17-го серпня у суботу відспівали панахиду за 13-річною Віталіною Позняк із Черкас. Дівчинка померла рік тому. До церкви прийшли рідні і друзі. Потім поїхали на цвинтар.
- Завжди тут живі квіти. І літом, і зимою. Щодня приїжджаємо на кладовище до могили доньки, говорить мати дівчинки 41-річна Оксана Галайко.
Минулого літа Віталіна відпочивала у санаторії "Сосновий Бір". Їй раптово стало зле – розболілась голова. Працівники звернулися до медиків лиш через 40 хвилин - після того, як дитина почала непритомніти. Віталіна померла у кареті "швидкої". Причини її смерті залишаються таємницею. У поліції досі розслідують смерть дитини. Підозру нікому не оголошено.
Найбільше бажання рідних дитини - щоб винних у її смерті покарали. У відповідь натикаються на мовчання та опір чиновників.
- Донька відпочивала в санаторії 7 разів поспіль - кожен рік на канікулах влітку. Особливо останній рік дуже хотіла.
До кімнати доньки мама дівчинки намагається не заходити. За півроку після смерті Віталіни в кімнаті майже нічого не змінилось - на своєму місці, немов чекаючи на її повернення, лежать шкільні зошити, у шафі - форма.
- Досі у кімнаті лежать її іграшки, книги, речі — усе стоїть, як і стояло. Нічого не чіпали, - розповідає мати.
Дічинка була надзвичайно відповідальною. На неї завжди могли розраховувати друзі та учителі.
"Часто згадую про Віталінку. Зберігаю вдома зошити. Передивляюсь грамотно списані її рукою сторінки. Всоте перечитую твори у контрольному зошиті. Здібна дівчинка, талановита ученичка. Світла пам'ять" - написала у Фейсбук вчителька 57-річна Ольга Дяченко.
Пережити горе матері допомагає церква. Жінка регулярно ходить на бесіди з отцем Юліаном Шереметом. Говорить, що його розповіді про вічність душі допомагають справлятися з втратою.
- Була для мене найкращою. Мала багато друзів. Улюблені подружки Анастасія Артеменко і Руслана Горбатюк досі переживають втрату. Настя у санаторії була з нею до останнього — на її очах усе сталося. Дружила з хлопчиками — Сашою, Дімою, Богданом. На останній день народження до неї прийшли аж 10 хлопчиків і лиш дві дівчинки.
Мріяла стати лікарем. Була відмінницею. Закінчила 7 клас.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Непоправна втрата і великий біль" - помер Роман Вірастюк
- Була спортивною. Займалася легкою атлетикою. Ролики, ковзани, велосипед любила. Надзвичайно цікавилася баскетболом. Любила місцеву команду "Черкаські мавпи". Активно вболівала на їхніх матчах. З кожним гравцем у неї є світлина. Останні два роки з ранку до вечора про гравців щось мені розповідала. Відвідала усі їхні матчі у нашому місті. Грала й сама. Хотіла потрапити саме в їхню команду. Навіть на Говерлу піднялася у шалику з символікою цієї команди. На пам'ятному надгробку навіть вигравіювали збоку логотип "Черкаських мавп". Після смерті Віталіни команда надсилала лист зі співчуттями і навіть грошима допомагали.
Народження доньки - це найяскравіший момент життя для її батька. З нею ж, на жаль, пов'язані і найтрагічніші моменти в його житті.
- Донечка завжди була життєрадісна, усміхнена, цілеспрямована. Була дуже здібна, каже батько 40-річний Ігор Позняк. - Пам'ятаю як хотіла навчитися кататись на лижах. Інструктори були зайняті. Сам пояснив, показав і вона поїхала. За день лише раз впала. Ледве забрав додому. У неї вистачило сил та духу піднятися на Говерлу, це також була її мрія. Тепер живемо лише спогадами. Майбутнє забрали.
Коментарі