




1 та 2 травня площею Ринок у центрі Львова ходили люди у ретро-вбранні: місто святкувало День батяра. Батяр - явище чисто львівське: трохи хуліган, трохи Робін Ґуд.
Актори Театру історичних мініатюр ходили із лавочкою й фотографувалися на ній із охочими. Аби стати справжнім батяром, можна було купили посвідчення за 20 грн.
Розігрували сценки.
- Я чув, що ти видів нашого цісаря в дупі? - питає один батяр іншого.
- Відень порівняно зі Львовом - то є дупа?
- Дупа!
- Ото там я його й видів!
Пані хвалиться, що була "на спірітіческому сеансі". Довідалася про апокаліптичне для Львова майбутнє: "Не буде тепер пань і дівчат, а будуть самі "женщіни". Не буде фрезиєра, а буде "парікмахірская". А 1 травня буде вже не Днем батяра, а "дньом труда".
У тирі неподалік можна було постріляти з рогаток кавовими зернами по бляшанках.
Коментарі
2