Зеновія Баб'як каструє кнурів без анестезії

71-річна Зеновія Баб'як  із села  Велика Плавуча Козівського району Тернопільщини  48 років працює ветеринаром. Анестезією не користується.

"Перші роки мною всі діри в колгоспі затикали. Якась доярка на роботу не вийшла – йди доїти. Мертву корову везти на скотомогильник – знову мені. А ще по півнорми буряка давали. Я в той час уже сиротою стала і з чоловіком розійшлася – мусила дочку віддати в інтернат. Додому прийдеш змучена, обіжена – а там пустка. Вирішила їхати в Рязань. Казали, там бракує спеціалістів. У Росії перший місяць мене до колгоспної аптеки саму не пускали.  Певне, думали, що вкрасти щось можу або взяти якийсь препарат і нашкодити – то ж приїхала бандерівка", - розказала жінка.

На місяць заробляє1000 гривень.

"Ще маю 800 гривень пенсії. З того й живу. Травмувалася від тварини раз – кінь ногою вдарив, то мала на стегні великий синяк. Не коли лікувала, а як на пасовищі підійшла розпутати. Під час роботи ніяка худобина шкоди не завдала. Певне, чують силу. Скальпелем не користуюся, бо швидко іржавіє. Купую одноразові лєзвія. Даю 2–3 гривні за пачку та й маю на 10 поросят. У книжках про анестезію пишуть, але хто в селах те робить? Як каструю кнура, то, щоб не смикався, зв'язую ноги навхрест. Найкраще – покласти в корито і на голову путню надіти. Міцно взяла його, надріз зробила, що треба витиснула, шовком зашила, рану обробила – за 3 хвилини все готово. Часом навіть не дуже кричить", - зазначила Зеновія Баб'як.

Прочитати детальніше про професію ветеринара можна у журналі  "Країна" № 38 (91) за 7 жовтня 2011 року.

×