"Без батьків залишилось 10 дітей" - на шахті "Степова" стався вибух і обвал

8

Фото: Ярослав Тимчишин

У селі Глухів Сокальського району на Львівщині внаслідок вибуху обвалилася гірська порода в шахті №10 "Степова" ВАТ "Львіввугілля" на горизонті 550 м. Гірники в той час проводили ремонтні роботи у новій лаві, де готувалися видобувати вугілля. Вибух стався о 12:46 2 березня 2017 року.

На аварійній ділянці шахти працювали 34 гірники, з яких загинули восьмеро: 26-річний Микола Білоусов, 32-річний Олександр Клак, 39-річний Ярослав Мелешко, 42-річний Василь Михнич, 41-річний Тарас Коліда, 37-річний Володимир Лозинський, 37-річний Іван Бігун, 18-річний Тарас Старошельський. 23 гірники отримали опіки шкіри та дихальних шляхів.

"Причиною вибуху стали незадовільний технічний стан вентиляційного та електромеханічного обладнання, що призвело до скупчення метаноповітряної вибухонебезпечної суміші" – йдеться у повідомленні прокуратури Львівської області 27 січня 2018-го.

Михайло Волинець, голова Незалежної профспілки гірників України повідомляв, що вибух стався через застосування кабелю, який не відповідав правилам безпеки роботи.

"Комісії виявили, що 10 метрів цього кабелю просто зникли на стику лави і конвеєрного 119 штреку. Це було зроблено для того, щоб приховати одну з реальних причин аварії", - повідомляв Волинець.

Уряд виділив сім'ям загиблих гірників по 500 тисяч гривень. Уже за 2 дні шахта відновила роботу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ті, хто не бачать неба" - цікаві факти про шахтарську роботу

Загиблий Василь Михнич із села Себечів Сокальського району на шахті пропрацював більше 10 років. За рік перед загибеллю повернувся з АТО.

"Його мобілізували як військовозобов'язаного. Всі з села відкупилися, а він не хотів. 10 місяців відслужив. Отримав статус "учасника бойових дій". Мали пільги на комунальні. Після смерті чоловіка, нам всі пільги зняли, – каже дружина загиблого Леся Михнич.

Про аварію дізналася від односельчан.

"Тоді 2 березня сказали люди з села, що на шахті аварія. Я почала дзвонити на шахту. Нічого не дізналась. Тоді приїхала. Нас з дружинами інших загиблих навіть на територію не пускали. Ніхто не вийшов навіть і нічого не пояснив. Ми шукали чоловіків в Червоноградській лікарні, але їх там не було. Потім приїхали в морг і вже там нам показали тіла на впізнавання. Нашому синові тоді ще і трьох років не було. Боюсь, що не буде пам'ятати тата. Я тепер його сама виховую. Живу в селі і доглядаю ще своїх старих батьків. Ми з чоловіком купили хату і почали добудовували там кухню, ванну. Він не встиг того закінчити. Тепер я сама з будовою. Трохи хлопці з шахти приходили допомагати".

Звинувачує в трагедії керівництво.

"Всі знали, що шахта загазована. Економили світло там. Не на повну потужність повітря качали. Чоловік виконував всі накази керівництва. Дуже сумлінним був. І в селі, хто просив що помогти, нікому не відмовив. Вів здоровий спосіб життя. Любив кататися на мотоциклах. Був добрий чоловік і турботливий батько. А всього без батьків залишилося після аварії 10 дітей".

Олександр Клак із Червонограду безперервно пропрацював на шахті 15 років. У нього теж залишилась дружина і трирічний син. Був на посаді гірничого робітника очисного вибою.

"Тепер сама виховую сина. Він ходить в дитсадок. Я почала навчатися в університеті на юриста. Чоловік був працелюбним, наполегливим. Але в той час не обурювався ні за зарплату, ні за технічні умови. Казав: "Мушу йти. Ми є важливою ланкою, яка потрібна державі", – розповідає Галина Клак.

Про аварію дізналася від свекора.

"Стефан Григорович подзвонив і сказав, що певно Саші більше нема. Свекор сам пропрацював на цій шахті 20 років. Був там ще на етапі її будівництва. Їхали то на шахту, то в лікарню, аж після обіду я побачила його тіло. Виявилось вони не були потрібні державі. Платили копійки — ледве до 8 тисяч зарплата дотягувала, ще й затримки постійні були.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Для потерпілих на "Степовій" створили благодійний фонд

У Володимира Лозинського із села Яструбичі Радехівського району залишилася дружина і троє неповнолітніх синів. У Тараса Коліди з сусіднього села Поздимир теж дружина і двоє дітей школярів — син і дочка. Обидва загиблих не встигли добудувати власні будинки.

Ярослав Мелешко із Яворівщини виконував обов'язків начальника ділянки. Його дружина і дочка теж працювали на шахті. Після трагедії дружина звільнилася. Дочка далі працює у плановому відділі. Син уже студент. Молодший син — ще школяр.

Іван Бігун був родом із села Хлівчани Сокальського району. Залишилась дружина із двома неповнолітніми доньками.

Наймолодший серед загиблих Тарас Старошельський – кілька днів не дожив до свого 19-річчя. Був єдиним опікуном у хворого батька та бабусі. Мати його померла. Мав дівчину. Збирався одружуватись. На шахту влаштувався за кілька місяців перед загибеллю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Родичі загиблого шахтаря розповіли, кого звинувачують у трагедії

Миколу Білоусова посмертно визнали винним у аварії. У той час був відповідальним за зміну. Освіту гірника здобув у Дніпропетровському гірничому університеті. Його мати виховувала без батька. Після загибелі єдиного сина залишилась сама.

4 березня 2017-го Gazeta.ua публікувала відео, де постраждалі шахтарі розповідають про перебіг аварії.

Кримінальна справа по загибелі шахтарів перебуває на етапі досудового розслідування. У грудні 2017-го підозру оголосили майстру дільниці шахти, який на той час обіймав посаду в.о. заступника директора з охорони праці шахти. Перебуває під домашнім арештом. Відсторонений від роботи.

У 2018 році ще двом керівникам дільниць повідомили про підозру та обрали запобіжні заходи, за те, що "не забезпечили належну роботу систем контролю метано-газової суміші, відповідне вентилювання дільниці шахти, не вивели працівників із небезпеки, а також не вжили заходів до знеструмлення дільниці". Вони перебувають під нічним арештом та відсторонені від посад.

"Після аварії у нас змінився директор шахти. Проявив себе як мудрий керівник. Підняв моральний дух на шахті. Виконуємо план з видобутку вугілля. У відділку, де сталась аварія, дві лави тепер не працюють. Техніку безпеки довели до потрібних вимог, бо шахта постійно на контролі різних служб. Заробітна плата виросла на 45%. Середня тепер становить 14 тисяч гривень", – говорить голова профспілки гірників шахти "Степова" Василь Семканич.

×