– Покупаем доллары-евро, – припрошує вулична продавщиця іграшок біля універмагу "Дитячий світ" у Києві.
За сумісництвом працює міняйлом. Долар у неї по 16 гривень.
– Чому так дорого? – запитую.
– Курс государство отправило в свободное плавание. Вот он и заплыл уже дальше некуда. Кризис, девушка. Берите, а то завтра дороже будет, – попереджає.
За рік американська валюта подорожчала вдвічі. Ціни майже на всі товари зросли на 30–50 відсотків. 2015-й буде ще складнішим, прогнозують.
– Яка це криза, якщо моя мати в свої 64 роки ще працює? Донькам із зятями й онуками допомагає, – каже знайома Марина. Трудиться медсестрою в поліклініці. Чоловік робить ремонти, діти вчаться в університетах. – От у дев'яності було чорт знає що. Мені злегка за 20. Розведена, з малою дитиною на руках. Які там аліменти? На роботі на півставки перевели, і ту не платять. Батьків скоротили. Пам'ятаю, дає мама моєму тоді 3-річному малому грошей на шоколадку. А він просить її купити. Бо я на них візьму макаронів. А зараз – пісня, а не життя. На дві роботи ходжу, платять вчасно. Чоловік розривається між замовленнями. Картоплі повен погріб, морква-цибуля-капуста вродили. Консервації банок 300.
Марина прощається – поспішає на ринок:
– Треба муки, цукру, круп набрати й відро олії. І ще тобі скажу: я весь час у кризі живу – при Союзі, в дев'яності, зараз. Це називається – стабільність.
4 
1
Коментарі
1Шановні жінки.Не головне в житті уміти цвях забити,чи борщ зварити.Головне це кохання.Я таке довго шукав.А дзвінок зремонтувати можна і майстра позвати.
Сусідка найняла майстрів дах перекрити. Пару тижнів була робота, як сорочині діти, старалися представники різних фірм, давали всьому лад. Коли вивезли будвідходи і позамітали, повернувся чоловік. Всі веселі - всі сміються.
Кохання тепер і їж - заявив новоспечений чоловік своїй новоспеченій дружині у холодній і порожній кімнаті. Як же голодному ...?
А взагалі Ви давно одружені? Ваша дружина теж вважає що цвях забити неважливо? Чи вона не варить борщів ви не забиваєте цвяхів і всім все добре?
Пані Ларисо.Одружений я вже 20 років.Жінка навчилась і борщ зварити і паску спекти.А головне народила і виховала чудових дітей .За що люблю і ціную.Стосовно мене.Вмію дім побудувати,криницю викопати,паркет настелити і т.д.Хоча це не є моя основна робота.І всеж повторюся,що це нічого не варте ,якщо в домі не має любові та поваги.Бо тоді і борщ пересолений і цвях криво забитий.
ідеального чоловіка. На папері не важко написати хороші слова. Чи цінує дружина ваші '+'. Завжди варто вислухати обидві сторони, а то жінки, як сороки, а чоловіки в собі все носять. Часто п'ють, замість того, щоб говорити та щось змінити.
На рахунок ідеального чоловіка це до ALFа.Я себе таким не вважаю.Те що багато вмію.Так у Лесі Українки є хороша казка.Називається "Біда навчить".Чи цінує дружина мене?А ви як гадаєте?
Варто і дружину почути. Та якщо не пішла від Вас, значить між Вами ЩОСЬ таки є : довір'я і повага = Любов.
Особисто для мене те що жінка нерозійшлася з чоловіком після 20 років шлюбу говорить, що може бути два варіанта. Перший - ніхто кращий не підвернувся. Другий - таки любить. І впевнена, що ці варіанти не єдинственні
Тарас Чубай якось сказав, що в Америці цінується, коли чоловік уміє грати на музичному інструменті, а у нас ремонтувати унітаз. Справжній чоловік не соромиться, якщо жінка уміє щось робити краще за нього, а нормальна жінка не дорікатиме. Що ж це за чоловік такий, якого, крім як за прибиту поличку, і похвалити немає за що?
А чого не може бути що чоловік і унітаз вміє полагодити і на гітарі грає? Інше питання коли чоловік уміє щось робити добре а все одно все в хаті робить жінка. Одна моя родичка дізналася що її чоловік вміє смачно готувати коли попала в лікарню з апендицитом. Раніше він приходив додому й чекав поки прийде з роботи жінка наварить їсти і погодує. Багато залежить від жінки. Якщо розрішити чоловікові тільки грати на гітарі він ніколи не підійде до унітаза
Опитування молодих нідерландських респонденток (середній рівень - трохи вище за середнй) десь у 2004 р. на тему "Чоловік вашо мр " масово виявили окрiм стандартних "спортивний, вірний. розумний, високий, КРАСИВИЙ, освічений, забезпечений .."(та інш.) )))))) ще й таке, як "надійний, дуже охайний, щедрий, щiрий, не нудний, щоб iз ним було цікаво, iз дуже хорошими смаком (особливо в одязi!) i почуттям гумору, щоб добре знався на мистецтві...".
Як в анекдоті : чоловіка красивого, чуйного, щирого, роботящого, непитущого хотілося б побачити
Цікаво, чи можуть нідерландські респондентки гідно виглядати на фоні таких "чоловіків їхньої мрії"? Мені здається, що важливо не лише цінувати позитивні риси коханого, а й вміти миритися з недоліками. Nobody is perfect.
Читати - "Чоловік вашої мрії" !
"Мій чоловік може", данська розважальна телепередача, дає можливість подружнім парам продем. на що вони здатні та виграти приз - 50 тисяч.
Якби така передача була на Україні то її учасники виграли б по гривні
Та я не ображалася а просто дякувала. І вам всього найкращого
Ой вибачте мене свинюку таку. ВЕЛИКЕ СПАСИБІ!
Вав які страсті
Ганс майте совість відпишіть гарній дівчині. Як людина що знає походження чушки Ви мали б не порушувати етикета листування 
Чоловіки скажіть а хіба хоч одна жінка вимагала від вас бути ідеальними? По суті, що жінці треба? Почуватися захищеною, усвідомлювати, що вдома зрозуміють і допоможуть. Щоб не був жлобом був вірним. Щоб вчасно міг зупинити сварку. Щоб не соромно його на людях показати ну, щоб не носив спортивки з лакірованими туфлями. Ну і картину щоб без контролювання умів прибити куди ж без цього. І це що так важко?
Так и мы же вас – тоже. За "недостатки" критикуем, а как без них бы было – ещё вопрос.
Тот был - первый - гордым,
Правильным был, твердым, -
Ну да Бог ему судья, да был бы жив.
Сквер листву меняет,
Дочка подрастает...
И пустяк, что не наточены ножи.
[Дивлячись у дзеркало] А от і бувають, а от і бувають!!!
[Зашарівся від надлюдської скромності]
Може звернутися до латинсько? ?
я мала наувазі як додавати фотографії на аватару
А хто підкаже як додавати фотографії як у Григорича? Куди що тиснуть? А то я тут новенька...
От поки я був відсутній, тут вже мене випередили та все вирішили. До того ж, Лоро, справедливіше Вам залишитися під своїм ніком, а новому коментатору обрати якійсь інший. Бо, Ви оберете щось новеньке, а через місяць його хтось скопіює. І Вам тоді знову перейменовуватися. Так ніякої фантазії не настачитись. Отже – все Ви вірно вчинили, Лоро. Крім того, Ви тепер маєте змогу додавати у свої коментарі зображення та посилання. Як то кажуть, не було б щастя…
Мені дуже портрет Григорича подобається. Де схожий такий взяти, Віко, не знаєте?
А ось і Я!
Ще треба якийсь фейс вліпить.
Дякую, так і зроблю. Тим паче, що я була зареєстрована під таким ніком для участі в фотоконкурсі, (панорама Києва - то було моє фото) тільки пароль не можу згадати.)))))
В смислі?
Тезко не переймайтеся так. Я от 24 роки була Лорою, а тут з'явилася ще одна Лора ) Ну і я.... вирішила зареєструватися Ларисою
Назва статті нагадала старовинну мудрість. У житті кожної жінки є дві головні мети: 1) відшукати ідеального чоловіка своєї мрії; 2) позбутися цього бридкого мерзотника.
ідеального чоловіка сама жінка виліплює, потім інші поглядають на готове
Отже сировина, з якої вона його виліплює вже зовсім нічого не варта?
В мене в колеги чоловік всі гроші спускав на автомати. Вона приносила на роботу котлети які пожарила сама і казала, що це він жарив. На день народження він її поздравив відкриткою з восьмим березня, хоча народилася вона в лютому. Так вона собі купила золотий браслет і казала всім, що то чоловіків подарунок. А коли вони розійшлися купує синові іграшки і каже, що це від батька. Ліпи не ліпи якщо матеріал попався бракований навіть найкращий скульптор не поможе
Ну, йдучи шляхом Вашої логіки, можна сказати, що сировина була гарна, а скульптор все зіпсував. Замість ліпити – вдавав (імітував) творчий процес перед своїми колегами. Хоча по-людськи я, звісно ж, на боці Вашої знайомої. Надто вже неприємний екземпляр їй трапився. Якщо вдумливо підходити – все має значення: і сировина, і скульптор, і майстерня (студія), і навіть поради критиків та глядачів.
Та моя знайома до одруження наче нормальна жінка була. А коли вийшла заміж і оте все почалося стала ходити до ворожок. Заклала у ломбарді той браслет, що купила сама собі на день народження і заплатила ворожці, щоб та зняла "зглаз". Після того чоловік всі коштовності виніс із хати на автомати. Так вони і розійшлися. А до чого я це веду, що іноді сировина більше ліпить скульптора ніж навпаки
і кажуть: пощастило їй. А насправді там багато її мудрості і любові.
Лоро, вірно кажуть, що пощастило їй. Саме за її мудрість та любов і винагороджується вона (обоє вони винагороджуються) людським щастям.