Львівський журналіст-криміналіст, редактор міської газети "Ратуша" 48-річний Микола Савельєв повернувся з-під Слов'янська. Їздив туди разом з 5-ма друзями. Пробули там три доби. Враженнями від поїздки поділився з Gazeta.ua.
- Ми були у Дніпропетровську, райцентрі Барвінкове Харківської області, за 30 кілометрів від Слов'янська, в подорожніх селах, на блок-постах неподалік Слов'янська, - розповідає Савельєв. - Наперед домовилися через "Фейсбук" із заступником губернатора Дніпропетровської області (Ігора Коломойського - Gazeta.ua) Борисом Філатовим. Прийняв нас, проговорили півтори години. Привезли йому сувеніри зі Львова - альбоми з фото нашого міста, левами.
Такої розумної людини на державній службі давно не бачив. Це мільйонер і грамотний політтехнолог. Нам, на Львівщині, бракує саме таких губернаторів. Розумно прораховує всі ходи і має вміння "розрулити" ситуацію. От прийшли до нього "Союз советских офицеров". Кажуть йому: "Вы предали родину, вы все неправильно делаете, детей надо со школы военной подготовки надо учить". Він міг послати їх, як би зробив львівський чиновник. Але сказав: "Ви кажете правильно! Займіться цим". І ці люди почали вчити старшокласників складати-розкладати автомат. І справа потрібна, і конфлікт загладжених. Таких прикладі він нам назвав вісім. Філатов нам і виділив транспорт для поїздки, бензин ми самі заправляли. До речі, жовто-блакитний стяг у Дніпропетровську висить навіть на "Сбербанку России".
Чому ви вибрали Барвінкове?
- Ми знали, що там стоять наші міліціонери зі Львова. Добових їм дають 33 гривні на день. Техніки їм добротної бракує. Такий блокпост сепаратисти зі своєю можуть швидко подужати. Вибухи зі Слов'янська туди долітають. Хлопці постійно чатують в окопах, бо невідомо, це заєць в кущах, чи хтось чужий. По воду в село ходять з автоматами. Прибилися до них кіт та пес. Першого назвали Сепаратистом, дворнягу - Путіним. Хлопці в польових умовах навіть зелений борщ зварили. У сам Слов'янськ вони порадили не їхати. Кажуть: у вас львівська прописка в паспорті - вас там роздеруть на шматки. Їхати на реальну смерть нелогічно.
Де ночували?
- У машині переважно. На цій території навіть будинків двоповерхових нема. Які готелі? Два двоповерхових бачили: один - особняк голови райдержадміністрації, інший - магазин з надбудовою. Ми тут на Заході думаємо, що там, на Сході, такі самі проблеми, як у нас, тільки трошки гірше. Ні, не трошки, там дуже гірше. Тому нам важко зрозуміти їх, а їм нас. Об'єднує лише одне - ніхто не хоче вмирати. Тому коли ми замість антитерористична операція будемо вживати слово "війна" - це буде правильно. АТО вживається лише для того, щоби люди менше хвилювалися. При антитерористичній операції такої кількості жертв зі сторони, яка її проводить, не буває.
Що вас вразило?
- Ми їхали такою дорогою, якої я не бачив у нас на Львівщині навіть під Золочевим, що я до того вважав найгіршою, яка тільки може бути. Їдеш, а перед тобою яма розміром з вантажівку. Табличок і вказівників на дорогах немає. Хіба назви сіл.
Вразила бідність обійсть селянських. Хати - просто мазанки. У нас такі хіба у п'яниць. Дуже багато людей у Харківській і Донецькій областях розмовляють українською. Нам нав'язують, що там "все говорят по-русски". Райцентр Барвінкове заснований українським козаком Іваном Барвінком. І розмовляють там українською зі суржиком, чистою українською. Та і російської там справжньої немає - в ній купа українських слів.
Ціни низькі. Кава - 4 гривні 50 копійок в кафе. Однак в ці кафе майже ніхто не ходить, люди не мають грошей.
Екологія, правда, відроджується. Дорогу постійно перебігають їжаки і зайці. Бо місцеві підприємства давно порізали "господарники ПР".
Люди зі Слов'янська їздять приватним транспортом у Барвінкове за харчами. А ті, у свою чергу, у Слов'янськ заправлятися дешевим газом. Бензин у Слов'янську - 20 гривень за літр.
Більшість мешканців Барвінкового працювали і далі працюють у Слов'янську. Я гадав, вони там полями пробираються на роботу. А ні, насправді регулярно їздить рейсовий автобус. На блок-постах його перевіряють щоразу. Вартість поїздки - 20 гривень.
Залізничники на велосипедах у кольорових жилетах на роботу собі їздять. Кажуть, дехто по 80 кілометрів у день велосипедом проїжджає. Це їх вид транспорту. Іномарка - велика рідкість. А так - "Четвірка", "копійка", "Волги" старі. Якщо якийсь джип проїде - усі одразу оглядаються, хто це такий може бути. Показуєш їм на мобільному наші квартири, будинки, то кажуть: "Ох ви напевно там воруєте!". Люди нещасні, потухші.
Що кажуть?
- Переважно розверталися і йшли. Люди ж підозрюють усіх. Не знають, хто приїхав, з якою метою. Більшість просто не розуміють ситуації. Не розуміли, коли починався Майдан. Не розуміють, що робиться тепер. Де тут Донецька народна республіка? Чого вертоліти літають? Чого їх збивають? Усі хочуть сховатися у свою нірку і пересидіти, поки все не закінчиться. Вважають, що зараз між собою б'ються якісь великі дядьки.
Коли ми сіли в автобус, усі дивилися дуже підозріло. Бо видно, що чужі - кремезні, розмовляють українською. А ще нас не перевіряли на блокпосту, бо це львівські ППС-ники. Тому що всі вони дуже бояться Правого сектора. Це для них зло, якого ніхто не бачив і від якого невідомо що чекати. Кажуть, до виборів, Правий сектор у цій місцевості боровся з місцевими наркодилерами і жорстоко їх карав. Чи таке робиться в рамках АТО? Навряд.
До речі, день до того такий рейсовий автобус обстріляли.
Загалом, там матріархат. Жінки дуже агресивні. Кричать на своїх чоловіків, виходять лягати під танки, самі проганяють людей з автоматами від своїх житлових будинків.
Дивляться там російські канали, або і взагалі нічого не дивляться, бо у багатьох селах вже світла давно нема через бойові дії. Який інтернет в такому селі? Дехто каже: "Нас тут 23 года грабили. Киев же знал, что нас грабят и ничего ни делал. Почему мы теперь должны верить Киеву? Шо киевские жулики, шо местные..." Про Януковича кажуть: "Вор оказался". Але тут же додають: "А шо, решта ліпші? Такі самі прийшли."
До міліціонерів на постах ставляться нормально, яблука їм приносять, бо кажуть. Що люди на роботі. А от до Національної гвардії насторожено. Вони ж "майдануті".
Хто ці сепаратисти? І як їх називають місцеві?
- Є справді ті, які були за Росію. Поки не побачили, що звідти інтелігенція не приходить. А таке саме бидло, якого і в їх регіоні досить. Є частина людей за федералізацію. Хоча коли їх питаєш, за яку вони форму федералізації - не розуміють питання. Це для них таке, що сидиш собі в регіоні і багатієш щодня. Дехто взагалі не може вмотивовано відповісти, чого він там. Хтось вступив у ці ополчення, вбив, і розуміє, що назад дороги нема тепер. Росіян - якась сотня, півтори. Основна ж маса - криміналітет, урки, декласовий елемент.
Там настав час бидла, хама. Учора харчувався зі смітника, а нині одягнув маску, взяв автомат і сам собі дозволив усе. Кажуть, одного спитали: "Ти нащо маску одягнув? Ти ж усе життя в цій куртці ходиш, тебе всі по ній впізнають. Бо іншої в тебе ніколи ж не було..." Йому 43 роки, 20 з них відсидів, 23 прожив у бідності - погані дороги, гавкають собаки, агресивні жінки.
Мене вразило, що в тих місцях, які "відбили", шаром валяються шприци. У тих, кого наші міліціонери захопили, був амфетамін.
Пропадають пожежники, "свободівці", за яких правлять по 50 тисяч доларів. Який це сепаратизм? Це звичайне рекетирство. Чечени в підлітків забрали моторолер і катаються. Вони там явно не за ідею, а за гроші. Кажуть, що використовують як розвідників місцевих жінок.
На слово сепаратист дуже ображаються. Це "донєтчани", "словяни", "русскиє - за Русь Святую". А взагалі, це суцільний совок. Такий унікальний останній куточок совка, який залишився в Україні. Вони ще пишаються своїм совкізмом. І ми зараз боремося лише за цю територію. На думку військових спеціалістів, військову фазу можна закінчити за 3-4 місяці. А за їхні душі - війна на десятиліття.
Чому Слов'янськ?
- Тут віддавна процвітав криміналітет і наркотрафік. Це район впливу регіоналів і Юри Єнакієвського. Говорять, що перші склади зброї там почали закладатися ще в листопаді-грудні 2013 року. В один момент там не з'явилося стільки техніки.
Слов'янськ - великий центр зради: міліції і СБУ. Усі вони працювали на "сім'ю". Чому тепер вони мають працювати інакше?
1 
79692
Коментарі
11