Про військове забезпечення, про "денеерівців", котрих Кремль використовує як "гарматне м'ясо" розповів доброволець батальйону "Волинь" Микола Устименко. Із зони АТО на Миргородщину Полтавської області чоловік приїхав у короткотермінову відпустку.
"Півтора місяці перебував у Вільховатці. Там стрілкових боїв не було. Були в основному обстріли "Градами" та мінометами. А останні півтора місяці був у так званій "Дебальцівській кишені" біля Кіровського. Мій блок пост– це Малоорлівка. Доводилося розмовляти із людьми з того боку. Вони себе українцями не вважають. Слухаєш їх, то наче б то за Україну тягнуть руку. Але в ході розмови з'являються різного плану обмовки типу "ваша армія". Тобто українську армію своєю вони не вважають. І себе українцями вони, переважно, теж не вважають. Це люди, завезені на територію Донеччини у 30-ті роки із Росії. Це , фактично, окупанти", – розповідає Микола Устименко.
Пояснює, "денеерівців" бачив в основному на відстані 300–400 метрів, коли, бувало, лізли нахрапом на позиції українських військ. У військовому плані забезпечені так же, як і українські вояки, а то й гірше.
"У російської регулярної армії та в кадировців , то там серйозне забезпечення. А самі сепаратисти, то вони - шантрапа. Їх на нас пхають як м'ясо. Вони воювати не хочуть. Їм, відверто кажучи, все це вже задовбало. Бувало, хлопці із розвідки підуть туди, щоб домовитися не обстрілювати одне одного. То було, що по тижню не стріляли ні сепаратисти, ні ми після того, як домовилися. Але їх постійно підпихають чечени та москалі",– розповідає доброволець.
2 
1
Коментарі
4