Люди, які не виїхали зі Словянська на Донеччині на період проведення АТО, бояться покидати домівки, не ходять на похорони та весілля. Про це кореспонденту Gazeta.ua розповіла місцева Катерина Овсієнко.
"23 травня я поховала тата, - розказує Катерина Дмитрівна. – Він дуже переживав за все, що на Донбасі відбувається. Говорив, що не переживе, якщо Донецьк відійде до Росії. Серце мав слабке. Стало погано. Помер дорогою до лікарні".
Жінці важко стримувати сльози.
"Батько мав багато родичів і друзів, але на похорон прийшло всього восьмеро людей, - говорить Овсієнко. - Усі бояться виходити з дому. Сусіди з маленькими дітьми ховаються по підвалах. Тіло нам видали того ж дня. У коридор моргу нас не пустили. Кажуть, там тіла терористів нема куди складати. Через спеку вони швидко розкладаються. Навіть на подвір'ї чути трупний запах".
Ховали покійного на кладовищі за межами міста.
"Нас зупинили на одному з блокпостів. Машину обшукали, труну попросили відкрити. Священик боявся відправляти панахиду. Все пройшло дуже швидко. Люди бояться ходити до церкви. У цю неділю священик просив не приходити на службу. Зараз страшно вийти у магазин чи в лікарню. Чоловік має погасити кредит за машину, але жоден банк не працює. Носити з собою гроші небезпечно. Вночі не вмикаємо світло".
У місцевому РАЦСі видають свідоцтва про смерть. Кажуть, весілля, які були заплановані тут на травень, часто скасовують. Таке ж рішення прийняли Наталя Мержиєвська і Вадим Горбачевський. Вони планували побратися 17 травня.
"Запрошення по гостях розіслали, ресторан замовили, плаття я ще в березні купила, - розказує Наталя Мержиєвська. – Коли почалася АТО, батьки просили нас усе скасувати. Подруга, яка у мене мала дружкою бути, з батьками виїхала у Дніпропетровськ. Моя хресна втекла до Києва, брат з двома доньками і дружиною подався до тещі у Черкаси. Ті родичі, які залишилися у Словянську, бояться з дому вийти. Телефонували, вибачалися і просили їх на весілля не чекати. У ресторані половина кухарів на роботу не виходить. Зрозуміли, що весілля цієї весни нам не бачити. Заяву не забирали. Просто не з'явилися на розпис. Думаю, ми такі не одні".
3 
79692
Коментарі