За вбивство Аміни Окуєвої нікого не затримали

 

Сьогодні, 30 квітня, виповнюється 6 місяців із дня загибелі лікаря, громадської активістки і військовослужбовця чеченського походження 34-річної Аміни Окуєвої. Увечері 30 жовтня 2017 року 10 кілометрах від Києва, на залізничному переїзді в селищі Глеваха, невідомі розстріляли автомобіль, в якому вона їхала разом із чоловіком Адамом Осмаєвим. Від влучень в голову Аміна загинула на місці, Адама тоді госпіталізували з пораненням в ногу. За вбивство Аміни Окуєвої нікого не затримали.

"Це класична засідка була. У затишному місці, на повороті, військова така засідка. Ми переїхали переїзд і там Г-подібний поворот, і на другому повороті раптово почалася стрілянина автоматична. Я відразу по газах. Аміна поруч зі мною сиділа. Обстріл йшов з правого боку, він буквально кілька секунд тривав, поки я не вийшов із зони обстрілу. Але за ці кілька секунд, на жаль, у неї поцілили. Я зупинився, думав, почнуть добивати, підійде хтось. Але ніхто так і не підійшов, вони виявилися боягузами і втекли. Тоді я почав уже Аміною займатися. Вона була вже без свідомості. Їй потрапила куля в голову, розтрощила череп. Я намагався, "Целлоксом", який ми завжди з собою носимо, зупинити кров. Але вона через якийсь час перестала подавати ознаки життя", - розповідав тоді Адам Осмаєв.

 

Народний депутат Антон Геращенко тоді заявив, що слідство розглядає дві основні версії вбивства Аміни Окуєвої.

"Це дії російських спецслужб, убивство з метою дестабілізації громадсько-політичної ситуації, створення атмосфери терору і жаху в Україні, а друга – це дії осіб, які перебувають на території Чеченської республіки, це помста Адаму за те, що він пішов проти Рамзана Кадирова і його оточення", - сказав Геращенко, додавши, що будуть розглядатися й інші версії.

За його словами, наімовірніше, убивць було двоє: один чекав на повороті з Одеської траси і давав сигнал другому, який засів у кущах зі зброєю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Аміна Окуєва написала заповіт у червні

Адам Осмаєв - уродженець Чечні. Аміна Окуєва народилася в Одесі, пізніше жила в Москві і Грозному, в 2003 повернулася в Україну. Була двічі у шлюбі. Першим чоловіком був Іса Мустафінов, з ним Окуєва була одружена до його смерті у 2000—2003 роках. Другим чоловіком був Іслам Тухашев (прізвище за документами — Окуєв), депортований з України за порушення режиму перебування іноземців та пізніше засуджений у Росії до довічного ув'язнення за вбивство співробітників російських спецслужб в Інгушетії. З Адамом Осмаєвим познайомилася 2009 року. Офіційно у шлюбі з ним Окуєва не перебувала. Виховувала сина - 15-річного Шаміля Мустафінова.

 

У 2014 подружжя вирушило добровольцями на Донбас, служили в полку міліції особливого призначення "Київ". У лютому 2015 го, після загибелі командира Іси Мунаева, Осмаєв очолив Міжнародний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва. Зараз батальйон в бойових діях на сході України участі не бере.

Аміну Окуеву поховали 1 листопада в Дніпрі за мусульманськими звичаями. Публічного прощання не було, час і місце близькі тримали в таємниці, побоюючись можливих терактів.

×