Звільнений активіст Андрій Дзиндзя провів в Лук'янівському СІЗО майже два місяці. В інтерв'ю Gazeta.ua він поділився подробицями свого утримання.
"Умови в Лук'янівському СІЗО просто жахливі. Потрапити туди - це все одно, що отримати термін суворого режиму в камері довічного ув'язнення. Не дарма там бувають суїциди. Просто без виході. В мене була камера на вісім квадратних метрів. Хоча за правилами на одну людину має бути чотири метри. На вікні, яке має 40 на 40 сантиметрів, потрійні ґрати. Його дозволяли відкривати, щоб трохи повітря зайшло. Сонця взагалі не видно. Половина стелі в грибку, постійно текла вода по стінах. Це СІЗО будували ще при Катерині ІІ. Тарганів, павуків і подібного в нас не було. Але в інших камерах є. В нас стояло два двоповерхових залізних ліжка. Матрац такий брудний і жахливий, що спати неможливо. Подушка така ж, напхана ватою. Постільну білизну не дають. Правда, мені через мою публічність дали. Одним словом, затриманим там жахливо", - зауважує активіст.
Він сидів в секторі, де колись утримувався Юрій Луценко.
"Це камера з посиленим режимом. До речі, мій адвокат, Смалій, якого затримали начебто через напад на суддю, сидить в камері Луценка. Навіть спить на його ліжку. Зі мною сиділо ще двоє чоловіків. Циган за розбійний напад і концертний директор Ігоря Завадського - Андрій Брігіда. Він вже два роки там сидить. Вини своєї не визнає. От циган свою вину визнав, але в СІЗО сидить вже три роки без суду. За останні дев'ять місяців не мав жодних слідчих дій. Четверте місце було пусте. Якби там ще хтось сидів - нам навіть не було чим дихати", - підкреслив Дзиндзя.
Коментарі