Похорон Івасюка став масовою акцією: дата

Композитора, поета й співака Володимира Івасюка проводжали у Львові в останню путь 22 травня 1979 року. За чотири дні до цього його тіло знайшли в лісі на території військової частини. Нині офіційно відомо, що вбивство організувало КГБ.

Понад 100 пісень, зібрані й оброблені народні пісні, музика до вистав і камерні твори залишив після себе 30-річний Володимир Івасюк. Одні з відомих - "Червона рута", "Водограй", "Я піду в далекі гори". З моменту поховання його творчість була неофіційно заборонена.

Попрощатись із композитором приїхали тисячі шанувальників з усієї України. Щоб потрапити до Львова, вигадували різні історії. Адже міліція та КГБ робили все для того, щоб багатьом закрити шлях. Комуністи боялися, що похорон Володимира Івасюка може перерости в бунт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Творцю "Червоної рути" було б 72: у чому геній Івасюка

"То була перша непокора людей владі. Своєрідний протест, виражений приходом на похорон. Це ж було по всіх організаціях збори, комсомольські, профспілкові, щоб людей не пустити. А це не вдалося, було схоже що люди протестували. Я чув від людей, як вони казали, - а чого ви мені маєте забороняти на похорон піти? Я піду. А що зробите? Зробите - боротимемось", - пригадував шваґер померлого, фотограф Любомир Криса.

Похорон Володимира Івасюка перетворився на масову акцію. Домовину з тілом композитора друзі несли на плечах від його дому аж до могили. Уздовж дороги стояли люди, тримаючись за руки.

"Людей було багато. Вони стояли на балконах, на дах вилізли, сиділи на деревах. Люди збурилися, коли до будинку Володі приїхала машина від консерваторії, "ЗІЛ" із бортами. Чув, як люди говорили: "Ми його на руках понесемо", - продовжував Любомир Криса.

Багато тих, хто був на похороні, після нього втратили роботу або потрапили за ґрати. Біля могили Івасюка цілодобово чергували працівники КДБ, вони стежили, хто приходить, спалювали записки, які люди залишали. Кілька разів могилу митця сплюндрували, вона горіла.

×