Малюк із надзвичайною вагою 6 кг 800 грамів з'явився на світ у Тернопільському обласному перинатальному центрі. Матері маленького богатиря, 36-річній Тетяні Юрчук, навіть не робили кесаревого розтину, народила сама. Породіллю із немовлям уже перевели до обласної дитячої лікарні на дообстеження.
Як розповіла Gazeta.ua щаслива мама, це вже її тринадцята дитина.
"Попередня дитинка, Віра, при народженні важила 5,5 кг. Тепер думала, синочок важитиме десь біля 6 кг. Десь на 35-му тижні нам з чоловіком повідомили, що дитя уже має вагу 4 100. Але коли я народила, родичі були трохи шоковані. Ніхто не очікував, що аж така велика дитина буде. Усі вже чекають вдома", - розповіла Тетяна Юрчук.
Родина Юрчуків живе у селі Темногайці Шумського району Тернопільщини, за 85 км від обласного центру. Мають власну хату, яку зараз добудовують власними силами.
"Я не працюю, рахуюся по догляду за дитиною-інвалідом, а чоловік – по догляду до трьох років. Усі сили спрямовані на виховання діточок, нема коли підробляти десь по роботах. З будівництвом важко. На початку трохи держава помагала, цегли привезли. Але тепер самі будуємо. У сімї підростає ще 12 дітей. Треба багато місця", - зазначила вона.
Поки жінка у лікарні, за дітьми доглядає чоловік Сергій, 45 років. Діти різного віку. Найстарший син, 18-річний Сергій, вчиться на соціального працівника у Тернополі. 17-річна Олена має інвалідність, її двічі оперували у Києві через пухлину мозку. Але дівчина вже закінчує третій курс Кременецького училища, вчиться на швею. 16-річний Віталій -- на ІІ курсі у медичному училищі в Кременці. Віталіна, 14 років, навчається у 9-му класі місцевої школи. 13-річний Руслан зараз у 7 класі, Василь - у 5 класі, Ліля у 4-му, Роза у 3-му, Ще четверо дітей дошкільного віку: Андрій – у підготовчому класі, Богдану 4 рочки, Любі 3 роки, а Вірі – 2.
"Мене у перинатальному центрі вже знали, бо четверту дитинку у них уже народжую. Лікарі спочатку кесарів розтин хотіли робити. Але обстежили і сказали, шо я сама зможу народити, а вони будуть все необхідне робити, допомагати. Я не боялася пологів. Завжди надіюся на Бога, все в Божих руках. Весь час молилася", - пригадала жінка.
Як назвуть немовля, подружжя ще не вирішило.
"Те, що буде хлопчик, знали ще на 16-му тижні, на УЗД сказали. Але ім'я ше не вибрали. Ми разом з чоловіком називаємо дітей. Шукаємо завжди спільної думки щодо імені". – усміхнулася жінка. – "От моя друга дочка названа на честь моєї мами. Я її вдома народжувала. Чоловік тоді побіг по машину. Тільки мама тоді встигла прибігти, то сама роди приймала і пуповину перев'язувала. І після того мене вже з дитиною завезли машиною із села до пологового будинку".
3 
79692
Коментарі
3