Мабуть, хтось ще очікував на диво у Вільнюсі. Та його цілком прогнозовано не сталося – Янукович не підписав Угоду про асоціацію з ЄС.
Він навряд чи розуміє, що заподіяв – і Україні, і собі особисто. Очевидно, розуміння прийде пізніше, можливо вже незабаром.
Янукович остаточно втратив довіру в очах західного світу. Швидше за все, тепер у відносинах із Європою та США він повернеться до стану так званої м'якої ізоляції 2012 року. На довшу перспективу це може означати дедалі жорсткіше ставлення до нього та "сім'ї" з боку західного світу з можливим санкціями в разі зміцнення диктатури.
Янукович завдав собі величезної іміджевої шкоди, і не лише в очах Заходу. Він остаточно ствердився як непередбачуваний політик, здатний протягом короткого часу кардинально змінити свою позицію. Зовнішньополітичний кульбіт Януковича є гарним уроком для інших країн, які безперечно матимуть на увазі такі особливості українського керівництва. На жаль, дії межигірського монарха асоціюються з державою, яку він очолює. Це надзвичайно послаблює її позиції на міжнародній арені. Україна Януковича постає такою ж непередбаченою державою та ненадійним партнером, як і її президент.
Звичайно, нині дуже радіють у Кремлі. Янукович думає, що відмовою від євроінтеграції він вирішив проблеми з Путіним – звичайно ж, ні. Справжні проблеми лише тепер починатимуться. Зруйнувавши відносини з Євросоюзом, Янукович остаточно розв'язує руки Росії. Тиск Кремля посилюватиметься, особливо після успішного випробування ним економічних важелів впливу. Тим більше, що Київ особливо і не опирався. По-суті, за допомогою загрози торговельних санкцій Москва тепер може вимагати від Януковича будь-чого. Її кінцевою метою є затягування України в Митний союз, і вона робитиме це ще активніше та нахабніше.
Ще одним позбавленим будь-якого зовнішньополітичного глузду кроком стала пропозиція Києва щодо тристороннього формату діалогу з Євросоюзом - з залученням тої ж Росії. Таким чином Україна Януковича розписалася у своїй нездатності вести діалог у якості самостійного суб'єкта міжнародних відносин. Це сталося вперше за час незалежності : при жодному іншому президентові до такого самоприниження наша держава не опускалася.
Все разом це є величезним і небаченим досі зовнішньополітичним провалом, який може перерости в катастрофу. Наслідки Україна звісно ж відчує, причому швидше за все в не такій вже й далекій перспективі. А першопричина очевидна – на чолі держави стоять люди, єдиною метою яких є невпинне особисте збагачення. Інтереси суспільства та держави, її суверенітет нічого не значать. Підписання асоціації з ЄС можливе лише за іншого президента, а всі розмови про "відтермінування" - від лукавого, прізвище якого ми добре знаємо.
Коментарі
7модераторы не спят
но я опять повторюсь
ваша майданутая революция это ничто иное как всплеск плебейства
а писня разом нас багато нас не подолаты это гимн стадному инстинкту
лучше ужасный конец чем ужас без конца
подумай над этим на досуге
А скільки труднощів і барєрів створять ... .
А. Петровскому. Переключится на экономику не получится, так инвестиций за красивые глаза никто не даст. Как вы без денег восстановите промышленность? Тем более нужно полное обновление того "металлолома" на котором мы производим такой же металлолом. Кроме того необходима качественная разработка стратегии развития во всех отраслях экономики, а этого никто ни делает и не может сделать, так у власти брат, сват, братан, пахан и т.п. Никакого отношения к науке и образованию эти особы не имеют.
Кажется мне, что Украина только выиграет, если все переключатся с евроинтеграции и травли Януковича (хотя мне тоже очень хочется, да) на ситуацию в экономике. Политикой экономических проблем не решить, а вот наоборот-вполне возможно. Запустить программу красных по восстановлению промышленности, вернуться на уровень 1990 года-и с нами будут считаться.
Автор дає абсолютно вірний та тверезий аналіз. Готуймося для подальших протистоянь з бандою.
Федорович мабуть вирішив вступити до кола держав з пожиттевими президентами. Буде тепер мати справу з нахабним Пуціним.
Декларация Независимости
Мы исходим из той самоочевидной истины, что все люди созданы
равными и наделены их Творцом определенными неотчуждаемыми
правами, к числу которых относятся жизнь, свобода и стремление к
счастью. Для обеспечения этих прав людьми учреждаются
правительства, черпающие свои законные полномочия из согласия
управляемых. В случае, если какая-либо форма правительства
становится губительной для самих этих целей, народ имеет право
изменить или упразднить ее и учредить новое правительство,
основанное на таких принципах и формах организации власти,
которые, как ему представляется, наилучшим образом обеспечат
людям безопасность и счастье.