Суспільні настрої щодо проведення виборів президента під час війни змінюються в бік зменшення тих, хто проти них. Усе має свої підводні рифи, течії та пояснення напрямку їх руху. Відомі прізвища топових управлінців та політиків то виходять на авансцену, то ховаються за кулісами.
А між тим, згідно з опитуваннями соцгрупи "Рейтинг", уже 22% громадян підтримують проведення виборів, проти ппоередніх 15%; скоріше підтримують - 14%; скоріше не підтримують - 18% . Ще 4% респондентів не змогли відповісти. Загалом з лютого 2024 року кількість тих, хто не підтримує вибори зменшилася на 7% і зараз ця частина українців складає 42% .
Також 36% респондентів проти парламентських виборів, тоді як 28% — однозначно підтримують перезавантажнення Верховної Ради. Ще 3% опитаних не визначилися з відповіддю.
Складові запиту суспільства на вибори
То що ж закладено в зростаючий запит суспільства на вибори? Усе просто - люди дедалі більше розчаровуються і повʼязують потребу у змінах з перезавантаженням влади. Українське суспільство дедалі гостріше реагує на згортання демократії.
"Замість плану перемоги президента Володимира Зеленського з вимогами до союзників мав бути план перемоги усередині країни. У першу чергу – тотальна люстрація і скорочення не менше, ніж на 80% сьогоднішнього державного апарату, - вважає політолог Сергій Гайдай. – Необхідно ліквідувати не потрібні міністерства та залишити невеликий державний апарат, який нам наразі потрібен. Це сфери оборони, безпеки, дипломатії, юриспруденції, юстиції та забезпечення економічної діяльності. Значно зменшиться кількість чиновників, і зрозуміло, що меншу кількість легше контролювати, аби сходу присікати корупційні дії".
Серед запитів суспільства і фактору виживання нашої державності – також збільшення обʼємів вітчизняного виробництва для потреб оборони.
Економісти підрахували: можливості українських підприємців виготовлення різного товару складають 16 млрд доларів, а наразі вони виробляють продукції для нашої армії лише на 6 млрд. доларів.
Тож, якщо їх повністю завантажити замовленнями – потужніше запрацює економіка. І знову збільшаться податки, зʼявляться нові робочі місця та зростатиме оборонний потенціал країни.
Також не останнім фактором бажання змін для українців є тиск на демократію. І в нас з цим достатньо проблем. Починаючи від закритих кордонів.
Як зазначає Сергій Гайдай, якби відкрити кордони й все грамотно продумати, то ті великі технічні можливості, що є в наших прикордонників – дрони, автомобілі можна було б й необхідно це зробити - перенаправити в Сумську область на кордон із Білоруссю.
"Це необхідно зробити, - каже політичний експерт. - А на наших рубежах залишити прикордонників наших союзників. Нехай поляки, румуни, угорці охороняють наші кордони. Якщо вони нам союзники".
Також доволі важливим кроком повернення до демократії в Україні є потреба у відновленні можливості українцям голосувати на референдумах.
А також, щоб президент України Володимир Зеленський був більш відкритим зі своїм народом.
"Володимир Зеленсткий має радитися не із союзниками, а зі своїм народом. Запитутвати в нього, що потрібно владі, - вважає політолог. – Також потрібно навести лад в інформаційному просторі. Монополізований владою "Єдиний марафон" можна залишити, але й почати створювати – відновлювати конкурентне середовище в медійному полі. Тому що "Єдиний марафон" самій владі, яка є замовником цього медійного продукту не дає обʼєктивної каритинки того, що відбувається у країні і які настрої в людей".
Буданов у матриці виборів
Президент Володимир Зеленський справді мав намір проводити вибори по закінченні терміну його повноважень, тобто в травні 2024 року. І для цього він планував закінчити війну в 2023 році. За таких умов, йому не потрібно було б докладати агітаційних зусиль. Він пішов би на другий термін як переможець. Водночас, готувались наступники. Одним із тих, хто мав бути вмонтованим у цьогорічний виборчий процес - голова ГУР Кирило Буданов. І це дає відповідь на запитання, чому ж він був настільки публічним у минулому році? Адже очільник розвідки не має "світитись" узагалі. А він давав такі інтервʼю, котрі можна було оприлюднювати лише з дозволу Верховного головнокомандувача. Більше того, службу розвідки вивели з підпорядкування Генштабу й перетворили в сили спеціальних операцій для героїчних новин. І на даний момент Кирило Буданов має не набагато менший рівень довіри електорату, ніж президент Володимир Зеленський.
В гіпотетичному другому турі Кирило Буданов мав би зняти свою кандидатуру й підтримати Зеленського
Буданов мав бути не просто наступником, а конкурентом Валерію Залужному та технічним кандидатом. Тобто в гіпотетичному другому турі Кирило Буданов мав би зняти свою кандидатуру й підтримати Зеленського.
Але плани Банкової помінялися. Перемоги в 2023 році, на жаль, не трапилося.
І наразі в Буданова конфлікт з главою ОП Єрмаком. Не виняток, що саме він і був ініціатором публічності голови ГУРу.
Вибори Банкова відтермінувала. Коли вони будуть влада насправді не знає, але вже союзники почали тиснути на цей болючий мозоль. Партнери стверджують, що так довго не може тривати, бо українська влада перетворюється у диктатуру. А іноземні виборці й іноземні платники податків не хочуть допомагати диктатурі. Партнери закидають, що навіть Путін провів вибори, а Україна, котра щиро прагне істинної демократії – ні.
Проєкт "Буданов" закінчився. Він відчув смак публічності й став ще одним подразником для влади. Поки що його залишили на посаді, вочевидь, за домовленістю, що він не буде без доволу світитись в інформаційному просторі.
Однак, потреба у виборах є не лише через тиск партнерів. І у Володимира Зеленського усе ще є шанси залишитись гарантом Конституції України.
За даними останнього дослідження Київського міжнародного інституту соціології, рівень довіри до президента України Володимира Зеленського залишився стабільним: з травня 2024 року 59% українців підтримують президента, тоді як 37% висловлюють недовіру. Про це стало відомо з опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
І якщо президент Володимир Зеленський не говорить, але показує, що Україна є тією точкою, яка перевертає світ, то він повинен усередині країни зробити усе, щоб зламати стару систему, котра не сприяє успіхам у війні.
1 
1
Коментарі