Дипломат Залужний у Туманному Альбіоні: переродження генерала в політика

Тема дипломатичного "заслання" до Британії ексголовкома ЗСУ Валерія Залужного знову виходить у лідери запитів інтернет-пошуковиків.
Тож сподівання тих, хто вирішив різко вичавити генерала з рідної для нього військової стихії на те, що українці почнуть його забувати – не виправдались.

Як і стратегія Офіса президента розрахована на те, що занурившись у ще не до кінця зрозумілий, хаотичний, маніпулятивний світ дипломатичної політики, легендарний український генерал заплутається в ньому і розчиниться, як десятки пересічних політиканів.
Водночас, будучи зараз дотичним до оборони України в статусі генерала, у підпорядкуванні нового головкома ЗСУ Олександра Сирського, він гідно тримає паузу та не вдається до публічних звинувачень воєнно-політичного керівництва у хибах сьогоднішнього командування фронтом.
От і на чутки про себе що уже нібито формує команду в Британії, генерал реагує стриманим подивом.
Провладні блогери зауважують, що ексголовком може допомагати стабілізувати важку ситуацію на фронті як діючий генерал.
А для чого його тоді відправляли у відставку?
Наразі Залужний у Києві. Попри офіційні заяви, що агреман від Великобританії щодо призначення Валерія Залужного послом уже є, відповідного указу президента Володимира Зеленського ще немає. Однак, сам Валерій Залужний зазначає, що незабаром, у цьому місяці поїде до Британії.
Звісно, такі кардинальні професійні зміни вимагають серйозної трансформації. І якщо, гіпотетично, Валерій Залужний не пройде цей квест, то кумир мільйонів принесе своїм шанувальникам певне розчарування.

Імовірно, в Банкової саме такий розрахунок. Але це може зіграти злий жарт з президентом та його раттю. Адже в Лондоні давно й успішно функціонує центр навчання з управління кадрами, де й готують професійних управлінців-чиновників та навчають мистецтву неможливого, тобто хитросплетінням політики.
І ніхто Валерію Залужному не зможе завадити пройти таку професійну перепідготовку.

Відстояти державу

Нагадаємо, відставка Валерія Залужного стала однією із найрезонансніших кадрових подій у ході десятилітньої російсько – української війни.
Гармонія на початку великої війни між Зеленським і Залужним була лише в теорії. На практиці – протистояння, інтриги, викликані боротьбою Банкової за лідерство і рейтинги. Адже Ставка працює на телевізор. Українці були обурені: з якого добра – дива повносправного бойового генерала з колосальним ратним досвідом висмикують з ядра військових стратегів і відсилають якнайдалі в незнайому йому гущавину дипломатично - чиновницького Туманного Альбіону?
Яка така нагальна потреба в цьому? У нас що, тотальна "вибраковка" серед випускників Дипломатичної академії? Чи надмірне перенасичення викладачами рівня Залужного у тому-таки Національному університеті оборони, Академії сухопутних військ та інших вузах?
Українське суспільство вважає Валерія Залужного ефективним військовим керівником насамперед тому, що в лютому – березні 2022 року не була знищена українська держава. Також Залужний - той, кого зазвичай називають державним чоловіком. Він здатен поставити інтереси країни понад свої особисті. Чеснота, що серед політиків зустрічається дуже рідко.

 

Та вже навіть сама відставка головкома виглядала зразком комунікації рівня державника - жодних істерик чи ультиматумів. Аби лиш не було шкоди країні. А от щодо нібито непридатності бойового генерала - люди обурені, бо влада підлаштувала таке рішення. Чи поламала. У лютому ВЛК визнала Валерія Залужного та його друга, ексначальника Генерального штабу ЗСУ Сергія Шапталу непридатними до військової служби. "Щоб не плакать, я сміялась", - Леся Українка завжди актуальна.

Водночас, таким діагнозом влада ще чіткіше продемонструвала не самостійність військово-лікарських комісій, поставивши їх у позицію гротескних служб на сторожі планів Банкової та необхідних владі статистичних даних.

Ну що ж, непридатний до служби – придатний до політики. Життя – бентежне.
Звісно, що Зеленський відправляє Залужного в Британію не для того, щоби телефоном щебетати з ним, звіряючи політичну часову лондонського Біг-Бена з київською годинниковою вежею на Майдані, про нагальні потреби фронту та програмуючи збільшення допомоги від британців.
Є сумніви, що у нового посла України у Великій Британії буде можливість завжди телефонувати президенту, доносити йому потрібну інформацію, викладати власну думку й відстоювати, якщо буде необхідно, свою позицію.
Так само маємо сумніви, що Зеленський візьме слухавку, якщо йому, припустімо, телефонуватиме Залужний.
А якщо і візьме, то чи зможе президент спокійно вислухати рекомендації посла Залужного? Зважаючи на накопичене кожним роздратування один одним, котре, як стверджують посвячені, проривалось добірною лайкою на засіданнях Ставки.

Воювати технологіями

Логіка підказує, що головком Валерій Залужний свідомо прямував до своєї відставки. Він тривалий час перебував під наростаючим політичним тиском президента та його Офіса.
У Залужного непомітно для всіх нас, поступово висмикували повноваження.
Знавці кулуарних сценаріїв стверджують, що Верховний головнокомандувач і глава Офіса та окремі його заступники давали відповідні розпорядження керівникам окремих видів і структур ЗСУ, Нацгвардії, діючих на фронті підрозділів, що робило неможливим централізоване планування й управління обороною.
Головкома Залужного перестали допускати до зустрічей із воєнним керівництвом НАТО, на засідання Альянсу та обмежили реалізацію його впливу й можливостей для переговорів щодо озброєння ЗСУ.
Чи міг Валерій Залужний залишитися в Україні та займатися політикою, як від нього очікували ті, хто вбачав у ньому альтернативу малопрофесійній владі?
Так, напевне, міг створити свою громадську організацію і взятись за формування команди. Але, принаймні зараз, він не захотів цього робити.
Водночас, незважаючи на те, що Залужний не формував своєї політичної команди, він проявляв себе як політик. Скажімо, декілька місяців тому, головком Валерій Залужний написав звернення до суду із вимогою випустити із в'язниці та зняти звинувачення з офіцера – розвідника Романа Червінського.
Дві останні статті Залужного в популярних іноземних виданнях The Economist і CNN, - стратегічні й протестні одночасно, де він прорахував війну математично і вимагав прийняти його стратегію, - також можна вважати політичними кроками.

Розуміючи війну, як певну математику, генерал Валерій Залужний волів залишатись більш незалежним і віддаленим від політиків та цивільних чиновників. Тому й змушений був виступити зі стратегією війни проти росії в іноземному CNN. До речі, тут він акцентує увагу на активізації ведення війни технологіями, а не людьми.
Ці статті стали викликом для президента Володимира Зеленського. Йому залишалось або погодитись і стати поряд із Головкомом, або призначити іншого та взяти на себе відповідальність за подальшу війну. Зеленський вибрав останнє.

Водночас, проти Валерія Залужного ще в квітні 2022 року почали відкривати кримінальні провадження, за якими його можуть притягати. Ці справи тримають у секреті.

Звісно, є припущення, що якби він залишився в Україні і почав займатися громадсько – політичною діяльністю, то можливо міг би пережити атаку вірних режиму силовиків. Мовляв, був би під непробивним громадським захистом.
Адже ми бачимо, як очікувано бурхливо відреагувало суспільство на відставку головкома. Однак, сценарій міг би бути й іншим. Схожим з тим, який проживає ексрозвідник Червінський.

Адже відомо й горобцям з Хрещатика, що є "традиції" і ми поки що нікуди від них не можемо подітися. ВЧК, ГПУ, ОГПУ, НКВД, МГБ, КГБ…. - методички одні й ті ж самі? Тільки обгортки міняються?

Енциклопедія стратегії війни

Одна з основних версій відставки полягає у тому, що ОП вбачає в Залужному конкурента з надзвичайно високим політичним рейтингом та безпрецедентною підтримкою українців.
Головком Залужний, попри провідну роль президента Зеленського, чи не єдиний носій масштабної історії сучасної війни з Росією. Саме він найбільше і найреалістичніше бачить увесь фронт, розуміє замисли російського генштабу і може створити стратегічні базові системи оборони для підготовки поразки Росії.
І в публікації своєї стратегії в CNN Валерій Залужний закликає перейти до сучасного типу війни: з цифровим полем, радіоелектронним контролем операцій, поєднанням ударів БПЛА із кіберзасобами тощо. За єдиним замислом із використанням штучного інтелекту (ШІ).
Він вважає, що треба невідкладно переходити до реалізації мережецентричної війни в нових умовах. Залужний описує новий тип маневрової, безконтактної, віддаленої війни із переходом від традиційних засобів ураження до високоточних і технологічних.

 

Але для цього необхідна "абсолютно нова державну система технологічного переозброєння". Державні політичні керманичі його не чули. Чи робили вигляд, що не чули. Хоча, президент прийняв один з пунктів плану Залужного, оголосивши про створення державного органу з безпілотних систем. Однак ексголовнокомандувач мав на увазі не разове, а системне забезпечення ЗСУ високотехнологічними засобами.

Після оприлюднення в CNN стратегії Залужного, главі держави потрібно було б віддати Генштабу реалізацію нової філософії підготовки та ведення воєнних дій з урахуванням обмежень і швидкого опанування нових спроможностей.
Щоб не тільки знищувати ворога, а й забезпечувати існування самої державності. Меншими ресурсами нанести такі втрати Росії, які б зупинили її агресію і на майбутнє.
Ми вже говорили, що в президента немає власної стратегії війни з Росією. Крім, сподіваємось, бажання її перемогти. Його команда не володіє уявленням можливостей у цьому напрямку. От і ще одна суть конфлікту між ЗЕкомандою та ексголовкомом.
Влада на Банковій бачить війну, не як окрему, специфічну воєнну сцену, а як політику гри на її периферіях.

Друге пришестя на паузі

Отже, Банкова не захотіла, щоб у країні перебував генерал, чий рейтинг зростатиме й зростатиме. Оточення Зеленського неприємно дратується тим, що Залужний у короткий термін може перетворитися на того політика, на котрого неминуче ставку зробить вся політична і суспільна опозиція.
Неможливо спрогнозувати подальший розвиток подій. Але вони можуть прискорити розвиток кризи навколо президента, на якого вже лягла вся відповідальність за провали та невдачі. Як на фронті, так і в питаннях внутрішньої політики.

Тотальне перезавантаження майже всієї команди стратегів ЗСУ в момент складної кризи на фронті й заміна їх командою хоч і хоробрих та ефективних фронтовиків на чолі із Олександром Сирським та генералами, без тривалого стратегічного й оперативного завантаження в управлінні війною, – відчайдушний та ризикованим крок президента.

Водночас, про які рейтинги, відповідно й вибори можна думати, коли війні кінця – краю не видно? Чи видно? І вибори не така вже й далека перспектива? Але тоді участь у виборах зможе взяти й Залужний, якщо захоче.

А тим часом на століття вперед нам вкотре створюють хрестоматійний епізод історії України про підлий удар у спину героям у поворотний момент.
У Залужного є час на те, щоб напрацювати компетенції, яких йому бракує та зрозуміти, чого хоче він. У нього є час врахувати помилки Зеленського, який вирішив іти в президенти задовго до 2019 року. А потім упродовж декількох років займався лише підготовкою до перемоги за це крісло, абсолютно ігноруючи важливі питання: навіщо, з ким та що я зможу дати своїй країні?
Він замінив ці всі серйозні роздуми та зважування політичною рекламою - фільмом "Слуга народу".

У Валерія Залужного на відміну від Володимира Зеленського зразка 2014 року є план змін. І можливо він здатний вдихнути нову енергію в життя країни.
Тому, ймовірно, саме із лондонського "заслання" Валерія Залужного все тільки починається.
Не даремно ж він сказав перед відставкою: "Нам важко, дуже важко - але вже ніколи не буде соромнно".

×