Мій дідусь і бабуся по батькові - відомі в Опішному гончарі. Там наш рід гончарів Пошивайлів тягнеться щонайменше із 17 століття. Дідусь і бабуся працювали на опішнянському заводі художньої кераміки - виготовляли посуд і різну декоративну пластику. Було важко - треба було виробляти норму.. А вдома уже творили як хотіла душа.

Мали глинобитну хату на чотири кімнати. У маленькій спальні стояв гончарний круг, дідусь гончарував, ліпив, а бабуся те розмальовувала. Найбільшу світлицю в хаті відвели під хатній музей - там бабуся розмістила кращі родинні твори, а також рушники, народні картинки, які визбирувала по селу і рятувала від знищення. Бабуся була свого роду активістка. Тримала весь куток в селі на увазі, спілкувалася, за всіх переживала. Коли хлопці-сусіди йшли на фронт, вона давала їм рубля і казала: "Маєш повернуть мені після війни". Тобто, повернутися живим.

Була подільчивість. Завжди віддавали останнє навіть чужим людям. Коли батьки привозили з міста щось добреньке - ковбасу, сир, каву, дідусь із бабусею самі нічого не їли - ховали те все по посудинах чи вазах. Часом знаходиш у глечиках якусь їжу: "То ми так приберегли. Раптом хтось прийде - щоб пригостить".

Зникла зараз взаємна підтримка, толоки.

Коли з'явилися можливості - з'явилися спокуси. Всі сидять у телефонах і гаджетах. Практично зникають паперові вітальні листівки і потреба в листуванні. Люди вже майже не виписують газет і не шлють один одному пакунків. Родичі спілкуються здебільшого по мобільному. Переговорив - як справи, та й усе. А раніше щоб обговорити справи, побачитися, збиралися за одним столом.

Хоча українці таки люблять збиратися компаніями. Я мешкаю на Оболоні. Там у теплу пору і вихідний - повно людей на пляжах і на луках. Я в Еміратах подібне бачив: люди на свята збираются на природі великими сім'ями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Курс держави останніх 5 років - це курс Майдану, а не Порошенка - Ігор Пошивайло

Народна традиція, яка все ще домінує у нашій ментальності, зароджувалася в селі, українська культура - сільська за своєю природою. Але село знищено, занепало. Цікаво, що її відродження відбувається з міста.

Інтерв'ю з Ігорем Пошивайлом читайте у свіжому номері журналу Країна.