Затемнення запрошують дивитися в телескоп обсерваторії

 

Сьогодні о 14.07 Місяць на 69% закриє Сонце. Під час останнього затемнення 1999 року температура у столиці знизилася на три градуси.

— Уперше я побачив затемнення у чотири роки, дитиною. Явище настільки вразило, що я став астрономом, — каже старший науковий співробітник обсерваторії КНУ ім. Шевченка Всеволод Лозицький, 56 років.

Цього разу диск Сонця Місяць закриє частково. Повне затемнення буде видно лише в Туреччині та Грузії. Шестеро науковців Київської обсерваторії поїхали спостерігати на турецьке узбережжя, де "ніч серед дня" триватиме три хвилини.

Астрономи запрошують киян безкоштовно подивитися затемнення у телескопи обсерваторії. Треба подзвонити науковцям по телефону й домовитися (Тел.: 486 39 10).

— Якщо дивитиметеся на сонце самі, то тільки через фільтри або закоптіле скло, — радить Всеволод Лозицький. — Інакше можна осліпнути.

Сонячні затемнення дивно впливають на природу та живих істот.

— Птахи замовкають, собаки починають нервувати й вити, — додає директор Інституту зоології Ігор Акімов, 69 років.— Вони перелякані, бо завжди живуть у стабільному ритмі.

Затемнення закінчиться о 15.14. Повне зникнення небесного світила кияни побачать через 150 років.

Історія затемнень

Перша згадка про затемнення є в китайських літописах за ІІІ тисячоліття до н. е. Тоді астрономи Хі та Хо не змогли передбачити зникнення світла, й через це їх стратили.
Точний час затемнення першим вирахував у ІV ст. до н. е. астроном із Малої Азії Фалес Милецький. Австрійський науковець Теодор Оппольцер (1841–86 рр.) проробив титанічну працю — вирахував затемнення на п"ять тисяч років наперед і назад. Його картою затемнень користуються й досі.

×