Ракетні атаки та продовження наступу. Що відбуватиметься на фронті взимку

Зараз (на початку листопада) тільки починається сезон дощів, і з досвіду попередніх років війни ми знаємо, що це може означати тільки одне – бойові дії завмирають. Всі активності аж до березня напряму залежать від погоди – а точніше від того, наскільки промерзнуть польові дороги. Яскравий приклад – початок широкомасштабного вторгнення. Тому це прекрасний привід підвести проміжні підсумки бойових дій літа-осені та зрозуміти, чого очікувати далі.

По-перше, потрібно зауважити, що розрекламований літній наступ ЗСУ захлинувся в крові і ніяким чином не зробив того перелому у війні, на який розраховувало і наше суспільство, і західні союзники. Що саме стало на заваді, однозначно сказати важко, та й це буде некоректно по відношенню до наших бійців, які брали участь в цьому наступі відразу на декількох напрямках. Очевидно, що були й промахи командування, й збіг несприятливих обставин.

По-друге, розуміючи, що наступальний порив українського війська пішов на спад, російський Генштаб кинув у бій резерви, які він накопичував в очікуванні масштабного прориву на токмацькому або бердянському напрямку. Причому кинув не туди, де прогнозувалось – маю на увазі у контрнаступ на тих же напрямках, де ми наступали, а у вкрай несподіваному місці – Авдіївці.

Водночас в перші дні масштаби наступу вражали, особливо у частині використання особового складу. Однак росіяни опинились в тому ж становищі, що і наші військові на початку наступу в червні 2023 року – їх зупинила лінія фортифікаційних споруд, які будувались роками, починаючи з 2014-го, і величезні мінні поля. Було всього кілька напрямків, по яким могли наступати танки і легка бронетехніка. Але тут яскраво проявилась різниця у підходах ведення бойових дій. Якщо наші генерали після перших масштабних втрат людей і техніки фактично призупинили наступ, почавши шукати альтернативні тактичні прийоми, щоб зменшити втрати, то росіяни, навпаки, тільки підсилили тиск, незважаючи на колосальні втрати. Зараз дуже складно говорити про якість конкретні цифри, але, по словам нашого командування, мова йде про тисячі загиблих і сотні втрачених танків, бронетехніки та артилерії. Й так – їм вдалось буквально вигризти декілька лісосмуг. На просторах півдня ці втрати позицій були б майже не помічені та особливо ні на що ні впливали. Але під Авдіївкою ситуація геть інша – тут не ті розміри (так, між південною і північною клешнями російського наступу відстань всього вісім кілометрів; станом на момент виходу матеріалу, може, вже й менше).

 

Чи стане Авдіївка "новим Бахмутом", поки не зрозуміло, хоча ситуація дуже схожа. Але поки що ніхто не спішить оголошувати її "фортецею" і говорити по те, що ми її будемо тримати до останнього солдата.

Та й не зрозуміло, який стратегічний сенс росіянам дасть захоплення міста. Вирівнювати лінію фронту – так, зменшити обстріли Донецька, де військова інфраструктура уперемішку з військовою – навряд чи при наявності ATACMS. Ліквідація плацдарму для можливого наступу на Горлівку або Донецьк – може бути, але про плани наступу звідси ніхто ніколи не говорив. І для цього є причини – логістика наступаючих військ була б дуже проблемною.

Чи чекати розгортання подальшого наступу? До Покровська або Костянтинівки – кількадесят кілометрів і як мінімум дві лінії оборони. А, як показав приклад Авдіївки, кількість задіяних сил і засобів росіянам потрібно буде збільшити в рази. Що в нинішніх умовах зробити нереально. І ще один приклад – Бахмут, після взяття якого сил розгорнути наступ далі у росіян просто не залишилось. І це при тому, що в Бахмуті поклали по більшості "вагнерів", які були таким собі розхідним матеріалом.

Щодо "опалювального сезону" і того, що росіяни почнуть атаки енергетичної інфраструктури. Очевидно, що вони готуються і коли будуть перші морози, то вони почнуть атаки. В цьому році вже зрозуміло, що основний упор буде зроблено на ударні дрони: як на "Шахеди" ака "Герань-2", так і на нові, менш потужні, але такі, які важче засікти і візуально, і за допомогою технічних засобів. Очевидно, що дрони будуть використовуватись разом з ракетами (перш за все повітряного базування), і це будуть дуже важкі цілі для нашої системи ППО, оскільки збивати їх потрібно різними комплексами.

Але й наша система протиповітряної оборони вже не та, яка була в 2022 році. Цікаво, що президент в одному з відеозвернень обмовився, що цього сезону ми будемо не тільки отримувати удари по нашій інфраструктурі, але й завдавати удари у відповідь. Думаю, що ніхто не буде у відповідь знищувати електростанції в Росії – скоріш за все, мова буде йти про нейтралізацію носіїв ракет, знищення пускових установок "Шахедів" та їх розрахунків ще до моменту пуска, фізичне знищення екіпажів стратегічної авіації та ще багацько різних сюрпризів.

Водночас треба розуміти, що прикрити системами ППО, тим більше багаторівневими, всю територію України просто неможливо, і це розуміють росіяни. І якщо проаналізувати останні удари, то вони зараз судомно шукають "шпаринки" в загальній системі ППО, через які, можливо, будуть завдавати масовані удари. Та й, скоріш за все, вони змінять тактику ударів – минулого року спричинити тотальний блекаут у країні їм не вдалось. Хотів би помилятися, але, маючи обмежені ресурси, вони сконцентруються на локальних блекаутах – в рамках однієї області. Протистояти таким ударам буде дуже і дуже важко. Але наші військові для цього готуються – не дарма з'явились численні повідомлені про формування мобільних груп "мисливців за дронами". Саме такі групи виявились найбільш ефективними як проти груп "Шахедів", так в поодиноких апаратів.

Таким чином, можно констатувати, що якщо на фронті буде деяке затухання бойової активності, то в небі над Україною знову будуть розігруватися цілі баталії. Які плани існують (і чи існують взагалі) у наших та російських генералів – абсолютно незрозуміло. Як незрозуміло й те, з якими силами сторони підійдуть до умовного березня. Так, є сподівання, що до того часу ми отримаємо ATACMS, що в стрій стануть хоча б пару десятків F-16, збільшиться кількість "Абрамсів". Звісно, що і росіяни не будуть просто спостерігачами – вже зараз вони отримують снаряди з Північної Кореї, розгортають додаткові потужності по виробництву дронів, масово знімають зі зберігання танки і артилерію. Але все це в майбутньому, а поки що нам потрібно просто пережити зиму з мінімальними втратами.

×