретного ми не почули - жодних нових ідей або способів розв'язати ці ситуації, які стоять перед ним особисто і перед Україною в цілому.
Він не готовий відповідати на ці питання?
- Очевидно немає самих рішень. І це дуже погано для країни. Бо всі ми чудово розуміємо, що зокрема, такі конкретні питання, як євроінтеграція, сьогодні лежать у руках однієї людини — президента. Можна багато говорити про імплементацію законодавства (за яке відповідає парламент — ред.). Але ми всі чудово розуміємо, що є питання, які ніхто крім президента не вирішить. Очевидно, відсутність новин саме з цих питань означає те, що якщо так триватиме і далі, то на питаннях євроінтеграції можна поставити жирну крапку.
Чому, все ж таки, президент наважився на прес-конференцію?
- Лише тому, що він поставив перед собою завдання, і, напевно, його і виконав, - не відповідати конкретно на жодні чіткі запитання і говорити лише те, що йому написали і сказали. Власне, це він і продемонстрував.
Яка теза вас найбільше зачепила?
- Варто звернути увагу на питання з газового контракту. Чим далі ми від 2010 року, коли Янукович став президентом, тим менш переконливими стають розмови про газовий договір, який підписав Дубина.
Віктор Федорович не повинен забувати, що він переміг на гаслах дружби з Росією, на гаслах нової газової угоди з Росією за вигідними для України цінами, він переміг на гаслах не підвищення тарифів на газ для населення. І за три роки ціна на газ зросла фактично вдвічі, нових газових домовленостей з Росією немає, старі газові контракти не розірвані. Фактично, жодне питання зі своїх зобов'язань по газовому питанню Віктор Федорович не виконав.
Запитання, чому Україна втрачає 6 млрд доларів щорічно через ціну на газ, вже не треба ставити Юлії Володимирівні, а вже треба ставити прем'єру Азарову і Януковичу.
3 
8759
Коментарі
93