Космічна обсерваторія НАСА "Кеплер" виявила систему з шести екзопланет, які обертаються навколо зірки Kepler-11.
Нову планетну систему співробітники НАСА презентували на прес-конференції, скликаній з нагоди публікації даних, які телескоп зібрав з 12 травня по 17 вересня 2009 року. Варто нагадати, що "Кеплер" орієнтований на пошук екзопланет транзитними методом, тобто за зменшенням світності зірок у ті моменти, коли якісь об'єкти проходять на їх фоні. До поля спостереження обсерваторії потрапляє близько півмільйона світил. Але вона відстежує зміни яскравості "лише" 156 000 зірок.
У червні минулого року був представлений скорочений список з 706 знайдених "Кеплером" кандидатів у екзопланети. Вчені пообіцяли розкрити повну інформацію в лютому 2011-го. Тепер загальна кількість потенційних планет зросла до 1 235. З них 68 за розміром приблизно відповідають Землі, 288 належать до категорії "суперземель", 662 мають радіус, порівняний з радіусом Нептуна, 165 передбачуваних планет можуть зрівнятися з Юпітером, а ще 19 - перевершують його за величиною. П'ятдесят чотири кандидати перебувають у так званій зоні життя своїх зірок, причому радіус п'яти таких об'єктів близький до земного.
Група зі 170 зірок, у яких помітили не окремі планети, а ознаки існування цілих планетних систем, привернула особливу увагу астрономів. До цієї групи увійшов і жовтий карлик Kepler-11, віддалений від нас на 2 000 світлових років. Відстань зірки завадила провести дослідження за стандартною методикою допплерівської спектроскопії, яка дає змогу перевірити дані "Кеплера" на потужних наземних телескопах і оцінити масу екзопланет. Проблему вирішили шляхом тривалих спостережень з космосу. Зареєструвавши незначні коливання орбітального періоду планет, спричинені, очевидно, їх гравітаційною взаємодією одна з одною, вчені склали модель системи Kepler-11 і визначили найбільш ймовірні характеристики її компонентів.
Як виявилося, маси п'яти "внутрішніх" екзопланет системи потрапляють в діапазон від 2,3 до 13,5 земної. Їх орбітальні періоди варіюються від 10 до 47 днів. Отже, всі п'ять можуть розміститися в області, обмеженій орбітою Меркурія. Шоста планета має невизначену масу і розташована на більшій відстані від зірки, здійснюючи один оборот навколо неї за 118 днів. Радіуси планет лежать в інтервалі від 2 до 4,5 земного.
"Система Kepler-11 на диво компактна, містить велику кількість планет, наближених до зірки, а орбіти всіх її компонентів лежать строго в одній площині. Звичайно, зірки з такими планетними системами траплятимуться дуже рідко. Але оцінити цю вірогідність, вивчивши лише один об'єкт такого типу, ми не можемо", - резюмував учасник робіт Джек Ліссауер, представник Науково-дослідного центру Еймса.
Kepler-11 відрізняється ще й тим, що всі її екзопланети поступаються Землі за густиною речовини і повинні бути структуровані, як крижані чи газові гіганти.
Спостереження Kepler-11 триватимуть аж до закінчення місії телескопа, яка завершиться не раніше листопада 2012 року.
"За цей час ми уточнимо оцінки маси і розмірів всіх шести планет. Можливо, навіть зможемо виявити сьомий компонент системи", - сказав Ліссауер.
Сеанс зв'язку з "Кеплером", проведений за день до публікації найцікавіших даних, завершився не дуже вдало. З'ясувалося, що телескоп увійшов у "режим очікування" і тимчасово припинив спостереження. Причиною цього могли стати якісь несправності у системі орієнтації. Але інженери запевняють, що апарат незабаром повернеться до нормальної роботи.
За матеріалами: Компьюлента
2 
1
Коментарі
32