Привид "вагнергейту" розправляється з розвідником Червінським?

Поки українці зайняті обговоренням того, як відіграли свої ролі учасники мирного саміту в Швейцарії, в Україні, у Кіровоградському райсуді продовжується розгляд однієї з найрезонансніших справ періоду великої війни. Вона стосується обвинувачення розвідника, колишнього виконувача обов'язків командира частини Сил спеціальних операцій, полковника Романа Червінського.

Зазначимо, що Червінський також є одним із організаторів операції із затримання російських бойовиків ПВК "Вагнер". Його справа, що триває уже більше року, то активується, то стихає в інформаційному просторі України і от у червні вона знову замайоріла у топах ЗМІ.

З 25 квітня 2023 року арешт Червінського продовжувався за рішенням суду кожні 2 місяці. Згідно з останнім, термін тримання під вартою полковника спливає 19 червня.

По суті

Проти колишнього співробітника ГУР Романа Червінського відкрили справу про спробу викрадення російського літака, що, на думку слідства, призвело до обстрілу аеродрому "Канатове" на Кіровоградщині.

Його підозрюють у перевищенні службових повноважень. За даними слідства, воєнний ексрозвідник разом із іншими особами "самовільно вирішили провести так звану спецоперацію, заволодіти літаком повітряно-космічних сил РФ. Російський пілот нібито погодився на пропозицію перейти на бік України".

У день операції, 23 липня 2022 року, Червінський та інші учасники операції зібралися на аеродромі "Канатове", та замість очікуваного російського літака з пілотом-перебіжчиком прилетіли крилаті ракети "Калібр".

Виявилось, що російські спецслужби завчасно розкрили план українців і вирішили вдарити по аеродрому.

Через обстріл загинув командир військової частини ЗСУ та отримали поранення 17 українських бійців. Були повністю знищені два бойових винищувачі Повітряних сил ЗСУ, пошкоджені злітна смуга, будівлі та техніка на аеродромі.

За 9 місяців після цього слідство вирішило, що винуватцем трагедії є саме Червінський, який начебто самовільно ініціював розвідувальну операцію, не прорахував ризики і проігнорував застереження.

Слідчі наполягали, що ця операція проводилася попри заперечення СБУ та без згоди відповідних державних органів. У результаті російські спецслужби, мовляв, отримали дані про розміщення на аеродромі "Канатове" особового складу Повітряних сил ЗСУ та українських літаків і це дало змогу армії РФ обстріляти летовище.

Передбачене покарання – позбавлення волі на термін від восьми до дванадцяти років. Засідання по справі у місті Кропивницький почались 12 квітня. До цього майже рік вони проходили в Києві.

Політичне замовлення?

Роман Червінський і його адвокати називають справу політично мотивованою та замовленою. Полковник вважає це помстою. Мовляв, це йому за те, що оприлюднив у 2021 році інформацію про зраду на рівні Офісу президента і зрив спецоперації щодо російських найманців приватної військової компанії "Вагнер". А звинувачення проти себе вважає сфальсифікованими. Стверджує, що спецоперація була погоджена.

"Це використання смерті військових для політичного тиску. Підозра ґрунтується на основі неповних односторонньо висвітлених, сфальсифікованих матеріалів", – заявив на одному з перших судових засідань Червінський.

Адвокати підозрюваного розвідника наголосили, що всі дії Червінського були узгоджені на відповідному рівні, а бомбардування аеродрому не було наслідком провалу операції, оскільки його обстрілювали і до цього.

Здебільшого Червінський пов'язує справу проти себе з історією "вагнергейту", хоча конфлікт між розвідником і командою президента Зеленського виник ще до провалу операції з арешту злочинців "вагнерівців"- улітку 2019 року і був пов'язаний зі справою Цемаха.

Цього бойовика "ДНР" і потенційного фігуранта справи про збиття рейсу МН17 в результаті складної операції українські розвідники вивезли з окупованого Сніжного на Донеччині, а потім переправили через лінію фронту. Далі його арештували в Києві.

Але через деякий час українська влада вирішила Цемаха обміняти. За словами Червінського, це начебто була головна умова для обміну полоненими, яку висунув російський президент Володимир Путін і на яку очільник України Володимир Зеленський погодився.

Після цієї операції Червінського звільнили з СБУ і він перейшов до ГУР, де знову організував ризиковану операцію - на цей раз із захоплення 33 "вагнерівців".

Після її провалу конфлікт розвідника і офісу президента – "вагнергейт" – вийшов на публічну площину. Зокрема, в своїх інтерв'ю Червінський натякав, що Андрій Єрмак, за його даними, є "агентом російського впливу".

"У мене є певні елементи оперативної інформації, які вказують, що ця людина, я не скажу, що працює в інтересах Росії, але бачить Україну з Росією братніми народами. Це така радянська ідеологія", – говорив розвідник в інтерв'ю Христині Бондаренко в грудні 2021 року.

Однак на пряме запитання журналістки, чи є в нього конкретні докази, що Єрмак – агент Кремля, Червінський відповів ухильно.

"У мене особисто на даний час є побічні ознаки, які говорять про це".

Сам Єрмак послідовно заперечує будь-які подібні закиди.

За словами адвоката Андрія Йосипова, на політично ангажоване розслідування може вказувати і те, що очільник СБУ Василь Малюк ще навіть до судового розгляду публічно оголосив Червінського винуватцем трагедії в Канатовому і назвав "негідником".

Такі заяви українських чиновників очевидно порушують презумпцію невинуватості, можуть розглядатися як тиск на суд і є недопустимим, на що неодноразовою вказував Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ).

Крім того, саме Служба безпеки України вела розслідування справи Червінського, а не Державне бюро розслідувань, як це передбачено законодавством. З ДБР кримінальне провадження передали до СБУ начебто через "неефективність".

Хто провалив "вагнергейт"?

Так, Роман Червінський дуже важливий свідок у справі щодо того, яким чином провалилась якісно розроблена спецоперація з арешту злочинців – "вагнерівців". Але, схоже, нитка клубка із усунення та пресування знакових свідків почала розкручуватись ще в 2021 році.

Саме тоді, в грудні, зі Збройних сил України звільнили колишнього главу Головного управління розвідки Міністерства оборони Василя Бурбу на підставі його ж рапорту.

При цьому ексрозвідник зазначив, що написав рапорт ще у вересні 2021 року, однак тодішній міністр оборони Андрій Таран відмовився його підписувати. Бурба пояснював, що в той час мало відбутися засідання тимчасової слідчої комісії Верховної ради у справі про зрив спецоперації із затримання бойовиків ПВК "Вагнера", на якому планували заслухати його свідчення, але засідання перенесли нібито через відсутність кворуму.

"Вони перенесли, я так думаю, тому що просто не хотіли слухати цю справу. І в цей час мене телефоном набрав міністр оборони (Андрій Таран – Gazeta.ua) і сказав, щоб я прийшов до нього до кабінету. Під час розмови я не погодився з його позицією щодо моєї участі у ТСК. Я написав рапорт на звільнення. У зв'язку з тим, що міністра було звільнено, я написав новий рапорт, який задовольнив новий міністр Олексій Рєзніков", – згадує Бурба.

З того часу розвідку Міноборони очолює Кирило Буданов.

Отже, Василь Бурба керував військовою розвідкою у той момент, коли готувалась спецоперація із затримання військових найманців приватної військової компанії "Вагнера", які воювали на Донбасі. Однак в Україні вирішили перенести її на кілька днів і спецоперація зірвалась: бойовиків затримали білоруські спецслужби та видали назад Росії.

Досі офіційно не повідомляється, хто винен у провалі операції.

Провалля ОП ?

19 листопада 2021 року екс-голова ГУР Міноборони Василь Бурба заявив, що 23 липня 2020 року отримав від делегованого президентом голови ОП Андрія Єрмака вказівку про перенесення фінального етапу операції із затримання "вагнерівців". Сам Єрмак цю інформацію заперечив.

29 липня 2020 року біля Мінська затримала 33 членів ПВК "Вагнера". Україна заявила, що серед "вагнерівців" було 28 осіб, причетних до військових злочинів на Донбасі, і СБУ зібрала достатньо доказів.

Офіс генпрокурора направив до Республіки Білорусь офіційний запит про екстрадиційний арешт затриманих "вагнерівців". Відповідь ОГП не отримав. За тиждень після українського запиту Білорусь віддала 32 "вагнерівців" Росії. В офісі президента України це назвали "прикрістю".

Пізніше Путін визначив перебування "вагнерівців" у Білорусі як "спецоперацію США".

Український журналіст Юрій Бутусов тоді ж інформував, що українські спецслужби понад рік готували операцію із затримання "вагнерівців". Задля цього їх і виманювали до Білорусі. Проте, за словами журналіста, коли на нараді в офісі президента силовики повідомили про фінальну стадію спецоперації, їх попросили відкласти її на декілька днів, після чого вона провалилася.

У СБУ та в Головному управлінні розвідки спростували свою причетність до підготовки цієї спецоперації, а керівник офісу президента України Андрій Єрмак назвав заяви "спланованою дезінформацією".

18 листопада 2021 року міжнародна група розслідувачів Bellingcat оприлюднила розслідування, присвячене спецоперації України з перехоплення літака з бойовиками ПВК "Вагнер". За даними Bellingcat, президент Володимир Зеленський та голова його офісу Андрій Єрмак намагалися відкласти операцію на тиждень, що негативно вплинуло на її подальше проведення.

Через тиждень, 26 листопада президент Володимир Зеленський під час пресконференції заявив, що, намагаючись втриматися на посаді голови ГУР, Василь Бурба ініціював сумнівні операції, зокрема щодо затримання членів приватної військової компанії "Вагнер". У відповідь Бурба заявив, що позиватиметься до Зеленського через такі звинувачення.

Накидали на вентилятор

За результатами підготовчого засідання суд може обрати декілька варіантів розгляду справи Романа Червінського. Справу можуть закрити, повернути назад в прокуратуру або призначити до розгляду. В останньому випадку, наголошує адвокат Йосипов, захист буде клопотати про допит в судовому засіданні колишнього очільника СБУ Івана Баканова і ексголовнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

Вони мають дати відповідь на ключове питання - чи була погоджена операція із виманювання російського пілота.

Баканов і Залужний, за версією захисту, начебто не просто знали, але й схвалили проведення спецоперації, що розбиває аргументацію слідства про "перевищення службових повноважень" розвідником. Крім того, ініційована операція нібито була не ССО, а СБУ.

За словами захисту, є документальні підтвердження того, що Червінський діяв не самостійно, а в складі робочої групи, яку офіційно створив генштаб для проведення операції. В цій групі крім Червінського, як представника ССО, були також працівники СБУ і військові Повітряних сил.

Однак, за даними "Української правди", Баканов під час допиту на стадії досудового слідства начебто наголосив, що знав про операцію, але на останньому етапі наказав її зупинити, а Залужний начебто так і не погодив остаточно її проведення.

В будь-якому випадку, підтвердити чи спростувати це вони зможуть лише тоді, якщо суд вирішить заслухати їх як свідків на засіданні. Це ключовий момент, який зможе показати, чи було перевищення повноважень з боку Червінського чи ні.

Крім того, сторона обвинувачення спирається також на висновки експертиз, які начебто свідчать, що операцію планував Червінський самостійно, не маючи на те повноважень, і вона була підготовлена недостатньо якісно.

Але декілька місяців тому генерал Валерій Залужний ще в статусі головкома написав звернення до суду із вимогою випустити із в'язниці та зняти всі звинувачення з офіцера – розвідника Романа Червінського.

На останньому судовому засіданні адвокати Романа Червінського кілька годин озвучували заяви й свою позицію щодо підозри. Після клопотання прокурорів, вирішили допитати свідка у справі у закритому засіданні. Допит тривав дві години. Після допиту свідка адвокат Віктор Василюк розповів:

"Свідок показав, що всі дії Червінського по переміщенню літака були погоджені аж до Залужного, що керувала у цій справі СБУ, котра є безпосереднім командуванням Романа Червінського".

Громадськість збурена. На кожне судове засідання підтримати Романа Червінського приходять більше 50 активістів, котрі вважають судилище над Романом Червінським політичним замовленням. Можна було б сприйняти звинувачення на адресу влади у переслідуванні патріотів як чиюсь маніпуляцію, якби в нас не було наочних історій судової розправи з ними - як громадськими активістами, так і військовими. Нагадаємо, досі не закриті справи щодо командувача захисту півдня України генерала Марченка, відкрите провадження проти захисника Києва Сергія Кривоноса і т.д. Загалом, наразі на фронті за Україну воюють чимало тих, проти кого не закриті кримінальні провадження.

Це за версією Банкової, фейк. Але про це кажуть самі захисники, над котрими тяжіють провадження і цьому немає спину.

×